Справа № 404/3665/13-а
Номер провадження 2-а/404/314/13
УХВАЛА
11 травня 2013 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської міської ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування пункту 1.122 рішення Кіровоградської міської ради № 405 «Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин», прийнятого на восьмій сесії п'ятого скликання 28.12.2007 року, яким було припинено ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою площею 2008,01 кв.м. на розі вулиць Маршала Конєва та Генерала Жадова, надане на підставі рішення міської ради від 12 червня 2001 року № 1032 під розміщення автостоянки, у зв'язку з продажем майна від 20.09.2006 року та рішення Третейського суду від 10.11.2006 року справа № 21/10-06 та скасування пункту 1.123 рішення Кіровоградської міської ради № 405 «Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин», прийнятого на восьмій сесії п'ятого скликання 28.12.2007 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі та передати приватному підприємству «Агропромсервіс» в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 2008,01 кв.м. земель, які використовуються в комерційних цілях, на розі вулиць Маршала Конєва та Генерала Жадова під розміщення автостоянки.
Із змісту позовної заяви вбачається, що оскаржуваним рішенням припинено ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою. Тобто, спір виник щодо подальшого користування земельною ділянкою.
За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України). Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до частини 2 статті 84 Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
У пунктах "а", "к" статті 12 Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-III передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями територіальних громад та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватно-правовими (цивільними, господарськими).
Згідно з частиною другою статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 Цивільного кодексу України).
Кіровоградська міська рада у даних правовідносинах, є суб'єктом господарських правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин. Тобто, відсутня підпорядкованість одного учасника земельних правовідносин (ОСОБА_1) іншому (Кіровоградській міській раді), яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.
Відповідно до частини шостої статті 319 Цивільного Кодексу України держава не втручається у здійснення власником права власності. Тобто, пряме адміністрування з боку органів влади є неприпустимим.
Таким чином правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права користування земельною ділянкою. Кіровоградська міська рада владних управлінських функцій не здійснювала і суб'єктом владних повноважень у цих відносинах не була.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 14 лютого 2012 року та від 06 листопада 2012 року.
Частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Частиною 6 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Враховуючи суб'єктний склад учасників даних правовідносин, вважаю за необхідне зазначити, що згідно статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, даний спір повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської міської ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та матеріали позову надіслати ОСОБА_1 негайно.
Ухвала судді набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі апеляційної скарги у 5-денний строк з дня з дня отримання копії ухвали.
Суддя Л.Д. Кулінка
