МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 р. за № 1716/22028

Про затвердження Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України

Згідно із статтями 11, 27, 37 Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність"( 113/98-ВР ) та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність із законодавством України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, що додається.

2. Державній адміністрації залізничного транспорту України:

2.1. Забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Довести цей наказ до відома причетних працівників залізниць та організацій, які користуються засобами ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, та забезпечити його виконання.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства транспорту України від 05 квітня 2004 року № 279( z0527-04 ) "Про затвердження Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2004 року за № 527/9126.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра — керівника апарату Корнієнка В. В.

Віце-прем’єр-міністр України- Міністра інфраструктури

Б. В. Колесніков

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства інфраструктури України 31.07.2012  № 442

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 р. за № 1716/22028

ІНСТРУКЦІЯ про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України

І. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до положень Законів України "Про метрологію та метрологічну діяльність"( 113/98-ВР ), "Про залізничний транспорт"( 273/96-ВР ) і спрямована на забезпечення єдності вимірювань, безпеки руху поїздів, схоронності вантажів під час перевезень залізничним транспортом.

1.2. Ця Інструкція визначає загальні положення, порядок обліку, встановлення, метрологічного забезпечення та обслуговування засобів ваговимірювальної техніки, вимоги до залізничних колій, де встановлюються вагонні ваги, структуру управління ваговим господарством на залізничному транспорті, порядок здійснення контролю за станом засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті.

1.3. Вимоги цієї Інструкції є обов’язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України, діяльність яких пов’язана із застосуванням, розробленням, виготовленням, продажем, прокатом та обслуговуванням засобів ваговимірювальної техніки, призначених для визначення маси вантажів, які перевозяться залізничним транспортом України, і за результатами зважування на яких оформлюються перевізні документи.

1.4. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

аналого-цифровий перетворювач (далі — АЦП) — вторинний вимірювальний перетворювач електричних сигналів із аналогового виду в цифровий, який може бути вмонтований у датчик, обчислювально-показувальний пристрій або представлений як окремий прилад;

вагонні ваги — засіб ваговимірювальної техніки, призначений для зважування одиниць рухомого складу залізничного транспорту, який вбудований у рейкову колію і є елементом будови залізничної колії;

датчик — первинний вимірювальний перетворювач, який першим взаємодіє з об’єктом вимірювання і може бути тензорезисторним, віброчастотним, пневматичним, струнним, магнітопружним тощо;

діагностичне обстеження вагонних ваг — обстеження й оцінка технічного стану залізобетонних та металевих елементів вагонних ваг з метою визначення умов для їх подальшої безпечної експлуатації;

засіб ваговимірювальної техніки (далі — ЗВВТ) — засіб вимірювальної техніки (далі — ЗВТ), який застосовується для визначення маси вантажу, що перевозиться залізничним транспортом;

модернізація вагонних ваг — будь-які зміни, що вносяться в конструкцію, програмне забезпечення вагонних ваг, які можуть вплинути на їх технічні, метрологічні характеристики та умови безпеки руху поїздів;

огляд-перевірка придатності ЗВВТ для зважування вантажів (далі — огляд-перевірка ЗВВТ) — визначення стану та характеристик ЗВВТ, відновлення, у разі потреби, робочого стану ЗВВТ без заміни або зміни конструкції його елементів чи програмного забезпечення;

перетворювач ваговимірювальний вторинний (далі — вагопроцесор) — прилад, який за заданим алгоритмом виконує обробку електричних сигналів, які надходять від ваговимірювальних датчиків через АЦП, та видає результати зважування у візуальній формі;

програмне забезпечення електронних ЗВВТ — набір програм та процедур, призначений для реєстрації, обробки, відображення та збереження результатів вимірювань, що є функціональною частиною ЗВВТ і постачається з комплектом програмних документів;

профілактичне технічне обслуговування ЗВВТ — обслуговування ЗВВТ з метою запобігання виникненню в ньому несправностей;

ремонт ЗВВТ — комплекс операцій для відновлення робочого стану чи працездатності ЗВВТ та відновлення ресурсів ЗВВТ чи його складових частин;

Інші терміни вживаються в значеннях, наведених в Законах України "Про метрологію та метрологічну діяльність"( 113/98-ВР ), "Про залізничний транспорт"( 273/96-ВР ), нормативно-правових актах та нормативних документах, якими запроваджуються норми із забезпечення єдності вимірювань, безпеки руху поїздів, схоронності вантажів під час перевезень залізничним транспортом.

1.5. Для визначення маси вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, можуть застосовуватися електромеханічні (електронні) (далі — електронні) та важільні вагонні ваги для зважування із зупинкою та зважування у русі, а також інші ЗВВТ, передбачені Правилами приймання вантажів до перевезення ( z0861-00 ), затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 861/5082.

1.6. Для визначення маси наливних вантажів можуть застосовуватись вагонні ваги для зважування в русі, призначені лише для повагонного зважування.

1.7. ЗВВТ повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів, у тому числі цієї Інструкції, і нормативних документів.

1.8. У разі наявності на підприємстві двох та більше ЗВВТ одного типу, які можуть бути застосовані для визначення маси вантажу, в перевізних документах у графі "Спосіб визначення маси" вказуються позначення та заводський номер ЗВВТ, за допомогою якого визначено масу вантажу у вагоні.

1.9. Границі допустимих похибок ЗВВТ під час зважування вантажів у процесі експлуатації не повинні перевищувати норм точності зважування, встановлених нормативно-правовими актами та нормативними документами для відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом.

ІІ. Облік засобів ваговимірювальної техніки

2.1. ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі — сторонні організації), підлягають обліку залізницями.

2.2. Узяття на облік ЗВВТ здійснюється за письмовим зверненням власника ЗВВТ до начальника дирекції з наданням завірених власником копій:

методики повірки, атестованої згідно з вимогами Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"( 113/98-ВР );

свідоцтва про повірку (якщо це передбачено методикою повірки) або державну метрологічну атестацію ЗВВТ, виданого згідно з ДСТУ 2708:2006 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення" або ДСТУ 3215-95 "Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення";

2.3. Якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України( z0050-97 ), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854 (далі — ПТЕ), оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (далі — технічний паспорт ЗВВТ) згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу I цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. У технічному паспорті електронних ЗВВТ записуються також заводські номери датчиків, вагопроцесора, у разі потреби — контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ, зазначене в експлуатаційних документах виробника ЗВВТ, яке визначає його технічний стан.

Технічний паспорт ЗВВТ надається начальнику станції, на якій будуть оформлятися перевізні документи за результатами зважування на цих ЗВВТ.

