Вітчизняний стандарт може заблокувати вихід українського м’яса птиці на європейські ринки
Деякі норми ДСТУ «М’ясо птиці. Загальні технічні умови» не відповідають міжнародним вимогам до якості продукції. Тому довгоочікуваний ринок Європейського Союзу для вітчизняних птахівників може так і не відкритись, навіть попри досягнуті домовленості із ЄС. Так вважають у асоціаціях «Союз птахівників України» та «Український клуб аграрного бізнесу», про що повідомляється на сайті останньої.
В асоціаціях нагадують, що свого часу Міністерство аграрної політики та продовольства замовило Інституту тваринництва НААН розробити проект ДСТУ «М’ясо птиці. Загальні технічні умови», визначивши однією з головних умов відповідність проекту міжнародним вимогам, зокрема нормам регламентів ЄС.
За словами президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекса Ліссітси, згідно з регламентом ЄС передбачені норми визначення масової частки вологи залежно від способів охолодження м’яса птиці. На введенні у проект ДСТУ саме цих норм закономірно наполягали фахівці та керівники підприємств галузі. Це дало б змогу гармонізувати вітчизняний ДСТУ з нормами регламенту ЄС та використовувати зареєстровані й апробовані у країнах Європейського Союзу методики визначення вмісту води в тушках птиці після розморожування.
Однак розробники стандарту зазначену норму не врахували свідомо й упереджено, наголосив А. Ліссітса. Натомість вони запропонували власний підхід до встановлення показника масової частки вологи, що виділяється під час розморожування м’яса птиці (як правило, на експорт постачається заморожене м’ясо).
На прохання «УК» в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» пояснили: регламентом ЄС передбачається, що кількість вологи під час розморожування тушки курки нормується залежно від методу заморожування і коливається в межах 1,5—5,1%. Розробники вітчизняного ДСТУ «М’ясо птиці. Загальні технічні умови» пропонують ввести середній показник масової частки вологи, що виділяється під час розморожування м’яса птиці, без обліку виробничої практики, яка існує в Україні. Шляхом введення усередненого показника (це не відповідає європейським нормам) усувається можливість зокрема водяного охолодження, що його застосовує значна кількість вітчизняних виробників.
Голова ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко переконаний: у такій не гармонізованій з нормами європейського регламенту редакції проект ДСТУ не повинен стати чинним нормативним актом. Інакше, за його словами, підприємства-виробники і держава втрачатимуть мільйонні надходження від штучно заблокованих експортних можливостей підприємств птахівництва.
На думку експертів, така редакція ДСТУ потребує доопрацювання, адже вимоги, закріплені у ній, відкривають нові можливості для імпортерів продукції, які везли і везтимуть в Україну бразильське, американське, європейське м’ясо птиці, тож істотно зменшують перспективи вітчизняних виробників. Скоротяться валютні надходження та погіршиться сальдо зовнішньоторговельного балансу.
Вміст вологи в тушках птиці не відповідає стандартам ЄС. Фото Володимира ЗAЇКИ
Слід підготувати редакцію проекту ДСТУ, яка повністю узгоджується з вимогами регламенту ЄС від 16 червня 2008 року №543/2008 і відповідає позиції фахівців підприємств-виробників м’яса птиці, вважають в асоціаціях. Тому останні звернулися з листом до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова. Вони просять доручити Міністерству аграрної політики та продовольства, Міністерству економічного розвитку і торгівлі переглянути нинішню редакцію проекту ДСТУ за участю підприємств і асоціацій та врахувати в документі їхню думку й технологічні параметри чинного регламенту.
До речі, галузь промислового птахівництва в Україні останніми роками досягла помітних результатів і за виробничими показниками, і в напрямі просування продукції на зовнішні ринки. Зокрема, як повідомляється на сайті асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», експорт м’яса птиці у 2012 році майже в 2,5 раза перевищив показник 2010-го. Йдеться про обсяг 80 тисяч тонн. За прогнозами підприємств, у 2013 році планується збільшити експорт м’яса птиці до рівня 140 тисяч.
