21.05.2014
255/3710/14-к
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2014 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
при секретарі Черніковій Ю.О.,
за участю прокурора Нерубенко Г.О.,
потерпілої ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Донецька, не працюючого, розлученого, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13.11.2012 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнено аліменти в розмірі ? частини від його доходу щомісячно, починаючи з 20.09.2012 року на період навчання, але не пізніше досягнення ОСОБА_1 23-річного віку.
ОСОБА_2, достовірно знаючи про рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13.11.2012 року за № 2/0508/2806/2012, допустив утворення заборгованості по сплаті аліментів, крім того, маючи заборгованість по аліментам з 01.04.2013 року по 25.03.2014 року, без поважних причин тривалий час не вживав дієвих заходів до працевлаштування на постійну роботу, грубо порушуючи зобов'язання з утримання дитини, покладені на нього як на батька ст. 199 Сімейного Кодексу України, ігноруючи попередження державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції про необхідність працевлаштування та виплати аліментів. ОСОБА_2 не надає матеріальної або іншої допомоги доньці - ОСОБА_1, у зв'язку з чим дитині не забезпечувався належний рівень життя.
У відповідності з положенням Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікованої Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХІІ) дитина з урахуванням її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної турботи і захисту, в тому числі, гідного правового захисту, як до, так і після народження.
Ухиляючись від сплати аліментів, ОСОБА_2 своїми діями посягав на нормальний розвиток і здоров'я дитини.
Таким чином, внаслідок навмисних дій ОСОБА_2, у нього виникла заборгованість по аліментах з 20.09.2012 року по теперішній час. Так, ОСОБА_2 не сплачено за періоди:
- з 20.09.2012 року по 30.09.2012 року - 627 грн. 17 коп.,
- з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року - 940 грн. 75 коп.,
- з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року - 940 грн. 75 коп.,
- з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року - 940 грн. 75 коп.,
- з 01.01.2013 року по 31.01.2013 року - 446 грн. 43 коп.,
- з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року - 430 грн. 87 коп.,
- з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року - 519 грн. 74 коп.,
- з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року - 985 грн. 75 коп.,
- з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року - 985 грн. 75 коп.,
- з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року - 985 грн. 75 коп.,
- з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року - 985 грн. 75 коп.,
- з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року - 985 грн. 75 коп.,
- з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року - 985 грн. 75 коп.,
- з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року - 985 грн. 75 коп.,
- з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року - 985 грн. 75 коп.,
- з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року - 985 грн. 75 коп.,
- з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року - 985 грн. 75 коп.,
- з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року - 985 грн. 75 коп.,
- з 01.05.2014 року по 07.05.2014 року - 222 грн. 59 коп.,
Загальна сума заборгованості за аліментами за період з 20.09.2012 року по 07.03.2014 року складає 14 327 грн. 09 коп.
В лютому 2013 року ОСОБА_2 виплатив на користь ОСОБА_1 матеріальні кошти в сумі 732 грн. 17 коп., а також в березні 2013 року - 853 грн. 04 коп., після чого будь-які виплати припинилися.
Таким чином в період часу з 01.04.2013 року до 07.03.2014 року ОСОБА_2 злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання доньки - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5.
В суді обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав в межах пред'явленого обвинувачення, однак не погодився з сумою аліментів, яка нараховувалася йому до сплати. Показав, що дійсно не сплачував аліменти, оскільки після звільнення в березні 2013 року з посади охоронця ДонНУ не мав офіційного місця роботи, не мав доходів. З донькою відносин не підтримує, останній раз матеріально допомагав їй в березні 2013 року. Про те, що вона хворіла, а також про тяжку хворобу колишньої дружини він не знав. Розуміє, що як батько повинен утримувати свою дитину, обізнаний про судове рішення про стягнення аліментів та про необхідність його виконання, попереджався державним виконавцем про це. В той самий час, суму нарахованих щомісяця аліментів вважає завищеною, не розуміє, як вона може бути такою для особи, що не працює.
Винність обвинуваченого підтверджується доказами, дослідженими в ході судового розгляду, як-то, показами потерпілої та документами, наданими стороною обвинувачення.
Так, потерпіла ОСОБА_1 показала, що є студенткою денного відділення Донецького національного університету, на цей час їй виповнилося 20 років. Її батько, ОСОБА_2, розлучився з матір'ю, стосунків вони не підтримують, коли мати тяжко захворіла, він не надав їм допомоги, було дуже важко прожити. Рішенням суду в 2012 році за її позовом їй були присуджені аліменти з батька на період навчання, але батько не сплачує їх. Останній раз матеріальну допомогу надав їй у березні 2013 року, однак вона підозрює, що це були кошти від бабусі до її дня народження. Гадає, що батько байдужий до її життя, оскільки навіть коли вона хворіла, він не цікавився нею та не допомагав їй. Просила покарати його згідно закону.
Судом встановлено, що рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13.11.2012 року у справі № 2/0508/2806/12 з ОСОБА_2 на стягнені аліменти на утримання доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі ? частини від його доходу щомісячно з 20.09.2012 року на період навчання до досягнення ОСОБА_1 23 років. Рішення набуло законної сили 23.11.2012 року. Виконавчий лист у справі виданий 05.12.2012 року.
Згідно подання про порушення кримінального провадження старшого державного виконавця ВДВС Ворошиловського РУЮ в м. Донецьку № 1417 від 05.03.2014 року, ОСОБА_2 не виконується рішення суду від 13.11.2012 року.
Згідно довідки-розрахунку ВДВС Ворошиловського РУЮ в м. Донецьку, станом на 07.03.2014 року заборгованість ОСОБА_2 за аліментами складає 14 327,09 гривень, остання виплата відбулася в березні 2013 року, тобто з квітня 2013 року виплату аліментів ОСОБА_2 не здійснює і рішення суду не виконує.
Згідно письмового пояснення ОСОБА_2 від 18.11.2013 року на ім'я начальника ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку, він обізнаний про рішення суду та обов'язок його виконувати, але не сплачує аліменти з причини того, що не працює, про кримінальну відповідальність попереджений.
Відповідно до листа УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька № 3368/08 від 24.03.2014 року, інформація щодо ОСОБА_2 за період квітня 2013 року по теперішній час в відсутня у державному реєстрі застрахованих осіб.
Таким чином, сукупність вищеописаних доказів, як і кожен з них окремо, свідчить про винність ОСОБА_2 скоєнні інкримінового йому кримінального правопорушення.
Посилання обвинуваченого на незгоду з визначеними розміром сумами аліментів суд не може сприймати та аналізувати в ході судового розгляду, оскільки розмір призначених аліментів не підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, де предметом розгляду є факт злісного ухилення від сплати аліментів, встановлених рішенням суду.
Аналізуючи надані докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого доведена і його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь громадської небезпеки скоєного злочину, обставини справи та особу винного.
Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, державної допомоги, пільг та компенсацій в сфері соціального захисту не отримує.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено, оскільки, не заперечуючи несплату аліментів протягом тривалого часу, ОСОБА_2 не виказав розкаяння в цьому та непокоєння життям доньки.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, судом також не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у вигляді громадських робіт, оскільки саме таке покарання вважає достатнім і необхідним з метою виправлення обвинуваченого та недопущення вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити покарання у вигляді 100 (ста) годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя В.С. Салькова