Технічні паспорти ЗВВТ повинні зберігатися в місці, визначеному розпорядчим документом начальника станції, який забезпечує їх схоронність. На прохання власника ЗВВТ йому може бути надано копію технічного паспорта ЗВВТ.

Технічні паспорти ЗВВТ, які зберігаються у начальника станції, є документами, згідно з якими розглядаються претензії, пов’язані з визначенням маси вантажу.

2.4. Якщо під’їзні колії власника ЗВВТ примикають до декількох станцій Укрзалізниці, де можуть оформлятися документи на вантажі, що перевозяться залізничним транспортом, то розпорядчим документом начальника дирекції визначається опорна станція залізниці, на якій повинен зберігатися контрольний примірник технічного паспорта ЗВВТ, згідно з яким можуть розглядатися претензії, пов’язані з визначенням маси вантажу.

Для всіх інших станцій оформлюють копії технічних паспортів ЗВВТ. При цьому в контрольному примірнику технічного паспорта ЗВВТ, окрім записів, зазначених у пунктах 2.5 та 2.7 цього розділу, робиться запис про кількість і місцезнаходження копій технічного паспорта ЗВВТ. В копіях технічних паспортів ЗВВТ робиться запис про місцезнаходження контрольного примірника технічного паспорта ЗВВТ.

2.5. Записи в технічному паспорті ЗВВТ у процесі експлуатації здійснюють:

керівники вагових бригад, ревізори вагового господарства дирекції — про огляд-перевірку, профілактичне технічне обслуговування, виконані ремонти та про усунення недоліків, виявлених особами, що проводили перевірку;

ревізори вагового господарства залізниці та дирекції — про результати перевірки (несправності ЗВВТ, невідповідності залізничних колій, вагонних ваг, фундаментів, вагових приміщень тощо вимогам нормативно-правових актів та/або нормативних документів) та, у разі потреби, про заборону зважування на ЗВВТ або заїзду на вагонні ваги із зазначенням причин;

державні повірники та повірники (далі — повірники) — про результати виконання повірки або державної метрологічної атестації;

керівники служб комерційної роботи та маркетингу залізниць, комерційних відділів дирекцій, Головного комерційного управління Укрзалізниці — про заборону зважування на ЗВВТ або заїзду на вагонні ваги із зазначенням причин за результатами перевірки;

інші ревізори — відповідно до своїх повноважень.

2.6. Зі змістом записів у технічному паспорті ЗВВТ повинні бути ознайомлені під підпис начальник станції або його заступник, а також представник власника ЗВВТ.

2.7. Ідентичні записи у всіх копіях технічного паспорта ЗВВТ роблять керівники вагових бригад дирекції. Своєчасність та ідентичність внесення записів до технічних паспортів ЗВВТ забезпечує ревізор вагового господарства дирекції.

III. Установлення засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті

3.1. Необхідність та місце встановлення чи модернізації ЗВВТ, крім вагонних ваг, визначає власник ЗВВТ.

3.2. Необхідність та місце встановлення чи модернізації вагонних ваг власності залізниці визначає начальник залізниці.

3.3. Необхідність встановлення чи модернізації вагонних ваг на під’їзних коліях сторонніх організацій визначає власник таких ваг за погодженням з Укрзалізницею або, за її дорученням, з начальником залізниці.

3.4. Результати зважування на електронних ЗВВТ повинні видаватися у друкованому вигляді, для чого конструкція вагопроцесора має передбачати можливість підключення до нього друкувального пристрою.

3.5. У ЗВВТ для статичного зважування, прийнятих в експлуатацію до набрання чинності цією Інструкцією, допускається відсутність друкувального пристрою.

3.6. У складі електронних ЗВВТ повинні застосовуватися вагопроцесори, у яких має бути передбачена можливість підключення до мереж автоматизованих систем управління, що застосовуються на залізничному транспорті.

Приєднання зовнішнього обладнання до електронних ЗВВТ має виконуватися через стандартні інтерфейси і не повинне негативно впливати на метрологічні характеристики ЗВВТ.

3.7. Електронні ЗВВТ, які призначені для зважування небезпечних вантажів 1, 2, 3, 4 та 5 класів або які застосовуються у вибухонебезпечних зонах, повинні бути виготовлені у вибухозахищеному виконанні.

3.8. Конструкція ЗВВТ повинна забезпечувати безпечні умови праці персоналу, який здійснює їх обслуговування та експлуатацію.

3.9. В електронних ЗВВТ результати вимірювання, база даних, програмне забезпечення, що функціонує з ЗВВТ, а також метрологічні характеристики ЗВВТ повинні бути захищені від несанкціонованого доступу.

3.10. Типи ЗВВТ, що застосовуються на залізничному транспорті, типи ЗВТ (датчики, вагопроцесори тощо), що застосовуються у складі електронних вагонних ваг, щодо яких виконується модернізація чи дослідна експлуатація, заносяться до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки (далі — Держреєстр).

3.11. ЗВВТ, які виготовлені як одиничний зразок і не внесені до Держреєстру, допускаються до застосування на залізничному транспорті за умови проведення їх державної метрологічної атестації згідно з ДСТУ 3215-95 "Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення".

Такі вагонні ваги, крім того, повинні пройти дослідну експлуатацію.

3.12. Для встановлення чи модернізації вагонних ваг, що перебувають у власності сторонніх організацій, власники цих ваг повинні звернутися з письмовим проханням до начальника залізниці.

3.13. До письмового прохання додаються завірені копії таких документів:

висновку за результатами діагностичного обстеження елементів вагонних ваг (при модернізації за необхідності);

конструкторської документації, погодженої з Укрзалізницею: на платформи та фундаменти ЗВВТ; на кріплення рейок у межах вагонних ваг; на стикові з’єднувачі для пропуску струмів тягового та рейкових кіл; на тип і конструкцію ізоляційних матеріалів (за необхідності); вузли встановлення датчиків;

експлуатаційних документів: настанови з експлуатації; інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки вагонних ваг (може бути наведена в настанові з експлуатації), яка має відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 "Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи";

документів, розроблених згідно з вимогами ГОСТ 2.602-95 "Единая система конструкторской документации. Ремонтные документы";

методики повірки, атестованої згідно з вимогами Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"( 113/98-ВР ) (для встановлення);

списку виконавців проектних, будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт із встановлення та модернізації вагонних ваг;

дозвільних документів на виконання проектних, будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт;

3.14. Місце встановлення чи умови модернізації вагонних ваг на залізничних коліях, у тому числі на під’їзних коліях, які перебувають на балансі підприємств, що належать до сфери управління як Укрзалізниці, так і сторонніх організацій, визначаються комісією, утвореною на підставі розпорядчого документа начальника залізниці.

3.15. До складу комісії, зазначеної у пункті 3.14 цього розділу, входять головний інженер дирекції (голова комісії) та члени комісії:

представники дистанцій колії, електропостачання, сигналізації та зв’язку, будівельно-монтажного та експлуатаційного управління, підрозділів пожежної охорони та охорони праці;

керівник власника вагонних ваг (юридичної особи), власник вагонних ваг — фізична особа-підприємець або уповноважені ними особи;

У роботі комісії з вибору місця встановлення чи визначення умов модернізації вагонних ваг на під’їзних коліях сторонніх організацій представники таких підрозділів залізниці, як дистанцій електропостачання, будівельно-монтажного та експлуатаційного управління, сигналізації та зв’язку, пожежної охорони, охорони праці, беруть участь за необхідності.

3.16. Акт вибору місця встановлення чи визначення умов модернізації вагонних ваг, складений за результатами роботи комісії, зазначеної у пункті 3.14 цього розділу, затверджується начальником дирекції та направляється керівництву залізниці. До акта додається схема розташування вагонних ваг з прив’язкою до місцевих умов, яка підписується начальником станції та керівником власника вагонних ваг (юридичної особи), власником вагонних ваг — фізичною особою-підприємцем або уповноваженими ними особами.

3.17. Відповідно до акта вибору місця встановлення чи визначення умов модернізації вагонних ваг керівництвом залізниці надаються:

для вагонних ваг, що перебувають у власності залізниці, — письмова згода для укладання договору на встановлення чи модернізацію вагонних ваг;

для вагонних ваг, що перебувають у власності сторонніх організацій, — технічні вимоги на встановлення чи модернізацію вагонних ваг.

3.18. На нові вагонні ваги, що встановлюються на залізничному транспорті, згідно з вимогами пункту 2.2 розділу 2 ПТЕ( z0050-97 ) розробник або виробник ваг незалежно від форм власності розробляє технічні умови (далі — ТУ) згідно з вимогами ДСТУ 1.3:2004 "Національна стандартизація. Правила побудови, викладення, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов".

3.19. Узгодження, затвердження та реєстрація ТУ здійснюються відповідно до Порядку узгодження, затвердження та реєстрації технічних умов на продукцію для залізничного транспорту України( z0295-98 ), затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 17 квітня 1998 року № 134, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08 травня 1998 року за № 295/2735.

3.20. Укрзалізниця складає перелік вагонних ваг, що встановлюються на залізничному транспорті, які виготовлені як одиничний зразок і не внесені до Держреєстру.

3.21. Укрзалізниця погоджує проведення дослідної експлуатації вагонних ваг, що перебувають у власності як залізниць, так і сторонніх організацій, на підставі письмового звернення власника таких ваг щодо проведення дослідної експлуатації.

До листа додаються завірені копії таких документів:

для електронних вагонних ваг — сертифікатів затвердження типу датчиків, вагопроцесора, інших ЗВТ (за наявності), що застосовуються у складі таких ваг;

інші документи, наведені у пункті 3.13 цього розділу.

3.22. Після розгляду документів, зазначених у пункті 3.21 цього розділу, у разі їх відповідності чинним нормативно-правовим актам керівництвом Укрзалізниці приймається письмове рішення про погодження проведення дослідної експлуатації, копія якого надсилається начальнику залізниці. Контроль за забезпеченням безпеки руху поїздів під час проведення дослідної експлуатації покладається на залізницю.

3.23. Установлення та введення в дослідну експлуатацію вагонних ваг виконуються згідно з вимогами пунктів 3.13-3.17, 3.21, 3.22, 3.37, 3.38 цього розділу. Перед початком дослідної експлуатації вагонні ваги підлягають державній метрологічній атестації згідно з ДСТУ 3215-95 "Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення".

3.24. Після приймання в дослідну експлуатацію вагонні ваги беруться на облік згідно з вимогами розділу II цієї Інструкції.

3.25. Під час дослідної експлуатації вагонних ваг проводиться їх діагностичне обстеження згідно з вимогами пунктів 5.18-5.24 розділу V цієї Інструкції з метою перевірки технічного стану таких ваг.

3.26. Після завершення дослідної експлуатації власник вагонних ваг надсилає лист на адресу керівництва Укрзалізниці з проханням призначити комісію з приймання вагонних ваг у постійну експлуатацію. До листа додаються документи щодо результатів дослідної експлуатації. У разі задовільних результатів дослідної експлуатації Укрзалізницею приймається рішення про приймання вагонних ваг у постійну експлуатацію на основі акта приймання у постійну експлуатацію, складеного комісією відповідно до вимог пунктів 3.37, 3.38 цього розділу.

3.27. Якщо результати дослідної експлуатації вагонних ваг свідчать про недотримання умов безпеки експлуатації, то Укрзалізниця може запропонувати внести зміни в конструкцію таких ваг або продовжити строк дослідної експлуатації вагонних ваг.

3.28. Після проведення модернізації вагонних ваг вони підлягають діагностичному обстеженню згідно з вимогами пунктів 5.18-5.24 розділу V цієї Інструкції з метою визначення їх технічного стану.

3.29. Модернізовані вагонні ваги підлягають державній метрологічній атестації згідно з ДСТУ 3215-95 "Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення".

3.30. Про можливість здійснення навантаження вагонів під час їх перебування на вагонних вагах чи заборону такого навантаження має бути зазначено в ТУ та експлуатаційних документах на вагонні ваги.

3.31. Несучі конструкції вагонних ваг повинні бути розраховані на міцність згідно з урахуванням умов безпеки експлуатації.

3.32. Конструкція рухомих і нерухомих елементів вагонних ваг повинна відповідати вимогам пункту 2.4 розділу 2 ПТЕ( z0050-97 ) та габариту наближення споруд, встановленому ГОСТ 9238-83 "Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 (1524) мм".

3.33. Проектна документація на реконструкцію залізничних колій для встановлення чи модернізації вагонних ваг повинна бути розроблена відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 ПТЕ( z0050-97 ), статті 65 Статуту залізниць України( 457-98-п ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 457, пункту 1.10 глави 1 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій( z0875-00 ), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644( z0861-00 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 875/5096, та погоджена з Укрзалізницею.

3.34. Проектна документація на реконструкцію залізничних колій розробляється відповідно до вимог ДСТУ Б А.2.4-4:2009 "Система проектної документації для будівництва. Основні вимоги до проектної та робочої документації". Робочі креслення на реконструкцію залізничних колій вагонних ваг розробляються згідно з вимогами ДСТУ Б А.2.4-33:2008 "Система проектної документації для будівництва. Колії залізничні. Робочі креслення", нормативно-правових актів і нормативних документів.

