№ 1 кп-760/598/14
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва
В складі: головуючого судді : Москалюка В.М.
При секретарі : Балюк О.С.,
за участю прокурора : Уздемир А.А.,
обвинуваченого : ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 29.05.2014р. за № 12014100090004470, за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого: 10.06.2013р. Дніпровським районним судом міста Києва, за ч. З ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, до штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн., у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1, будучи раніше судимим: 10.06.2013р. Дніпровським районним судом міста Києва за ч. З ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, до штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн., маючи не зняту і не погашену у встановлений порядок судимість повторно вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.
Так, 28.05.2014, приблизно о 18:00 годині, ОСОБА_1, знаходячись в салоні маршрутного автобусу № 69, який рухався по бульвару Чоколівському, в напрямку станції метро «Шулявка» в м. Києві, помітивши відкриту сумку з якої було видно гаманець у раніше незнайомого йому ОСОБА_2, який стояв поруч з ним в автобусі, після чого вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2, а саме: шкіряний гаманець, чорного кольору, виробника «Ог. Вопсі», вартістю 50 гривень, в середні якого знаходились гроші в сумі 150 гривень, та майно яке для потерпілого матеріальної цінності не становить, а саме: посвідчення водія на ім'я ОСОБА_2, дві дисконтні картки магазину «Фора», магазину «Сільпо» та візитні картки. Повторно, таємно викравши вказане чуже майно,ОСОБА_1, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_2, матеріальну шкоду на загальну суму 200 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 28.05.2014, приблизно о 18:00 годині, він знаходився в салоні маршрутного автобусу № 69, який рухався по бульвару Чоколівському, в напрямку станції метро «Шулявка» в м. Києві. Помітивши відкриту сумку з якої було видно портмоне у потерпілого, який стояв поруч з ним в автобусі, він вирішив його викрасти. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, він таємно викрав шкіряне портмоне з речами, які зазначені в обвинуваченні та з місця вчинення злочину зник, але невдовзі був затриманий і у нього був вилучене портмоне потерпілого зі всім вмістом.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд, при встановлені фактичних обставин справи, обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразилися у таємному повторному викраденні чужого майна (крадіжка) і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому Чуканову суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу: раніше судимий, задовільно характеризуються за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога.
Щире розкаяння у вчиненому, суд враховує як обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченому. Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.
Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, що викрадене майно повернуте потерпілому, особу обвинуваченого, який має малолітню дитину, а також і те, що вчинене ним кримінальне правопорушення згідно ст. 12 КК України віднесене до злочинів середньої тяжкості, суд вважає, що його виправлення можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком згідно ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки згідно ст. 76 КК України і таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити попередній - домашній арешт.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
С У Д Д Я:
