Провадження № 2/235/1615/14
Справа № 235/3975/14-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2014 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого - судді Філь О.Є.
при секретарі Гужеля А.О.
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Рижко Д.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоєлизаветівської сільської ради, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 11.07.2014 року звернулася до суду із позовом до Новоєлизаветівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3, яка постійно мешкала за адресою: АДРЕСА_1. Після її смерті залишилось спадкове майно, що складається з земельної ділянки площею 5,3541 га, яка розташована на землях Новоєлизаветівської сільської ради Красноармійського району Донецької області, що належала матері позивачки на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 137531, виданого на підставі розпорядження Красноармійської райдержадміністрації від 23.01.2007 року № 18 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010716000124. Кадастровий номер даної земельної ділянки- 1422783800:05:000:1567.
Відповідно до ст.. 1261 ЦК України позивачка відноситься до першої черги права на спадкування після смерті своєї матері. Інших спадкоємців першої черги не має.
Отримати свідоцтво про право на спадщину, яка залишилася після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, у другій Красноармійській державній нотконторі позивачка не змогла, тому що відповідно до Постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, від 04.07.2014 року, керуючись ст.. 49 ЗУ «Про нотаріат» та п.1 Глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, позиваці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку померлої матері, оскільки нею не надано правовстановлюючий документ на земельну ділянку - це деражваний акт на землю, витяг з Державного земельного кадастру, витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як того вимагає п. 4.20 Глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Оригінал Державного акту про право власності на земельну ділянку позивачка не має можливості надати по причині того, що 21.10.2012 року в будинку де мешкала її мати сталася пожежа, в результаті якої загинула її мати та було знищено всі документи, в тому числі акт на земельну ділянку. Даний факт підтверджується актом про пожежу від 21.10.2012 року, що зареєстрований в книзі обліку заяв та повідомлень про пожежі № 168.
З часу отримання спадкодавцем ОСОБА_3 державного акту та відкриття спадщини суттєво змінилося законодавство, в тому числі й порядок Державної реєстрації права власності на земельну ділянку, передбачений Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорі оренди землі, затвердженої Наказом Держкомзему № 43 від 04.05.1999 року. Вищевказаною Інструкцією (яка була чинна на момент видачі державного акту) п. 5.1 було передбачено, що втраті (псуванні) державного акта на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат. Також у відповідності до ст.. 126 ЗК України (чинний з 01.01.2013 р.), право власності на земельну ділянку посвідчується не державним актом, а оформлюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Позивач є спадкоємцем, який прийняв спадщину, оскільки не відмовлялася від спадщини та згідно довідки Новоєлизаветівської сільської ради від 08.07.2014 року № 263 мешкала разом зі своєю матір»ю ОСОБА_3 з 07.02.1993 року по день її смерті за однією адресою.
Позивач вважає, що має право в порядку спадкування визнати за собою право власності на земельну ділянку, яка належала на праві власності померлій матері.
Позивач ОСОБА_1 у попередньому судовому засіданні підтримала позовні вимоги.
Представник відповідача - Новоєлизаветівської сільської ради у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача Рижко Д.М.., дослідивши матеріли справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних підстав:
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_3 (а.с.15), яка постійно мешкала за адресою: АДРЕСА_1. Після її смерті залишилось спадкове майно, що складається з земельної ділянки площею 5,3541 га, яка розташована на землях Новоєлизаветівської сільської ради Красноармійського району Донецької області, що належала матері позивачки на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 137531 (а.с.17-18), виданого на підставі розпорядження Красноармійської райдержадміністрації від 23.01.2007 року № 18 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010716000124. Кадастровий номер даної земельної ділянки- 1422783800:05:000:1567.
Відповідно до ст.. 1261 ЦК України позивачка відноситься до першої черги права на спадкування після смерті своєї матері. Інших спадкоємців першої черги не має.
Отримати свідоцтво про право на спадщину, яка залишилася після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, у другій Красноармійській державній нотконторі позивачка не змогла, тому що відповідно до Постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 04.07.2014 року (а.с.8), керуючись ст.. 49 ЗУ «Про нотаріат» та п.1 Глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, позиваці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку померлої матері, оскільки нею не надано правовстановлюючий документ на земельну ділянку - це деражваний акт на землю, витяг з Державного земельного кадастру, витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як того вимагає п. 4.20 Глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Оригінал Державного акту про право власності на земельну ділянку позивачка не має можливості надати по причині того, що 21.10.2012 року в будинку де мешкала її мати сталася пожежа, в результаті якої загинула її мати та було знищено всі документи, в тому числі акт на земельну ділянку. Даний факт підтверджується актом про пожежу від 21.10.2012 року, що зареєстрований в книзі обліку заяв та повідомлень про пожежі № 168 (а.с.10).
З часу отримання спадкодавцем ОСОБА_3 державного акту та відкриття спадщини суттєво змінилося законодавство, в тому числі й порядок Державної реєстрації права власності на земельну ділянку, передбачений Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорі оренди землі, затвердженої Наказом Держкомзему № 43 від 04.05.1999 року. Вищевказаною Інструкцією (яка була чинна на момент видачі державного акту) п. 5.1 було передбачено, що втраті (псуванні) державного акта на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат. Також у відповідності до ст.. 126 ЗК України (чинний з 01.01.2013 р.), право власності на земельну ділянку посвідчується не державним актом, а оформлюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Позивач є спадкоємцем, який прийняв спадщину, оскільки не відмовлялася від спадщини та згідно довідки Новоєлизаветівської сільської ради від 08.07.2014 року № 263 мешкала разом зі своєю матір»ю ОСОБА_3 з 07.02.1993 року по день її смерті за однією адресою (а.с.7).
Позивач вважає, що має право в порядку спадкування визнати за собою право власності на земельну ділянку, яка належала на праві власності померлій матері.
Згідно ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Частиною 2 передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.. 392 ЦК України власник майна може пред»явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно п.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1225 ЦК України, ст.. 81, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 3, 15, 118, 119, 120 ЦПК України , суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку спадкування право власності на земельну ділянку площею 5,3541 га, що розташована на землях Новоєлизаветівської сільської ради Красноармійського району Донецької області дляведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті її матері ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та якій зазначена земельна ділянка належала на підставі Державного атку на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 137531, виданого на підставі розпорядження Красноармійської райдержадміністрації від 23.01.2007 року № 18, кадастровий номер 1422783800:05:000:1567.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
23.07.2014