3.35. Погоджена проектна документація на реконструкцію залізничних колій для встановлення чи модернізації вагонних ваг зберігається у власника вагонних ваг разом з іншою документацією на ці вагонні ваги. В управлінні залізниці та дирекції має зберігатися по одному примірнику погоджених робочих креслень плану та поздовжнього профілю залізничної колії в межах вагонних ваг та конструкторської документації на кріплення рейок у межах вагонних ваг, на стикові з’єднувачі для пропуску струмів тягового та рейкових кіл, на тип та конструкцію ізоляційних матеріалів, вузли встановлення датчиків.

3.36. Розробники конструкторської та проектної документації і виконавці будівельних робіт зі встановлення чи модернізації вагонних ваг повинні мати дозвільні документи згідно з вимогами чинного законодавства.

3.37. Після встановлення чи модернізації вагонних ваг та проведення їх повірки чи державної метрологічної атестації власник таких ваг надсилає лист на адресу начальника залізниці з проханням призначити комісію з приймання вагонних ваг в експлуатацію, яка призначається у складі, зазначеному в пункті 3.15 цього розділу.

Власником вагонних ваг комісії надаються:

завірена копія свідоцтва про державну метрологічну атестацію або свідоцтва про повірку вагонних ваг (якщо це передбачено методикою повірки);

інші документи, наведені в пункті 3.13 цього розділу.

3.38. За результатами роботи комісії з приймання вагонних ваг в експлуатацію складається акт приймання в експлуатацію вагонних ваг, у якому зазначаються основні технічні та метрологічні характеристики таких ваг, параметри, що можуть бути визначені на таких вагах, а також інформація про те, чи є такі ваги новими, модернізованими, введеними в дослідну експлуатацію або введеними у постійну експлуатацію.

3.39. На вагонних вагах визначається загальна маса вагона. Визначення додаткових характеристик на вагонних вагах як для зважування із зупинкою, так і для зважування під час руху (навантаження на візки вагона, зміщення загального центру тяжіння вантажу тощо) може бути застосовано у сфері державного метрологічного нагляду на залізничному транспорті лише за наявності відповідних методик виконання вимірювань згідно з ГОСТ 8.010-99 "Государственная система обеспечения единства измерений. Методики выполнения измерений. Основные положення".

3.40. Якщо вагонні ваги не можуть бути прийняті в експлуатацію, комісією з приймання вагонних ваг в експлуатацію складається акт із зазначенням причин непридатності таких ваг до експлуатації.

3.41. Копії актів вибору місця встановлення чи умов модернізації вагонних ваг та актів приймання їх в експлуатацію надаються до служби комерційної роботи та маркетингу залізниці.

3.42. Після приймання в експлуатацію вагонні ваги беруться на облік згідно з вимогами розділу II цієї Інструкції.

3.43. Можливість тривалого відстою вагонів, не пов’язаного зі зважуванням, а також проїзд через вагонні ваги локомотивів чи іншого рухомого складу, маса якого перевищує граничнодопустиму масу для таких вагонних ваг, можливість навантаження, гальмування та прискорення рухомого складу з увімкненими гальмами на платформах вагонних ваг визначається експлуатаційною документацією виробника таких ваг.

3.44. Не допускається заїзд на платформні вагонні ваги з боку підхідних колій, якщо зазор у стиках рейок колій перед вагонними вагами і рейок на платформах вагонних ваг перевищує 15 мм, вертикальний чи горизонтальний уступ становить більше 5 мм, торці рейок відрізані, отвори в рейках зроблені газополум’яним способом або є інші несправності, які загрожують безпеці руху.

3.45. Пересування без зважування через платформні вагонні ваги, що призначені для зважування під час руху, за умови, що вертикальний чи горизонтальний уступ становить до 5 мм або зазор між стиками рейок не перевищує 15 мм, дозволяється зі швидкістю, зазначеною в експлуатаційній документації виробника вагонних ваг.

3.46. Не допускається заїзд рухомого складу на вагонні ваги, які не пройшли необхідного діагностичного обстеження, мають прострочені терміни повірки чи огляду-перевірки або мають видимі деформації, тріщини в опорних частинах важелів та в елементах фундаменту, стійок, балок (поздовжніх та поперечних).

3.47. Не допускається зважування вантажів, що перевозяться залізницями, на ЗВВТ, у яких:

в останніх записах в технічному паспорті про повірку, огляд-перевірку зроблені виправлення, не засвідчені підписом осіб, зазначених у пункті 2.5 розділу ІІ цієї Інструкції;

зазор у стиках рейок колій перед вагонними вагами і рейок на платформах вагонних ваг, між платформою вагонних ваг та обв’язувальною рамою котловану становить менше 2 мм (для платформних вагонних ваг, призначених для зважування із зупинкою);

зазор у стиках рейок колій перед вагонними вагами і рейок на платформах вагонних ваг становить менше 5 мм або більше 10 мм (для платформних вагонних ваг, призначених для зважування під час руху);

зазори між рухомими та нерухомими деталями підплатформного механізму вагонних ваг становлять менше 2 мм;

під час огляду-перевірки ЗВВТ виявлено відхилення фактичних значень метрологічних характеристик від нормованих;

важелі, призми, подушки підплатформного механізму механічних (важільних) вагонних ваг, датчики чи інші вузли електронних вагонних ваг перебувають у воді;

горизонтальний або вертикальний уступ в стиках рейок колій перед вагонними вагами і рейок на платформах вагонних ваг перевищує 2 мм (для платформних вагонних ваг, призначених для зважування під час руху);

осідання рейок на вагонних вагах та на відстані менше 100 м з обох боків вагонних ваг перевищує 5 мм (для вагонних ваг, призначених для зважування під час руху, розташованих на суцільних рейках).

IV. Метрологічне забезпечення засобів ваговимірювальної техніки

4.1. На ЗВВТ за результатами зважування, згідно з якими оформляються перевізні документи під час перевезень залізничним транспортом, поширюється метрологічний нагляд. ЗВВТ підлягають повірці або державній метрологічній атестації.

Повірка чи державна метрологічна атестація ЗВВТ проводиться у порядку, встановленому ДСТУ 2708:2006 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення" та ДСТУ 3215-95 "Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення".

Використання ЗВВТ, які не пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, забороняється.

4.2. Позитивні результати повірки або державної метрологічної атестації ЗВВТ засвідчують відбитком повірочного тавра в місцях, передбачених експлуатаційною документацією або свідоцтвом про державну метрологічну атестацію.

4.3. Місце нанесення відбитка повірочного тавра повинно бути таким, щоб та частина, на якій його розташовано, не могла бути видалена з приладу без пошкодження відбитка тавра.

4.4. Наявність та збереження пломб із відбитком повірочного тавра на ЗВВТ забезпечує керівник власника ЗВВТ (юридичної особи), власник ЗВВТ — фізична особа-підприємець або особи, призначені ними.

4.5. Результати повірки або державної метрологічної атестації державні повірники записують також у контрольному примірнику технічного паспорта ЗВВТ. При цьому для електронних ЗВВТ, які мають програмне забезпечення, записують також контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ.

4.6. Повірка та державна метрологічна атестація ЗВВТ здійснюються згідно з вимогами Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"( 113/98-ВР ).

4.7. Власники ЗВВТ повинні щороку до 1 грудня складати переліки ЗВВТ, які перебувають в експлуатації і підлягають повірці, згідно з Порядком складання переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці( z1139-05 ), затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15 вересня 2005 року № 262, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 жовтня 2005 року за № 1139/11419.

4.8. Усі ЗВВТ повинні мати заводський номер та експлуатаційну документацію виробника цих ЗВВТ, якою встановлюються умови і правила їх застосування.

4.9. Умови застосування, транспортування та зберігання ЗВВТ повинні відповідати вимогам експлуатаційної документації, в тому числі щодо вимог безпеки експлуатації.

4.10. Власником ЗВВТ відповідно до законодавства створюються метрологічні служби або призначається особа, яка забезпечує контроль за єдністю вимірювань. Метрологічні служби і особа, яка забезпечує контроль за єдністю вимірювань, у своїй роботі мають керуватися чинними нормативно-правовими актами та нормативними документами з метрології.

4.11. Для повірки вагонних ваг на залізничному транспорті може використовуватися вагоповірочний вагон (далі — ВПВ) з обладнанням, підтримання технічного стану та експлуатація якого здійснюються відповідно до вимог ПТЕ( z0050-97 ), нормативно-правових актів та нормативних документів.

4.12. ВПВ обладнується на базі рухомого складу згідно з проектом, затвердженим в установленому порядку, і може бути чотири-, шести- чи восьмивісним.

4.13. ВПВ має бути оснащений робочими еталонами: гирями масою 2000 кг кожна (кількість гир масою 2000 кг залежить від вантажопідйомності ВПВ), самохідними вагоповірочними візками масою 2000 кг кожний, комплектом інших гир, а також може бути оснащений дизель-електростанцією та приводами для автономного пересування вагона.

4.14. За збереженням та дотриманням правил експлуатації устаткування ВПВ слідкує машиніст ВПВ. Використання ВПВ не за призначенням забороняється.

4.15. Робочі еталони ВПВ повинні бути повірені.

4.16. Справність гир і самохідних вагоповірочних візків, а також збереження на них відбитків повірочних тавр забезпечує машиніст ВПВ.

4.17. ВПВ повинен мати обладнання для підключення до зовнішніх джерел електроживлення та контур заземлення.

4.18. Забороняється спускати ВПВ з гірки та штовхати його під час маневрів.

4.19. На зовнішніх бокових стінках ВПВ повинні бути написи, виконані державною мовою: "Вагоповірочний", "Тара вагона ___ т" (загальна маса вагона з обладнанням), номер вагона, найменування (юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (фізичної особи-підприємця) власника, станція приписки та інші написи згідно з нормативними вимогами.

Напис "Обережно, під час маневрів не штовхати, з гірки не спускати!" робиться на зовнішніх торцевих та бокових стінах вагона.

4.20. На кожний ВПВ складається технічний паспорт вагоповірочного вагона згідно з додатком 2 до цієї Інструкції. Технічний паспорт вагоповірочного вагона повинен зберігатися у керівника вагового господарства, а його копія — у машиніста ВПВ.

4.21. Під час пересування у складі поїзда гирі, вагоповірочні візки, інше обладнання у ВПВ повинні бути розміщені та надійно закріплені згідно з технічною документацією, яка розробляється відповідно до вимог Порядку розроблення технічної документації щодо розміщення і кріплення вантажів у вагонах і контейнерах, які перевозяться залізничним транспортом( z0503-10 ), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 18 травня 2010 року № 299, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2010 року за № 503/17798.

4.22. На станціях залізниць ВПВ встановлюються на коліях згідно з спеціалізацією колій, зазначеною у технічно-розпорядчому акті станції.

4.23. Працівники вагових бригад, які обслуговують ВПВ (що перебувають як у власності залізниць, так і у власності сторонніх організацій), які мають право виїзду на колії залізниць України, повинні скласти іспит на знання нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи відповідно до вимог Положення про порядок вивчення та перевірку знань нормативно-правових актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України( z0777-07 ), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 14 червня 2007 року № 499, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 777/14044, а також пройти перевірку на знання правил розміщення та кріплення вантажів у ВПВ.

V. Обслуговування засобів ваговимірювальної техніки

5.1. Обслуговування ЗВВТ проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції, експлуатаційної документації виробника.

5.2. Обслуговування ЗВВТ може виконуватися підприємствами залізниць або сторонніми організаціями за наявності у них кваліфікованих фахівців та технічних засобів. Під час обслуговування ЗВВТ виконавці робіт з обслуговування ЗВВТ повинні дотримуватися вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"( 113/98-ВР ), Інструкції щодо умов і правил проведення ремонту засобів вимірювальної техніки( z0560-05 ), затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04 травня 2005 року № 108, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 травня 2005 року за № 560/10840, інших чинних нормативно-правових актів та нормативних документів.

5.3. Якщо під час обслуговування ВПВ виїжджають на колії залізниць, то виконавцем робіт з обслуговування ЗВВТ розробляються умови пересування ВПВ по коліях залізниць під час обслуговування ЗВВТ, які погоджуються керівниками відділу перевезень та комерційного відділу дирекції, головним ревізором з безпеки руху поїздів і автотранспорту дільниці залізниці і служби комерційної роботи та маркетингу залізниці та затверджуються виконавцем робіт з обслуговування ЗВВТ.

5.4. Обслуговування вагонних ваг здійснюється за наявності відповідних документів, розроблених згідно з ГОСТ 2.602-95 "Единая система конструкторской документации. Ремонтные документы".

Такі документи на нові вагонні ваги розробляються розробником таких ваг та надаються замовнику разом з іншою експлуатаційною документацією.

5.5. Сторонні організації, які обслуговують ЗВВТ, взяті на облік залізницями, повинні письмово повідомити про це начальника дирекції з наданням завірених копій таких документів:

технічний паспорт ВПВ та документи, розроблені згідно з ГОСТ 2.602-95 "Единая система конструкторской документации. Ремонтные документы" (у разі обслуговування вагонних ваг).

Якщо будуть обслуговуватися ЗВВТ з виїздом вагоповірочного вагона на колії залізниці, додатково надаються:

документи про складання членами вагової бригади іспитів на знання нормативно-правових актів з безпеки руху поїздів, маневрової роботи і правил розміщення та кріплення вантажів у ВПВ.

