ЗАСІДАННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ
Глава уряду вимагає від фіскальних органів припинити безпідставні перевірки сільгосппідприємств. Принаймні на період жнив
Гаряча пора збирання врожаю вже охопила всі регіони України. Основні обсяги вцілілих від минулорічної посухи, надто морозної зими і нинішньої спеки посівів містяться у центральних областях. Тут середня врожайність зернових становить майже 30 центнерів з гектара. На думку Прем’єр-міністра Миколи Азарова, жнивується нині за доволі сприятливої погоди. Зерно вже зібрали з чотирьох млн гектарів (це майже 40% загальної площі), що у реальному вимірі сягає 8 млн тонн.
«Це досить непогані показники. Хліба вистачить і на внутрішнє споживання, і, підкреслюю, на експорт, — упевнено заявив глава уряду. — Враховуючи кон’юнктуру на зовнішніх ринках, українське зерно матиме вигідну ціну. А це означає, що вітчизняні аграрії можуть розраховувати не тільки на повернення вкладених коштів, а й на пристойні прибутки».
З робочих поїздок областями Микола Азаров виніс для себе багато цікавого. Окрім розуміння з боку селян дій уряду, спрямованих на довгострокову підтримку аграріїв, деякі аспекти на місцях залишили у Прем’єра неприємний осад. Скажімо, він звернув увагу профільного міністра на такий факт: на відміну від попередніх років, селяни не можуть отримати офіційні висновки від лабораторій Державної сільськогосподарської інспекції про якісні характеристики зерна нового врожаю.
Прем’єр занепокоєний: перевірки господарств відбирають у селян дорогоцінний час для збирання врожаю. Фото Олега МАРКЕВИЧА
Папірець важливіший за роботу?
«Виявилося, чиновники так захопилися реорганізацією, що вчасно не потурбувалися про акредитацію цих лабораторій. Це питання потрібно врегулювати. Негайно, — наполягає Микола Азаров. — Селяни повинні отримати об’єктивну оцінку якості зерна. Без тяганини і зайвих витрат». До відповідних служб Кабміну він звернувся з вимогою терміново оформити це у вигляді урядового доручення.
З одного боку, держава рік у рік збільшує бюджетну підтримку аграрно-промислового комплексу. Так, цьогоріч на його розвиток передбачено виділити 8,6 млрд грн, що в 1,4 раза більше проти показників 2009 року. З іншого боку, ці кошти нерідко надходять до адресатів невчасно або не в повному обсязі. За приклад було наведено ситуацію з державною компенсацією постраждалим внаслідок загибелі озимини підприємствам, де змушені були пересівати зернові культури.
Для цього уряд у непростих фінансових умовах знайшов можливість виділити 300 млн грн. А от заявок на отримання належного подано лише на 26 млн. Та й надійшли вони, за словами глави уряду, переважно не з тих областей, де селяни зазнали найбільших збитків. Причина в тому, що тільки-но господарства отримують компенсації, вони стають ласим шматком для різних контрольних і силових органів. Зайве казати, що нескінченні перевірки та узгодження відбирають у людей дорогоцінний час.
Таким чином дискредитується сама ідея державної допомоги. Тож Микола Азаров звернув увагу профільного міністра, керівників фіскальних, контрольних і правоохоронних органів на механізм дій їхніх підлеглих: утручатися слід лише у тих випадках, коли є обгрунтовані сигнали про зловживання.
«В інших випадках це розглядатиметься як чиновницьке свавілля, щодо цього буде зроблено відповідні висновки, — попередив Прем’єр-міністр. — Я вимагаю від усіх урядовців і посадовців, кого це стосується: не відволікайте селян бюрократичною тяганиною. Селяни повинні отримати всю належну компенсацію. І крапка».
Виростити і зберегти
У цілому ж Микола Азаров убачає великі перспективи в індустріальному виробництві зерна. Воно ж може ∂рунтуватися лише на раціональному використанні земель і підвищенні врожайності. Для цього в зернове виробництво необхідно впровадити кілька інноваційних рішень: від використання сучасних високопродуктивних сортів і гібридів до впровадження нових технологій вирощування зернових, а також використання сучасної техніки.
«Держава готова «підставити плече» селянам, — розповів глава уряду. — Адже модернізація агропромислового комплексу дасть змогу забезпечити цінову стабільність на продукти сільського господарства».
Завдяки програмі збереження молодняку великої рогатої худоби, яка не буде одноразовою акцією (принаймні так запевняють в уряді), потихеньку спинається на ноги тваринництво. Формується мережа оптових ринків, налагоджується логістика. У Києві, Львові, Донецьку це вже можна назвати системою. У стадії будівництва перебувають ще 8 аналогічних об’єктів, значну частину яких буде введено в експлуатацію до кінця поточного року. Потихеньку починає діяти і механізм стимулювання будівництва сучасних овоче- та фруктосховищ та часткової компенсації витрачених на їх спорудження коштів. Тож упевненість Миколи Азарова у здатності уряду за кілька років забезпечити країну вітчизняними овочами і фруктами з’явилася не на порожньому місці.
При цьому він усвідомлює, що розвиток сільськогосподарського виробництва є не лише економічним завданням. Допомога держави надзвичайно важлива ще й з точки зору соціального відродження села. Адже тільки в супрязі з підвищенням зайнятості та рівня доходів зайнятих в аграрному виробництві людей створюються умови для по-справжньому цивілізованого життя на селі та розвитку повноцінної інфраструктури.
ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ
♦ Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства (проект Закону);
♦ Про внесення змін до Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про затвердження Угоди між Урядом України, Урядом Республіки Білорусь та Урядом Республіки Польща про створення транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся» (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (розпорядження уряду).
