Роз'яснення щодо недопущення збитковості такого виду діяльності, як надання комунальних послуг
Комісія згідно з вимогами Законів України "Про теплопостачання"( 2633-15 ), "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг"( 2479-17 ), "Про природні монополії"( 1682-14 ) здійснює державне регулювання ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії. Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія — товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. При цьому, теплова енергія, як товар, може бути виміряна відповідним приладом обліку та має одиницю виміру для калькулювання та розрахунків між суб'єктами господарювання — гігакалорію (Гкал).
Житлово-комунальна послуга з опалення або гарячого водопостачання не є товаром та обов'язково має задовольняти певні потреби споживачів, тобто має певні споживчі властивості. А саме, послуга з опалення — це створення комфортних температурних умов у приміщеннях споживачів. Одиницею виміру для калькулювання комунальних послуг та розрахунків між виконавцем послуг та споживачем є плата за опалення одного квадратного метра площі приміщення та за підігрів і доведення до споживача одного м-3 води.
Плата за надання житлово-комунальної послуги розраховується на підставі розрахунку норми на опалення приміщення житлових будинків, яка повинна забезпечувати комфортні температурні умови у приміщеннях споживачів за умови збереження нормативного стану теплоізоляції огороджувальних конструкцій та нормативної пропускної спроможності внутрішньобудинкових комунікацій та опалювальних приладів.
Тобто, для розрахунку вартості комунальних послуг використовується вартість енергетичної складової послуги (теплової енергії) та витрати виконавця послуг, які пов'язані з безпосереднім наданням послуг (витрати на розрахунково-касове обслуговування, за нарахування платежів з опалення та гарячого водопостачання, повірка квартирних лічильників, тощо).
У випадку наявності лічильників теплової енергії вартість послуги повинна розраховуватися з урахуванням показань лічильника теплової енергії за тарифом на теплову енергію, встановленим уповноваженим органом, та обов'язково відшкодовувати витрати виконавця послуг, а у випадку відсутності лічильника теплової енергії вартість енергетичної складової послуги повинна визначатися за нормами її споживання.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"( 1875-15 ) встановлення норм споживання житлово-комунальних послуг (у тому числі й опалення) відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.
З точки зору Порядку встановлення вимог щодо провадження суб'єктами природних монополій господарської діяльності, яка не належить до сфери природних монополій, та обмежень щодо суміщення видів господарської діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення( z0311-13 ) (далі — Порядок), затвердженого постановою Комісії від 04.02.2013 № 15, надання послуг з опалення та гарячого водопостачання для ліцензіатів Комісії є діяльністю додатковою до основної з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії. Тому Комісія вважає, що органи місцевого самоврядування мають виважено ставитись до питання встановлення норм споживання комунальних послуг з опалення та гарячого водопостачання, помилкове визначення яких може призвести як до надприбутків, так і до непередбачених збитків ліцензіатів Комісії.
Наголошуємо, що інші види діяльності, крім ліцензованих видів діяльності (а надання комунальних послуг з опалення та гарячого водопостачання відноситься до інших видів діяльності), за вимогами Порядку( z0311-13 ) потребують отримання вимог Комісії щодо їх здійснення.
Основними вимогами, які стосуються усіх без виключення інших, крім ліцензованих, видів діяльності згідно з пункту 2.6 Порядку ( z0311-13 ) є обов'язкове ведення бухгалтерського обліку інших, крім ліцензованих, видів діяльності окремо від обліку господарської діяльності, що належить до сфери природних монополій, а також провадження інших, крім ліцензованих, видів діяльності лише в разі беззбитковості кожного з них.
З урахуванням викладеного, Комісія вважає, що для житлового фонду, у якому підприємство є виконавцем послуг, планові тарифні доходи з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії як товару, повинні повністю компенсуватись за рахунок надання послуг з опалення та гарячого водопостачання у цих будинках за умови нормативного режиму надання цих послуг та забезпечувати компенсацію витрат виконавця послуг з опалення та гарячого водопостачання. У випадку неповної компенсації тарифних доходів діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії у тарифах на комунальні послуги з опалення та ГВП буде порушено вимоги Порядку ( z0311-13 ), що спричинить встановлення Комісією обмежень ліцензіату щодо суміщення видів господарської діяльності.
Окремі вимоги у діючих нормативно-правових актах, які б регламентували встановлення питомої норми на опалення єдиної по місту або окремої для кожного виконавця послуги з опалення, не встановлено. Єдиним обмеженням у даному випадку є створення умов для недопущення збитковості діяльності надання послуг з опалення для ліцензіатів Комісії.