5.6. Під час експлуатації ЗВВТ виконуються такі види робіт з обслуговування: огляд-перевірка, профілактичне технічне обслуговування, ремонт, технічний огляд ЗВВТ, діагностичне обстеження вагонних ваг.

5.7. Під час огляду-перевірки ЗВВТ перевіряється відповідність їх технічного стану конструкторській документації і нормативним вимогам та визначається за допомогою еталонів, чи не перевищуються значення встановлених для ЗВВТ нормованих метрологічних характеристик: для статичних ЗВВТ — непостійність показів ненавантажених ЗВВТ, незалежність показів ЗВВТ від положення вантажу на вантажоприймальному пристрої, похибки навантажених ЗВВТ; для динамічних ЗВВТ — похибка ЗВВТ під час зважування вагонів у русі.

5.8. Огляд-перевірка ЗВВТ також включає: підіймання платформ, огляд елементів ЗВВТ, очищення, закріплення деталей ЗВВТ, змащування вузлів кріплення датчиків, призм, подушок тощо, для вагонних ваг — приведення стану вагових колій у відповідність із нормативними вимогами. Огляд-перевірка виконується без внесення будь-яких змін у конструкцію елементів ЗВВТ, без виконання заміни чи ремонту елементів ЗВВТ, без проведення електрогазозварювальних робіт, без заточування призм, подушок. Платформа вагонних ваг підіймається лише на висоту, достатню для очищення та змащування призм, подушок або вузлів кріплення датчиків.

5.9. Під час огляду-перевірки вагонних ваг похибки визначаються:

5.10. Якщо на вагонних вагах незалежно від найбільшої границі зважування визначається маса лише чотиривісних вагонів, то під час огляду-перевірки похибки вагонних ваг визначаються за максимального навантаження не менше 100 т.

5.11. Огляд-перевірка ЗВВТ виконується без порушення повірочного тавра.

5.12. Профілактичне технічне обслуговування ЗВВТ включає в себе роботи з розбирання ЗВВТ, огляду, очищення, змащування і закріплення елементів ЗВВТ, фарбування в розібраному стані, а у важільних вагонних вагах — шліфування і заточування призм, подушок, збирання, регулювання окремих вузлів та калібрування вагонних ваг, а також перевірку дотримання нормованих метрологічних характеристик ЗВВТ, зазначених у пункті 5.7 цього розділу.

Залежно від технічного стану ЗВВТ фарбувати в розібраному стані допускається один раз на два роки.

5.13. Ремонт ЗВВТ може включати перелік робіт з профілактичного технічного обслуговування, а також усунення інших несправностей, заміну деталей ЗВВТ, що стали непридатними (призми, подушки, стояки, струнки, серги, датчики, окремі блоки, вузли), технічного обслуговування після затоплення підплатформного механізму водою, ремонт фартухів, настилу, фундаменту, вагової колії, вагового приміщення, електрообладнання тощо, перевірку дотримання нормованих метрологічних характеристик ЗВВТ, зазначених у пункті 5.7 цього розділу.

5.14. Обсяг робіт з ремонту визначається на підставі акта огляду ЗВВТ комісією у складі представника власника ЗВВТ, начальника станції та виконавця робіт з обслуговування ЗВВТ.

5.15. Після проведення профілактичного технічного обслуговування або ремонту обов’язково виконується повірка ЗВВТ.

Якщо експлуатаційною документацією на вагонні ваги допускається навантаження, що перевищує граничнодопустиме, то під час повірки проводяться випробування на ці навантаження.

5.16. Технічний огляд ЗВВТ може виконуватися ревізором вагового господарства дирекції чи керівником вагової бригади перед укладанням договору про обслуговування ЗВВТ або власником ЗВВТ. За результатами технічного огляду уточнюються види та порядок обслуговування ЗВВТ.

5.17. Під час технічного огляду перевіряється наявність та комплектність документів на ЗВВТ, відповідність технічного стану ЗВВТ вимогам чинних нормативно-правових актів, у тому числі цієї Інструкції, і нормативних документів, працездатність ЗВВТ без навантаження, у разі необхідності — робота ЗВВТ під навантаженням баластом, маса якого має бути не менша від найменшої границі зважування.

5.18. Діагностичне обстеження металевих та залізобетонних елементів проводиться щодо вагонних ваг:

що експлуатуються понад строк служби, зазначений в експлуатаційній документації виробника, з метою визначення можливості продовження строку їх експлуатації;

після проведення модернізації, якщо до модернізації вагонні ваги експлуатувалися понад строк служби, зазначений в експлуатаційній документації виробника, або під час модернізації були внесені зміни в конструкцію таких ваг;

після аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, з метою визначення можливості їх відновлення;

у яких виявлено під час проведення технічного огляду знос (механічний або корозійний), залишкові деформації, тріщини, інші пошкодження складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення, у зв’язку з чим стан вагонних ваг загрожує безпеці руху поїздів;

5.19. Виконавці робіт з діагностичного обстеження вагонних ваг повинні мати дозвільні документи згідно з вимогами законодавства.

5.20. Під час діагностичного обстеження вагонних ваг виконуються такі основні роботи:

вивчення експлуатаційних, конструкторських (проектних) документів, а також документів, розроблених згідно з ГОСТ 2.602-95 "Единая система конструкторской документации. Ремонтные документы";

огляд елементів вагонних ваг та визначення їх відповідності експлуатаційній і конструкторській документації, вимогам нормативно-правових актів, у тому числі цієї Інструкції, і нормативних документів;

обстеження стану вагових залізничних колій, у тому числі кріплення рейок у межах платформи вагонних ваг і колій перед вагонними вагами;

нівелювання платформи вагонних ваг та визначення наявності осідання рейок та фундаментів вагонних ваг (за необхідності під навантаженням);

визначення механічних характеристик, хімічного складу матеріалів, проведення металографічних досліджень;

5.21. Висновок за результатами діагностичного обстеження надається власникові вагонних ваг.

Копію висновку власник вагонних ваг передає начальнику дирекції для обліку, який веде ревізор вагового господарства.

На підставі копії висновку ревізор вагового господарства дирекції робить запис у технічному паспорті вагонних ваг про дату проведення діагностичного обстеження вагонних ваг та строк, на який продовжено його експлуатацію.

Копія висновку зберігається разом з технічним паспортом вагонних ваг.

5.22. Якщо за результатами діагностичного обстеження вагонних ваг виявлені значні недоліки та несправності, які унеможливлюють експлуатацію вагонних ваг та загрожують безпеці руху, в технічному паспорті вагонних ваг ревізором вагового господарства робиться запис про заборону заїзду рухомого складу на вагонні ваги з ознайомленням під підпис начальника станції чи його заступника та керівника власника (юридичної особи) або власника — фізичної особи-підприємця.

5.23. Після усунення несправностей проводиться повторне обстеження в обсязі, визначеному програмою робіт, і видається повторний висновок.

5.24. Залежно від видів обслуговування, що проводилися за результатами діагностичного обстеження, вагонні ваги підлягають повірці, огляду-перевірці або державній метрологічній атестації.

5.25. Види обслуговування ЗВВТ та їх результати записуються керівником вагової бригади до технічного паспорта ЗВВТ. Під час виконання великого обсягу робіт може бути складено акт довільної форми за підписами керівника вагової бригади, власника ЗВВТ, начальника станції, який зберігається як додаток до технічного паспорта ЗВВТ. У технічному паспорті ЗВВТ при цьому записуються лише результати обслуговування. Ідентичні відмітки про обслуговування ЗВВТ робляться також в усіх копіях технічного паспорта ЗВВТ за їх наявності.

5.26. Після внесення у технічний паспорт ЗВВТ відміток про позитивні результати робіт з огляду-перевірки, державної метрологічної атестації чи повірки ревізор вагового господарства або керівник вагової бригади робить запис про придатність ЗВВТ для зважування вантажів, які перевозяться залізничним транспортом. При цьому також вказується фактична найбільша похибка для різних режимів зважування, для електронних ЗВВТ — контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ чи інші характеристики, що встановлені в експлуатаційних документах.

5.27. Після виконання робіт із обслуговування керівник вагової бригади або ревізор вагового господарства обслуговуючої організації за погодженням із власником ЗВВТ наклеюють наклейки на місця доступу (кришки, дверцята тощо) до пристроїв ЗВВТ, на які методикою повірки не передбачено нанесення повірочних тавр, для забезпечення контролю за втручанням у вузли ЗВВТ, де можливе коригування результатів зважування.

5.28. Початок та тривалість робіт з обслуговування ЗВВТ погоджуються з начальником станції та власником ЗВВТ.

5.29. Якщо під’їзні колії обслуговуються локомотивами залізниці, керівник вагової бригади перед початком робіт з обслуговування вагонних ваг, які перебувають у власності залізниці або сторонніх організацій, вносить у журнал огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв сигналізації, централізації та блокування, зв’язку і контактної мережі, що зберігається у чергового по станції, запис про закриття цих колій для заїзду рухомого складу та зважування.

5.30. Якщо під’їзні колії сторонніх організацій обслуговуються власними локомотивами, то записи перед початком робіт із обслуговування вагонних ваг про закриття цих колій для заїзду рухомого складу та зважування робляться в документах, визначених власником під’їзних колій.

5.31. Після закінчення робіт із обслуговування вагонних ваг керівник вагової бригади вносить відповідний запис у журнал огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв сигналізації, централізації та блокування, зв’язку і контактної мережі, що зберігається у чергового по станції, або в документах, визначених власником під’їзних колій, про відкриття вагонних ваг для заїзду рухомого складу та зважування.

5.32. Якщо обслуговування ЗВВТ проводиться фахівцями вагового господарства сторонніх організацій, то порядок закриття та відкриття ЗВВТ встановлюється власником ЗВВТ. Цей порядок погоджується з начальником станції. Результати обслуговування записуються у технічному паспорті ЗВВТ згідно з вимогами пункту 5.36 цього розділу.

5.33. Повірка та обслуговування ЗВВТ повинні проводитися відповідно до інтервалів, наведених в додатку 3 до цієї Інструкції.

5.34. Належний технічний стан ЗВВТ під час експлуатації та дотримання порядку зважування вантажів на ЗВВТ забезпечують:

для ЗВВТ, що перебувають у власності залізниці, — посадові особи, призначені розпорядчим документом начальника станції чи дирекції;

для ЗВВТ, що перебувають у власності сторонніх організацій, — особи, призначені керівником власника ЗВВТ (юридичної особи) або власником ЗВВТ — фізичною особою — підприємцем.

5.35. Копії розпорядчих документів про осіб, які забезпечують належний технічний стан ЗВВТ та дотримання порядку зважування вантажів на ЗВВТ, зберігаються разом з технічними паспортами ЗВВТ.

5.36. Обслуговування ЗВВТ, узятих на облік залізницями, може виконуватися сторонніми організаціями, які відповідають вимогам статті 11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"( 113/98-ВР ) та пункту 5.2 цього розділу.

За результатами огляду-перевірки, профілактичного технічного обслуговування чи ремонту ЗВВТ оформлюється акт, який підписується керівником вагової бригади, що виконала обслуговування ЗВВТ, і працівником, який забезпечує належний стан вагового господарства власника ЗВВТ, та затверджується керівником власника ЗВВТ (юридичної особи) або власником ЗВВТ — фізичною особою-підприємцем.

Завірена власником ЗВВТ копія акта надається начальникові станції примикання під’їзної колії власника ЗВВТ, де зберігається контрольний примірник технічного паспорта ЗВВТ.

Відмітки про результати обслуговування в контрольному примірнику технічного паспорта ЗВВТ і, за наявності, в його копіях робляться ревізором вагового господарства або керівником вагової бригади дирекції відповідно до наданих власником ЗВВТ документів про виконані види обслуговування ЗВВТ.

Завірена власником ЗВВТ копія акта зберігається разом з контрольним примірником технічного паспорта ЗВВТ.

5.37. Своєчасність проведення повірки, огляду-перевірки, діагностичного обстеження, приведення вагонних ваг у відповідність із проектною та конструкторською документацією забезпечує власник вагонних ваг.

5.38. Обслуговування ЗВВТ повинно виконуватися з дотриманням основних вимог з охорони праці відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів( z0093-98 ), затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533, Правил безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях ( z0340-00 ), затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31 травня 2000 року № 120, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2000 року за № 340/4561, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів( z1143-06 ), затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017, Правил безпеки праці для працівників залізничних станцій і вокзалів( z0304-07 ), затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 12 березня 2007 року № 44, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2007 року за № 304/13571, Правил пожежної безпеки на залізничному транспорті( z0230-10 ), затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 21 грудня 2009 року № 1322, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 березня 2010 року за № 230/17525, інших нормативно-правових актів та нормативних документів.

5.39. Залізниці приймають ЗВВТ на обслуговування за письмовою заявою власників ЗВВТ до начальника дирекції. До заяви додаються завірена власником копія свідоцтва про державну метрологічну атестацію або свідоцтва про повірку ЗВВТ (якщо це передбачено методикою повірки) та документи, наведені в пункті 3.13 розділу ІІІ цієї Інструкції. Для вагонних ваг додатково надається проектна документація на облаштування залізничних колій.

