АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження №22-ц/774/1986/13 Головуючий в I інстанції - Подорець О.Б.
Справа № 2/401/511/12
Категорія 30 Доповідач - Городнича В.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Городничої В.С.
суддів - Лисичної Н.М., Баранніка О.П.
при секретарі - Філіній Я.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", третя особа - Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Груп" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся з вищезазначеним позовом до відповідачів, зазначивши, що 06 липня 2008 року близько 02-30 годин водій ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ-2109» державний номер НОМЕР_1, та рухаючись по вулиці Передовій в м. Дніпропетровську біля будинку № 408 порушив правила дорожнього руху, а саме не переконався в безпеці руху та не поступився дорогою пішоходу, у зв'язку з чим скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1 Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_1 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя, у зв'язку з чим останній тривалий час знаходилася на лікуванні. За час лікування позивачем витрачено значний розмір грошових коштів на придбання медичних препаратів, консультації лікарів, особливе харчування. Крім того, позивачу завдано моральну шкоду, яку останній оцінює в 250 000 грн. Таким чином, позивач просив стягнути з ТОВ «АТБ інвест» - матеріальну шкоду в розмірі 18 775 грн. 41 коп., відшкодування упущеної вигоди в розмірі 1130400 грн. 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 250000 грн. (а.с.3-8).
Під час розгляду справи позивачем уточнено позовні вимоги та останній, виключивши з кола відповідачів ТОВ «АТБ інвест» просив стягнути солідарно з ТОВ «АТБ-Маркет» та ОСОБА_2 - матеріальну шкоду в розмірі 18 775 грн. 41 коп., відшкодування упущеної вигоди в розмірі 1130400 грн. 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 250000 грн. (а.с. 171-176).
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2011 року до участі у справі залучено в якості третьої особи ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»(а.с.186-187).
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2012 року позовні вимоги в частині відшкодування упущеної вигоди залишені без розгляду.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2012 року позовні вимоги позивача задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 18 775 грн. 41 коп. та на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн., а всього 68 775 грн. 41 коп.
Не погодившись з даним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції керувався положеннями ст. ст. 61 ЦПК України, ст.ст. 1187, 1167 ЦК України, п. 9 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, а також виходив з наступного.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 06 липня 2008 року приблизно о 02-30 год., керуючи автомобілем «ВАЗ-2109» державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Передовій в м. Дніпропетровську біля будинку № 408, порушив правила дорожнього руху, а саме не переконався в безпеці руху та не поступився дорогою пішоходу, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, в результаті чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент їх спричинення.
Дані обставини встановлені вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2010 року, яким ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, цивільні позови прокурора м. Дніпропетровська та представника потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задоволені частково (а.с.9-15).
Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2010 року зазначений вирок в частині вирішення позову потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_4 скасовано та в цій частині направлено на новий розгляд в порядку цивільного судочинства, в іншій частині вирок - залишено без змін (а.с.16-17).
Таким чином, суд дійшов висновку, що встановлено факт заподіяння позивачу ОСОБА_1 шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_2
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «АТБ-Маркет».
Як встановлено судом та зазначено вище, 06 липня 2008 року о 02-30 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ-2109» державний номер НОМЕР_1, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, на вулиці Передовій в м. Дніпропетровську біля будинку № 408, здійснив наїзд на позивача ОСОБА_1 Дані обставини, крім іншого, встановлені постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2011 року, яка у встановленому законом порядку не оскаржувалася та набрала чинності (а.с.124).
Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало грубе порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху.
Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася у нічний час, коли ОСОБА_2 з власної ініціативи скористався автомобілем для особистих потреб.
Трудових обов'язків в цей час він не виконував, у відрядженні не перебував, робочий день скінчився, автомобіль використовувався ОСОБА_2 з 18-00 годин 04 липня 2008 року по 09-00 годин 07 липня 2008 року самовільно. Дані обставини встановлені постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2008 року, яка у встановленому законом порядку не оскаржувалася та набрала чинності (а.с.103).
Крім того, наказом директора ТОВ «АТБ-Маркет» від 10 липня 2008 року ОСОБА_2 було винесено догану за порушення посадової інструкції у зв'язку з тим, що з 18-00 годин 04 липня 2008 року по 09-00 годин 07 липня 2008 року, він, скориставшись службовим транспортом без відома адміністрації, скоїв дорожньо-транспортну пригоду.
Обставини щодо самовільного використання автомобіля також підтвердилися показами допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, матеріалами службового розслідування ТОВ «АТБ-Маркет», а також визнання цього факту також самим відповідачем ОСОБА_2 (а.с.а.с. 103,134-141).
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_1 спричинено тяжкі тілесні ушкодження, тривалий час він знаходився на лікуванні. Минуло чотири роки після дорожньо-транспортної пригоди, але лікування ОСОБА_1 продовжується. Позивач у результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав другу групу інвалідності, втратив можливість працювати.
З'ясувавши в достатньому обсязі права та обов'язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, які ґрунтуються на ч.1 ст. 1172 ЦК України, ч.2 ст. 1187 ЦК України та ч. 4 ст. 1187 ЦК України і на тому,що судом першої інстанції не було взято до уваги доводи позивача, які посилаються на недбалість ТОВ «АТБ-маркет» у зберіганні та догляді за автомобілем. Однак, як було вже встановлено в судовому засіданні, ДТП сталося не при виконанні ОСОБА_2 своїх трудових обов'язків та внаслідок неправомірного заволодіння ОСОБА_2 транспортним засобом. Судом першої інстанції було з'ясовано, що на момент, коли трапилась ДТП - в ніч на 06.07.2008 р. о 02 год. 30 хв., ОСОБА_2 не виконував ніяких службових обов'язків, оскільки самовільно використовував наведений транспортний засіб у власних корисливих цілях без отримання будь-якої згоди з боку підприємства ТОВ «АТБ-маркет», що підтверджується наступним: транспортний засіб використовувався ОСОБА_2 у якості службового автомобіля, та надавався ОСОБА_2 для користування виключно на протязі його робочого часу, який не передбачав роботу у вихідні та святкові дні. Дата ДТП - 06.07.08 р. припадала на неділю, яка є вихідним днем згідно ч. 1 ст. 67 КЗпП України, колективного договору та Правил внутрішнього трудового розпорядку, які діють на підприємстві ТОВ «АТБ-маркет».
Крім того, з приводу беззаперечних та доведених документально винних дій ОСОБА_2, генеральним директором ТОВ «АТБ-маркет» ОСОБА_6 було видано відповідний наказ про проведення службового розслідування (наказ №8-р від 07.07.2008 р.), в ході якого був виявлений факт скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132 Кодексу про адміністративні правопорушення України. Також, постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2008 р., було встановлено провину ОСОБА_2, у вчинені правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 132 Кодексу про адміністративні правопорушення України, - самовільне використання транспортного засобу, який належить підприємству, а саме 06.07.2008 р. Самим ОСОБА_2 під час досудового розгляду кримінальної справи та в цивільному процесі було неодноразово підтверджено свою вину та самовільне використання транспортного засобу у власних цілях.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апелянта, приведені в його апеляційній скарзі, є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду судом апеляційної інстанції не встановлено.
Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: