Позов являє собою вимогу, яка пред'являється позивачем у судовому (арбітражно-правовому, цивільно-правовому, третейському) порядку, в тому числі, що випливає з права, що належить позивачеві в силу договору або ж з інших підстав, які передбачені в законі.
Хоча необхідно відразу звернути підвищену увагу на те, що на практиці поняття позову, в основному, в законодавстві не закріплюється, що дозволяє вести вченим дискусії на дану тему. Наприклад, є різні теорії щодо розкриття сутності наведеного правового феномена - і матеріального поняття, і процесуального, який має подвійну природу, а також двох роздільних понять, призначених для матеріального та процесуального права. Взагалі, позов - це додатковий засіб захисту за допомогою судів (третейський або арбітражний суд) оспорюваного або порушеного права або інтересу, що охороняється законом.
Є дві сторони позову, а саме матеріально-правова (можливості задовольнити вимоги по суті на базі встановлених фактів, а також юридичних норм трудового, цивільного, сімейного прав), а також процесуально-правова (тобто, правомірність звернення з метою отримати судове рішення). В українському законі досить чітко обмовляються ті мотиви, згідно з якими суд вправі відмовити в подальшому прийнятті позову, цілком припиняє подальше провадження у цій справі або ж, зрештою, залишити позов без якогось розгляду.
Різновиди позовів
Сам по собі вид позову визначений характером вимог, які пред'являються позивачем безпосередньо до відповідача. Головною метою позову може бути як примус відповідача до можливого скоєння деяких дій, так і примус відповідача повністю утриматися від ряду неправомірних дій (наприклад, повернути майно, сплатити неустойку, відшкодувати збитки, аліменти, просто не перешкоджати користуванню майном). Вдобавок, метою позову виступає встановлення присутності або відсутності будь-яких правовідносин між сторонами (якщо бути точними, визнання договору недійсним або ж підтвердження договору), у тому числі, зміна (наведемо приклад, виділення частки із загального майна), повне припинення будь-яких правовідносин.
Звернемося до елементів позову
Існують 3 елементи позову, що визначають безпосередній характер захисту, а також досліджують всю справу:
- підставу позову, яка являє собою сукупність обставин, з якими сам позивач, як і разом з юридичними фактами, повинен пов'язувати власні матеріально-правові вимоги або ж всі існуючі правовідносини;
- предмет позову - то суб'єктивне право, вказане позивачем, про який він в даний момент просить винести рішення суд;
- зміст позову - деяку дію суду, про виконання якої наполегливо просить позивач, звертаючись тим самим за захистом своїх порушених або ж оскаржених прав.
Про форму позову
Форма вираження позову - це та позовна заява, яка включає певні реквізити:
- назва суду, куди конкретно вона адресована,
- назва та адреси сторін,
- всі підстави позову, різного роду докази, що підтверджують їх,
- зміст даного позову,
- вартість позову,
- перелік всіх документів, що додаються.
З малого енциклопедичного словника
Позов - це юридична дія, завдяки якій особа, гостро потребує охорони або здійснення свого права, звертається за допомогою до суду. Позовне прохання, яке становить форму пред'явлення позову, зобов'язане містити: назву суду, куди воно подається, а також, ім'я, по батькові, прізвище, звання та місце проживання, як позивача, так і відповідача, обговорюється сума позову.
Також викладаються всі обставини справи, вказуються докази і всі закони, на яких позов був заснований, також вказується клопотання пункт. Необхідно нагадати, що в світовому, а також торговому судочинстві, в тому ж судочинстві згідно з правилами, датованим 29 грудня 1889, замість позовної письмової вимоги, допускається і звичайне словесне прохання.
Сполуки позовів в одній позовній вимозі, що стосуються різних підстав, ніяк не допускається. Також при позовній вимозі необхідно представляти дійсно справжні документи, на яких був заснований позов, або ж їх копії, виписки з них, також переклади документів, які написані іноземною мовою, довіреність, коли саме прохання подається повіреним, в тому числі, судові мита та грошові кошти на виробництво виклику, всі копії позовної вимоги, а також, всі додатки за кількістю відповідачів. У разі появи недоліку в поданій позовній вимозі, вона потім повертається позивачеві, або ж йому дається семиденний строк на виправлення. Коли судом прийнято позовну вимогу, позов вважають пред'явленим. Даним моментом:
- а) установлюється вся підсудність справи, також зустрічного позову, якщо були пред'явлені відводи;
- б) переривається давність;
- в) визначаються всі позовні вимоги, які можуть бути лише зменшені, але ніяк не збільшені або ж змінені по суті. Фактично дозволяється лише висловити їх куди конкретніше, приєднати вимогу відсотків і всіх збільшень, а також вимагати ціну даного втраченого предмета;
- г) з дня пред'явлення такого позову йде надбавка відсотків за прострочення. Причому, відповідач в змозі пред'явити зустрічний позов до позивача.