5.40. Після одержання письмової заяви керівника власника ЗВВТ (юридичної особи) або власника ЗВВТ — фізичної особи-підприємця начальник дирекції дає розпорядження начальнику комерційного відділу про організацію робіт з метою укладання договору про обслуговування ЗВВТ. Якщо строк дії договору про обслуговування ЗВВТ закінчився, начальник комерційного відділу направляє ревізора вагового господарства дирекції чи керівника вагової бригади для здійснення технічного огляду ЗВВТ, який підлягає прийманню на обслуговування залізницею. За результатами технічного огляду складається акт за підписами представника власника ЗВВТ і ревізора вагового господарства чи керівника вагової бригади, де вказуються види обслуговування ЗВВТ.

Якщо договір укладається після приймання в експлуатацію ЗВВТ, але не пізніше шести місяців для нових ЗВВТ та не пізніше трьох місяців для модернізованих ЗВВТ, технічний огляд не виконується.

5.41. За позитивних результатів розгляду наданих матеріалів укладається договір про обслуговування ЗВВТ, у якому передбачаються види обслуговування, умови виконання робіт і оплати, після чого ЗВВТ береться на облік відповідно до розділу ІІ цієї Інструкції.

5.42. Власник ЗВВТ забезпечує належний технічний стан та дотримання порядку зважування під час визначення маси вантажів, які перевозяться залізницями.

5.43. Власник ЗВВТ, прийнятих на обслуговування залізницями, повинен своєчасно надавати начальникові дирекції копію переліку ЗВВТ, складеного й оформленого згідно з Порядком складання переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці( z1139-05 ), затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15 вересня 2005 року № 262, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 жовтня 2005 року за № 1139/11419.

5.44. У разі виявлення несправностей ЗВВТ, прийнятих на обслуговування залізницею, власник через начальника станції повинен запросити керівника вагової бригади або ревізора вагового господарства дирекції. Працівники вагового господарства дирекції разом із власником ЗВВТ та начальником станції або його заступником після огляду ЗВВТ складають, у разі потреби, акт довільної форми, де вказуються види несправностей та необхідні заходи з їх усунення.

5.45. Порядок прийняття на обслуговування ЗВВТ сторонніми організаціями встановлюється цими організаціями з урахуванням вимог цієї Інструкції.

VI. Вимоги до залізничних колій, де встановлюються вагонні ваги

6.1. Основні вимоги до залізничної колії в межах вагонних ваг, призначених для зважування із зупинкою:

колія перед вагонними вагами з обох боків на відстані 25 м та на вагонних вагах повинна розміщуватися на горизонтальній площадці, рейки мають бути однотипними, на ній не повинно бути кривих та стрілочних переводів. Нормована довжина колій перед вагонними вагами може бути зменшена до довжини вагоповірочного вагона та двох вагоповірочних візків залежно від місцевих умов за рішенням комісії, склад якої зазначений у пункті 3.15 розділу III цієї Інструкції;

колія перед вагонними вагами на відстані 25 м з обох боків повинна бути укладена на залізобетонних шпалах зі щебеневим баластом. Допускається експлуатація колій перед вагонними вагами, встановленими до набрання чинності цією Інструкцією, на дерев’яних шпалах, стан яких відповідає вимогам чинних нормативних документів;

зазор у стиках рейок колій перед вагонними вагами і рейок на платформах вагонних ваг повинен бути в межах 2-15 мм;

у стиках рейок колій перед ненавантаженими вагонними вагами і рейок на платформах таких вагонних ваг не має бути вертикальних і горизонтальних уступів. Допускається наявність вертикальних уступів висотою не більше 5 мм у стиках рейок колій перед вагонними вагами і рейок на платформах навантажених або ненавантажених вагонних ваг;

у межах платформ вагонних ваг повинні застосовуватися суцільні рейки (допускається використання зварених рейок).

Якщо на одній залізничній колії встановлюються двоє та більше вагонних ваг, то між суміжними вагонними вагами відстань повинна бути не менша довжини вагоповірочного вагона та двох вагоповірочних візків.

6.2. Основні вимоги до залізничної колії в межах вагонних ваг, призначених для зважування під час руху:

колія перед вагонними вагами з обох боків на відстані не менше 100 м та на вагонних вагах повинна розміщуватися на горизонтальній площадці, рейки повинні бути однотипними;

колія перед вагонними вагами на відстані не менше 100 м з обох боків повинна бути укладена на залізобетонних шпалах зі щебеневим баластом, на ній не повинно бути кривих та стрілочних переводів;

на вагонних вагах, розташованих на суцільних рейках, і з обох боків на відстані не менше 100 м допускається осідання колії не більше 5 мм;

зазор у стиках рейок колій перед платформними вагонними вагами і рейок на платформах таких вагонних ваг повинен бути в межах 5-10 мм;

у стиках рейок колій перед платформними вагонними вагами і рейок на платформах таких вагонних ваг не повинно бути вертикальних і горизонтальних уступів. Допускається наявність уступів висотою не більше 2 мм при навантажених або ненавантажених вагонних вагах;

верх головок рейок обох ниток перед вагонними вагами в межах не менше 100 м та на вагонних вагах повинен бути на одному рівні;

6.3. Кріплення рейок у межах вагонних ваг як при встановленні, так і модернізації, повинні відповідати конструкторській документації розробника таких ваг з урахуванням, що тип кріплень, їх стан у межах вагонних ваг повинні унеможливлювати зсув рейок у поздовжньому напрямку під час наїзду рухомого складу на вагонні ваги та гальмування на них. Не допускаються нетипові вирізи в рейках, приварювання до рейок та кріплення різних пристроїв з метою запобігання зсуву рейок тощо.

6.4. На коліях вагонних ваг не допускається наявність інших відхилень від норм утримання, передбачених вимогами ПТЕ( z0050-97 ) та інших нормативних документів, які загрожують безпеці руху, а саме: перекосів, осідання, провисань, відхилень у плані та по ширині колії.

6.5. Під час установлення чи модернізації залізничні колії в межах вагонних ваг приводяться у відповідність з вимогами пунктів 6.1-6.4 цього розділу.

6.6. Під час установлення вагонних ваг на ділянках колій, обладнаних рейковими колами, повинні застосовуватися типові стикові з’єднувачі. Опір ізоляції між рейками в межах вагонних ваг повинен бути не меншим за встановлену чинними нормативними документами величину.

6.7. Зазор між котлованом та платформою ненавантажених вагонних ваг повинен становити не менше 2 мм.

6.8. Швидкість пересування рухомого складу на вагонних вагах залежно від їх конструкції зазначається в експлуатаційних документах виробника, а також: