На четверту офіційну зустріч лідерів країн ЄС з початку року греки відповідають ювілейним протестом
Днями влада Греції та міжнародні кредитори заявили, що досягли згоди щодо заходів економії, потрібних для отримання країною наступної позики. Однак це не зупинило пересічних греків, які на заклик профспілок провели вчора загальнодержавний 24-годинний страйк проти скорочень державних витрат. Найактивніше протестували представники бюджетної сфери та транспортники. Було скасовано чимало внутрішніх і міжнародних авіарейсів, багато магазинів протягом дня так і не відкрилися.
Припинено також поромне і залізничне сполучення. В Афінах не ходили тролейбуси, таксі та приміські електрички, а метро й автобуси почали роботу лише з 9.00 ранку. Туристи через страйки не мали змоги відвідати музеї та археологічні пам’ятки. А поліції довелося заспокоювати найактивніших.
Проведення загального страйку в Греції збіглося в часі з відкриттям у Брюсселі чергового, вже четвертого з початку року, саміту ЄС, на якому зокрема обговорюють боротьбу з кризою в європейських країнах. На порядку денному саміту — суперечливі плани щодо створення банківського союзу в рамках єврозони, який покликаний повернути довіру до євро.
Серед іншого у Брюсселі обговорюють нагляд за банками, суворіший фіскальний контроль, а також пряму рекапіталізацію банків за рахунок коштів, які є у стабілізаційних фондах.
Нинішній саміт проходить на тлі спокійнішої ситуації на фондових біржах, аніж це було під час попередніх зустрічей. Крім того, як кажуть аналітики, трохи поменшало занепокоєння щодо майбутнього Іспанії, яка все-таки проситиме грошей у міжнародних кредиторів.
Криза в єврозоні: країни різні — обличчя те саме. Фото з сайту news.yahoo.com
Єврооблігації й колективізація боргу в будь-якій формі — ось питання, обійти які ніяк не можна. Однак, приміром, німецький уряд вкрай неохоче рухається у цьому напрямку. Напередодні саміту Німеччина закликала країни ЄС розглянути можливість передачі частини свого економічного суверенітету об’єднанню.
Міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойблє запропонував ще глибший фіскальний союз, який передбачає контроль оподаткування та витрат на європейському рівні. Водночас він заявив, що країни єврозони мають давати раду своїм проблемам самі і що фонд порятунку було створено саме для того, аби допомагати їм це робити.
До речі, експерти зазначають, що вартість запозичень для країн єврозони стрімко впала після того, як Європейський центробанк оголосив, що готується купувати державні цінні папери в необмежених кількостях, але на чітких умовах.