Після розлучення він став іншою людиною

Якщо у тебе є хоч трішки бажання виправити ситуацію, то зміни себе і своє ставлення до чоловіка. Нещодавно моя сім'я опинилася на межі краху. Було жахливо. Я шкодувала, що обрала його, переживала, ненавиділа, сварилася. Я думала, що назад вже нічого не повернути.

Знайомі говорили кинути його, проте щось мене стримало від такого серйозного кроку. І тут мені прийшла ідея: «А чи не змінитися мені самій та чи не змінити своє ставлення до нього?». Ну, звичайно ж, це складно, але не можна сказати, що нереально.

Мій чоловік частенько випивав, по будинку допомоги від нього не дочекаєшся.

А він замість того, щоб допомагати мені в усьому, гуляв з дружками своїми. Дітей більше не хотів, скандалив. А я, за порадою свого сімейного юриста, прийняла рішення: хочеш пити - пий, гуляти - гуляй. Якщо ти не хочеш нічого робити, то я на місці сидіти не збираюся. Я сама все робила, як ніби мій чоловік - золото. Я постійно уявляла, що всі ми як у молодості, щасливі разом. Спочатку чоловік нічого не розумів.

«Ти підозріло мила, що з тобою?», - спочатку говорив чоловік. З часом чоловік сам став змінюватися в кращу сторону. У нас ніби почався другий медовий місяць. Зараз він не п'є (навіть, по великих святах), причому робить це не за моїми повчанням. У будинку панує порядок і затишок. Будуємо спільні плани на майбутнє. За це все, за своє сьогоднішнє сімейне життя, я дуже вдячна своєму сімейному адвокату, якби не вона, не знаю, чим би все закінчилось.

Чоловік став буквально іншою людиною. Звичайно ж, є мінуси (він егоїст, витрачає гроші направо і наліво). Ну а хто у нас без гріха? Всі ми люди. А якщо порівнювати ситуацію, якби ми розійшлися з тим, що я іноді терплю його недоліки, то останнє - сущі дрібниці. У нього є мінуси? Та Бог з ними!

Якщо ж ти вже не можеш винести його присутності, то розлучайся без жалю. А якщо сумнів про правильність рішення все ж є, не поспішай. Добре обміркуйте все, перш ніж приймати рішення про розлучення.