Про затвердження Змін до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, Міністерство внутрішніх справ УкраїниМІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

  1. 19.09.2013  № 904
  2. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2013 р. за № 2045/24577

    Про затвердження Змін до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів

    Відповідно до статті 16 Закону України „Про перевезення небезпечних вантажів"( 1644-14 ), Законів України „Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)"( 1511-14 ), „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"( 2806-15 ), „Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності"( 3392-17 ), пункту 9 Положення про Міністерство внутрішніх справ України( 383/2011 ), затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 383, а також з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України у відповідність до вимог законодавства НАКАЗУЮ:

    1. Затвердити Зміни до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів ( z1040-04 ), затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 липня 2004 року № 822, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 року за № 1040/9639 (зі змінами), що додаються.

    2. Начальникам головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі організувати вивчення та забезпечити виконання цього наказу працівниками підпорядкованих підрозділів Державної автомобільної інспекції МВС України.

    3. Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України (Астапкович В.І.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

    4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра генерал-лейтенанта міліції Ратушняка В.І.

    5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

    Міністр генерал внутрішньої служби України

    В. Ю. Захарченко

    ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства внутрішніх справ України 19.09.2013 № 904

    Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2013 р. за № 2045/24577

    ЗМІНИ до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів( z1040-04 )

    1. У розділі 1( z1040-04 ):

    1.1. Пункт 1.1 викласти в такій редакції:

    „1.1. Ці Правила визначають порядок та основні вимоги до забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів на всій території України".

    1.2. Доповнити розділ після пункту 1.1 новим пунктом 1.2 такого змісту:

    „1.2. Вимоги цих Правил є обов’язковими для суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, які є учасниками перевезень небезпечних вантажів автомобільним транспортом.".

    У зв’язку з цим пункти 1.2 — 1.7 вважати відповідно пунктами 1.3 — 1.8.

    1.3. Пункт 1.6 викласти в такій редакції:

    „1.6. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

    вантаж навалочний — будь-який вантаж, переважно однорідний за складом, що не є рідиною або газом і складається із суміші часток, гранул або будь-яких великих шматків речовини, який завантажується без застосування будь-яких видів тари в транспортний засіб чи контейнер;

    вантажі підвищеної небезпеки — небезпечні вантажі, що можуть бути використані не за призначенням, а в терористичних цілях та відповідно призвести до серйозних наслідків, таких як масова загибель людей або великі руйнування. Перелік вантажів підвищеної небезпеки визначається згідно з ДОПНВ( 994_217 );

  3. вантажна одиниця — будь-яке пакування, незапакований виріб чи будь-який транспортний пакет;
  4. вантажник — юридична або фізична особа, що здійснює навантаження: небезпечних вантажів у транспортний засіб чи великий контейнер, контейнера, контейнера для масових вантажів, багатоелементного газового контейнера, контейнера-цистерни, переносної цистерни на транспортний засіб;

    відповідальний за наповнення — юридична або фізична особа, що завантажує небезпечний вантаж у цистерну (автоцистерну, знімну цистерну, переносну цистерну або контейнер-цистерну) та (або) транспортний засіб, великий чи малий контейнер для перевезення небезпечних вантажів навалом (насипом), а також у транспортний засіб-батарею або багатоелементний газовий контейнер;

    відправник небезпечного вантажу — зазначена в перевізних документах юридична або фізична особа, яка підготовлює та подає цей вантаж до перевезення;

    змішувально-зарядна машина (MEMU) — машина або транспортний засіб з установленою на ньому машиною для виготовлення вибухових речовин з небезпечних вантажів, що не є вибуховими, та їх заряджання;

    контейнер для масових вантажів — система утримання (уключаючи будь-який вкладень або покриття), призначена для перевезення твердих речовин, що знаходяться у безпосередньому контакті із системою утримання (призначений для багаторазового використання та має постійне призначення; спеціально сконструйований для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження вантажів; обладнаний пристроями, що полегшують виконання вантажних операцій з ним; має об'єм не менше ніж 1 м-3). Це визначення не охоплює тару, контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів, крупногабаритну тару та цистерни;

    номінальна місткість посудини — номінальний об'єм небезпечної речовини, що міститься в посудині, виражений у літрах. Для балонів із стисненими газами номінальною місткістю є їх місткість при заповненні водою;

    одержувач небезпечного вантажу — зазначена в перевізних документах юридична або фізична особа, яка одержує небезпечний вантаж від перевізника;

    опалювальний пристрій — пристрій, в якому безпосередньо використовується рідке чи газоподібне паливо і не вживається тепло, що відходить від двигуна транспортного засобу;

    оператор контейнера-цистерни (переносної цистерни) — юридична або фізична особа, на ім'я якої зареєстрований контейнер-цистерна (переносна цистерна);

    пакувальник — юридична або фізична особа, що заповнює небезпечними вантажами тару, уключаючи крупногабаритну тару і контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів, а також у разі потреби готує пакування для перевезення;

    перевізник небезпечного вантажу — юридична або фізична особа, яка здійснює перевезення небезпечного вантажу;

    повне завантаження — будь-який вантаж одного вантажовідправника, при перевезенні якого транспортний засіб чи великий контейнер завантажується тільки цим вантажем і всі операції із завантаження чи розвантаження якого здійснюються відповідно до інструкцій вантажовідправника або вантажоодержувача;

    погодження дорожнього перевезення — узгодження з Державною автомобільною інспекцією МВС України (далі — Державтоінспекція МВС України) руху транспортних засобів конкретними вулицями та дорогами, яке обумовлює недопущення проїзду через комерційні або житлові райони, екологічно чутливі райони, промислові зони з небезпечними об'єктами або дорогами транспортних засобів, що становлять серйозну фізичну небезпеку для учасників руху; вимоги щодо руху та стоянки під час несприятливих погодних умов, землетрусів, аварій, страйків, громадських безпорядків або військових дій; обмеження руху транспортних засобів у певні дні тижня або року;

    розвантажник — юридична або фізична особа, що здійснює вивантаження небезпечних вантажів з транспортного засобу чи великого контейнера; знімає контейнер, контейнер для масових вантажів, багатоелементний газовий контейнер, контейнер-цистерну, переносну цистерну з транспортного засобу; вивантаження небезпечних вантажів із цистерни (автоцистерни, знімної цистерни, переносної цистерни або контейнера-цистерни) та (або) транспортного засобу, великого чи малого контейнера для перевезення небезпечних вантажів навалом (насипом), контейнера для масових вантажів, а також із транспортного засобу-батареї, змішувально-зарядної машини або багатоелементного газового контейнера;

    тара комбінована — транспортна тара, що містить одну чи декілька одиниць внутрішньої тари з продукцією та за необхідності проміжну тару і допоміжні пакувальні засоби;

  5. тара неочищена — тара, що містить залишки небезпечних вантажів;
  6. транспортна одиниця — автотранспортний засіб, до якого не причеплено причіп, або автотранспортний засіб та зчеплений з ним причіп;

    транспортний засіб АТ — транспортний засіб, крім транспортних засобів FL чи ОХ, призначений для перевезення небезпечних вантажів у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, а також у вбудованих цистернах чи знімних цистернах місткістю понад 1 м-3, а також транспортний засіб-батарея місткістю понад 1 м-3, крім транспортних засобів-батарей типу FL;

    транспортний засіб EX/II або EX/III — транспортний засіб, призначений для перевезення вибухових речовин та виробів;

    транспортний засіб FL — транспортний засіб, призначений для перевезення рідин з температурою спалаху не вище 60-° С у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м-3; транспортний засіб, призначений для перевезення легкозаймистих газів у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м-3; транспортний засіб-батарея загальною місткістю понад 1 м-3, призначений для перевезення легкозаймистих газів;

  7. транспортний засіб MEMU — те саме, що й змішувально-зарядна машина;
  8. транспортний засіб ОХ — транспортний засіб, призначений для перевезення стабілізованого пероксиду водню чи стабілізованого водного розчину пероксиду водню з масовою часткою пероксиду водню більше ніж 60 % (клас небезпеки 5.1 № ООН 2015) у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, а також у вбудованих цистернах чи знімних цистернах місткістю понад 1м-3.

    Інші терміни в цих Правилах вживаються у значеннях, наведених у ДСТУ 4500-1:2008 "Вантажі небезпечні. Терміни та визначення понять", затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 16 квітня 2008 року № 125 ( v0125609-08 ) (далі — ДСТУ 4500-1:2008).".

    1.4. У пункті 1.7:

  9. підпункт „г" викласти в такій редакції:
  10. „г) гази, що містяться в обладнанні, яке використовується для експлуатації транспортного засобу (наприклад, у вогнегасниках), та запасних частинах. Ці Правила не поширюються на шини, навіть якщо вони перевозяться як вантаж;";

    підпункт „д" після слів „харчових продуктах" доповнити словами та цифрами „(за винятком продуктів харчування, віднесених до № ООН 1950)";

  11. підпункт „є" викласти в такій редакції:
  12. „є) перевезення речовин, які упаковані в обмежених та звільнених кількостях, за умови виконання вимог до їх пакування та марковання, викладених відповідно в главах 3.4 та 3.5 додатка А до ДОПНВ. На перевезення небезпечних вантажів, які упаковані в обмежених кількостях, поширюються вимоги пункту 11.6 розділу 11 та пункту 12.23 розділу 12 цих Правил;";

  13. доповнити пункт новими підпунктами такого змісту:
  14. „ж) гази, що містяться у м’ячах для різних видів спорту;

    з) гази (крім газів класу 7), що містяться в електричних лампочках, за умови, що в разі їх розриву ефект розкидання обмежується пакуванням;

    и) літієві батареї, установлені на транспортному засобі, що здійснює перевезення, і призначені для забезпечення тяги або для функціонування будь-якого обладнання транспортного засобу;

    і) літієві батареї, що містяться в обладнанні, призначеному для використання під час перевезення, та забезпечують його функціонування (наприклад, у переносному комп’ютері);

    ї) інші вантажі, які не підпадають під дію ДОПНВ.".

    1.5. У пункті 1.8:

  15. абзац третій викласти в такій редакції:
  16. „розділ 3 „Марковання та знаки небезпеки на вантажних одиницях";";

  17. в абзаці четвертому цифри та слово „4.3.7 та 4.3.8" замінити цифрами та словом „4.3.8 та 4.3.9";
  18. абзац сьомий викласти в такій редакції:
  19. „розділ 9 „Перевізні документи", підпункти "а" та "д" пункту 9.1, пункт 9.2;";

  20. в абзаці восьмому цифри „11.18 — 11.21" замінити цифрами  „11.19 — 11.22".
  21. 2. У розділі 2( z1040-04 ):

    2.1. У пункті 2.1:

  22. після слів „вибухових речовин" доповнити словами та цифрою „та вибухових виробів класу 1";
  23. доповнити пункт новим абзацом такого змісту:
  24. „Класифікація небезпечного вантажу наводиться в нормативному документі на продукцію або в паспорті безпеки речовини та в транспортному документі.".

    2.2. У пункті 2.2:

    в абзаці першому слова „та група упаковки" замінити словами „група пакування та/або група сумісності";

  25. в абзаці другому:
  26. слова „вони повинні бути класифіковані за результатами випробувань" замінити словами „їх клас (підклас) небезпеки, вид додаткової небезпеки, група пакування та/або група сумісності визначаються за результатами класифікаційних випробувань та, якщо доречно, таблицею пріоритету небезпек";

    доповнити абзац новим реченням такого змісту: "Ідентифікація вантажів (визначення номера ООН та транспортної назви) здійснюється згідно з вимогами частини 2 додатка А до ДОПНВ( 994_217 ).";

  27. абзац третій викласти в такій редакції:
  28. „Ці показники для небезпечних вантажів класу 1 та не зазначених конкретно за найменуванням у переліку небезпечних вантажів десенсибілізованих вибухових речовин класу 3 та класу 4.1, самореактивних вантажів класу 4.1, органічних пероксидів класу 5.2 та інфекційних речовин класу 6.2 визначаються компетентним органом, а для інших небезпечних вантажів — виробником продукції.".

    2.3. Пункт 2.3 виключити.

    У зв’язку з цим пункти 2.4 — 2.15 вважати відповідно пунктами 2.3 — 2.14.

    2.4. Абзац перший пункту 2.3 викласти в такій редакції:

    „2.3. Вироби або речовини запаковуються згідно з інструкціями з пакування, наданими в підрозділах 4.1.4.1 — 4.1.4.3 додатка А до ДОПНВ ( 994_217 ), з урахуванням загальних та спеціальних вимог, якщо не передбачається інший спосіб перевезення. Види і типи тари, крупногабаритної тари чи контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів, використання яких не дозволено інструкціями з пакування, не повинні використовуватись для перевезення тієї чи іншої речовини або виробу, за винятком випадків, коли це дозволено на підставі тимчасового відступу, погодженого країнами — учасницями ДОПНВ, відповідно до розділу 1.5.1 додатка А до ДОПНВ.".

    2.5. Пункти 2.5, 2.6 виключити.

    У зв’язку з цим пункти 2.7 — 2.14 вважати відповідно пунктами 2.5 — 2.12.

    2.6. Пункти 2.6, 2.7 виключити.

    У зв’язку з цим пункти 2.8 — 2.12 вважати відповідно пунктами 2.6 — 2.10.

    2.7. Пункт 2.6 після слова „Тара" доповнити словами „у тому числі контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів та крупногабаритна тара".

    3. У розділі 3( z1040-04 ):

    3.1. Назву розділу 3 викласти в такій редакції:

    „3. Марковання та знаки небезпеки на вантажних одиницях".

    3.2. Пункти 3.1, 3.2 викласти в такій редакції:

    „3.1. На кожну вантажну одиницю з небезпечними вантажами повинен наноситись номер ООН, який відповідає її вмісту. Перед цим номером проставляються літери „UN". На незапакований виріб марковання наноситься на сам виріб або на його опору, транспортно-завантажувальне обладнання чи пристрій для його зберігання та запускання.

    3.2. На кожну вантажну одиницю з небезпечними вантажами 1-го класу додатково наноситься транспортна назва. Ця назва повинна відповідати вимогам розділу 3.1.2 додатка А до ДОПНВ( 994_217 ). На пакування, що містять бризантні вибухові речовини, наноситься їх комерційна назва.".

    3.3. Пункт 3.4 після цифр та літери „450 л" доповнити словами „та крупногабаритній тарі".

    3.4. Абзац перший пункту 3.5 викласти в такій редакції:

    „3.5. Марковання на вантажній одиниці повинно бути:".

    3.5. Пункт 3.6 викласти в такій редакції:

    „3.6. Крім зазначеного в цьому розділі марковання, на вантажні одиниці та тару наноситься марковання згідно з ГОСТ 14192-77, попереджувальне марковання згідно з вимогами ДСТУ ГОСТ 31340:2009 та інше марковання — згідно з вимогами нормативно-технічного документа на продукцію.".

    3.6. У пункті 3.9:

  29. підпункти „а" та „б" викласти в такій редакції:
  30. „а) повинні розміщуватися з одного боку, а на вантажних одиницях з вантажами 1-го класу — поруч з транспортною назвою;

    б) повинні бути чіткими, видимими і витримувати вплив погодних умов без істотного зниження їх якості на період транспортування вантажу та не повинні закриватися іншим маркованням;";

  31. доповнити пункт новим підпунктом такого змісту:
  32. „г) повинні розміщуватись на контрастному фоні або мати переривчастий чи суцільний зовнішній контур".

    3.7. У пункті 3.10 слова „закріпленої етикетки" замінити словами „закріпленого ярлика".

    3.8. Пункт 3.11 викласти в такій редакції:

    „3.11. На контейнерах середньої вантажопідйомності для масових вантажів місткістю понад 450 л та крупногабаритній тарі знаки небезпеки повинні прикріплюватись на двох протилежних стінках.".

    3.9. Пункти 3.12 — 3.19 викласти в такій редакції:

    „3.12. Маніпуляційний знак „Верх" наноситься на протилежних боках вантажних одиниць, що містять рідини чи охолоджені скраплені гази в ємностях з невидимими зовні затворами або вентиляційними отворами, а також на протилежних боках ємностей (без зовнішньої тари), обладнаних вентиляційними отворами.

    3.13. Якщо у вантажній одиниці знаходяться два небезпечних вантажі або більше, вона позначається відповідними знаками небезпеки та маркованням для кожного з вантажів. Знак додаткової небезпеки не наноситься у випадках, коли знак основної небезпеки вже вказує на цю небезпечну властивість вантажу.

    3.14. Неочищена тара з-під небезпечного вантажу повинна бути маркована і позначена знаками небезпеки так само, як і в наповненому стані.

    3.15. Транспортні пакети маркуються додатково словами „ТРАНСПОРТНИЙ ПАКЕТ".

    3.16. Допускається не наносити марковання, знаки небезпеки, попереджувальні знаки та маніпуляційні знаки „Верх" на транспортний пакет, коли знаки та марковання, нанесені на пакування чи вироби, що знаходяться в цьому пакеті, добре видимі зовні.

    Якщо для різних паковань чи виробів потрібно лише одне марковання або один знак небезпеки, їх досить нанести один раз.

    3.17. На пакування, що містять вантажі, які є небезпечними для довкілля, наноситься попереджувальний знак згідно з додатком 3 до цих Правил. Цей попереджувальний знак розміщується поруч з маркованням. Попереджувальний знак для вантажів, що є небезпечними для довкілля, не наноситься на вантажні одиниці, що містять (в одиночній або внутрішній тарі) не більше:

  33. 5 л рідин, що є небезпечними для довкілля;
  34. 5 кг (маса нетто) твердих речовин, що є небезпечними для довкілля.
  35. 3.18. Знаки небезпеки та попереджувальні знаки для вантажів, що є небезпечними для довкілля, повинні мати форму квадрата, повернутого на 45° С, з мінімальними розмірами 100 х 100 мм. Маніпуляційний знак „Верх" повинен мати форму прямокутника розміром 148 х 210 мм. Розміри знаків небезпеки, попереджувальних знаків та маніпуляційних знаків „Верх" залежно від розмірів вантажних одиниць можуть бути зменшені за умови їх чіткої видимості.

    3.19. У випадках дорожнього перевезення небезпечного вантажу перед наступним морським, залізничним або повітряним перевезенням чи після них вантажні одиниці можуть бути марковані та позначені знаками небезпеки згідно з вимогами нормативних документів, які регламентують перевезення небезпечних вантажів цими видами транспорту.".

    3.10. Пункт 3.20 виключити.

    3.11. У розділі 3 слово „упаковка" у всіх відмінках замінити словами „вантажна одиниця" у відповідних відмінках.

    4. У розділі 4( z1040-04 ):

    4.1. Пункт 4.1 викласти в такій редакції:

    „4.1. Залежно від роду, найменування, транспортної небезпеки та ступеня небезпеки небезпечні вантажі можуть надаватись до перевезення:

    вантажними одиницями (окремими або сформованими у транспортні пакети) у транспортних засобах та контейнерах;

  36. наливом та насипом у цистернах;
  37. навалом (насипом) у транспортних засобах та контейнерах.
  38. Для перевезення небезпечних вантажів потрібно обов?язкове визначення дозволеного способу перевезення.".

    4.2. У пункті 4.2 слова „до кузова транспортного засобу" замінити словами „до вантажної платформи транспортного засобу".

    4.3. У пункті 4.3:

  39. підпункт „б" підпункту 4.3.2 викласти в такій редакції:
  40. „б) накриті транспортні засоби чи накриті контейнери;";

    в абзаці першому підпункту 4.3.3 слова „закритих або критих брезентом транспортних засобах" замінити словами „закритих або накритих транспортних засобах";

    у підпункті 4.3.4 слова „Упаковки, що містять вибухові речовини" замінити словами та цифрою „Пакування та незапаковані вироби, що містять вибухові речовини та вибухові вироби 1-го класу";

  41. підпункт 4.3.5 після слів „класифікаційні коди" доповнити цифрами та літерою „1.1A";
  42. доповнити пункт після підпункту 4.3.6 новим підпунктом 4.3.7 такого змісту:
  43. „4.3.7. На змішувально-зарядних машинах дозволяється перевозити тільки ті вибухові речовини та вироби класу 1, які призначені для виробництва вибухових матеріалів цими машинами та ініціювання вироблених ними вибухових матеріалів, у розмірі потреби. Перевезення вибухових речовин та виробів у змішувально-зарядних машинах дозволяється за таких умов:

    а) перевезення пакувань та виробів з небезпечними вантажами 1-го класу дозволено компетентним органом;

    б) пакування з вибуховими речовинами та виробами 1-го класу завантажені окремо від інших небезпечних вантажів у спеціальне відділення, яке відповідає вимогам підпункту 6.8.9 пункту 6.8 розділу 6 цих Правил та конструкція якого затверджена компетентним органом;

    в) кількість вибухових речовин групи сумісності D не перевищує 200 кг;

    г) загальна кількість детонаторів та/або їх зборок не перевищує 400 од.

    Пакування з вибуховими речовинами та виробами 1-го класу повинні завантажуватись в змішувально-зарядну машину тільки після завантаження інших небезпечних вантажів та безпосередньо перед перевезенням.

    У разі сумісного завантаження вибухових речовин 1-го класу та речовин класу 5.1 (№ ООН 1942 або 3375), якщо таке завантаження дозволено, весь вантаж розглядається як вантаж бризантних вибухових речовин з метою розділення, розміщення вантажів та визначення максимальних допустимих кількостей".

    У зв’язку з цим підпункти 4.3.7 — 4.3.10 вважати відповідно підпунктами 4.3.8 — 4.3.11;

  44. підпункт 4.3.10 викласти в такій редакції:
  45. „4.3.10. Кількість самореактивних речовин класу 4.1 або органічних пероксидів класу 5.2 типів B, C, D, E або F, що перевозиться на одній транспортній одиниці, не повинна перевищувати 20000 кг.";

  46. таблицю 2 виключити.
  47. У зв’язку з цим таблиці 3 — 6 вважати відповідно таблицями 2 — 5. У тексті Правил посилання на таблиці 3 — 6 замінити посиланнями відповідно на таблиці 2 — 5;

  48. підпункт 4.3.11 виключити.
  49. 4.4. Пункт 4.4 викласти в такій редакції:

    „4.4. Перевезення небезпечних речовин або виробів навалом (насипом):

    4.4.1. Небезпечні речовини або вироби перевозяться навалом (насипом) у транспортних засобах та/або контейнерах, якщо це передбачено положеннями ДОПНВ. Неочищена порожня тара також може перевозитись навалом.

    4.4.2. Речовини, які можуть ставати рідкими при температурах, що можуть виникати під час перевезення, не допускаються до перевезення навалом (насипом).

    4.4.3. Контейнери та кузови транспортних засобів повинні мати конструкцію, яка запобігає висипанню небезпечних вантажів. Вони повинні закриватися таким чином, щоб не виникало небезпеки проникнення їх умісту назовні за нормальних умов перевезення, які включають у себе вплив вібрації, повітряного потоку, зміну температури, вологості або тиску.

    4.4.4. Завантаження транспортних засобів з пошкодженими кузовами або пошкоджених контейнерів забороняється.

    4.4.5. Для запобігання пошкодженню контейнера чи транспортного засобу, перевантаженню транспортного засобу або проникненню речовини назовні, що можуть виникнути внаслідок переміщення навалочного вантажу, він повинен рівномірно розподілятися по контейнеру чи кузову транспортного засобу.

    4.4.6. Установлені на контейнерах та кузовах транспортних засобів вентиляційні пристрої повинні утримуватись у чистому та справному стані.

    4.4.7. Навалочні вантажі не повинні вступати в небезпечну реакцію з матеріалом контейнера, кузова транспортного засобу, прокладками, обладнанням, уключаючи кришки і покриття, що контактують із вмістом, для уникнення істотного зменшення їх міцності. Контейнери та кузови транспортних засобів повинні бути сконструйовані або обладнані таким чином, щоб вантажі не проникали в щілини між елементами дерев’яної підлоги або не контактували з тими частинами контейнера чи транспортного засобу, на які вони можуть впливати.

    4.4.8. Перед завантаженням та транспортуванням внутрішні та зовнішні поверхні контейнера або транспортного засобу оглядаються та очищуються від залишків вантажів, які:

  50. призводять до виникнення небезпечної реакції з речовиною, що буде завантажуватись;
  51. пошкоджують конструкційну цілісність контейнера або кузова транспортного засобу;
  52. знижують здатність контейнера або кузова транспортного засобу до утримання вантажу.
  53. 4.4.9. Під час перевезення не допускаються залишки небезпечних вантажів на зовнішній поверхні контейнера або кузова транспортного засобу.

    4.4.10. Порожні не очищені від залишків небезпечного вантажу контейнери та транспортні засоби допускаються до перевезення на тих самих умовах, що і в наповненому стані.

    4.4.11. До конструкції контейнерів та кузовів транспортних засобів, у яких допущено перевезення навалочних небезпечних вантажів та виробів, що містять небезпечні речовини, застосовуються додаткові вимоги глави 7.3 додатка А до ДОПНВ( 994_217 ), передбачені для небезпечних вантажів, які будуть у них завантажуватись.".

    4.5. У пункті 4.5:

  54. у підпункті 4.5.11 слова „розміщеним між завантаженими відсіками" виключити;
  55. у підпункті 4.5.14 друге речення виключити;
  56. останнє речення абзацу другого підпункту 4.5.15 доповнити словами  „у строк не більше трьох місяців після його закінчення.".

    5. У розділі 5( z1040-04 ):

    5.1. У пункті 5.2:

  57. підпункт „а" викласти в такій редакції:
  58. „а) на кожній транспортній одиниці має бути не менш як один переносний вогнегасник для гасіння пожеж класів А, В і С ємністю 2 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншої вогнегасної суміші), придатного для гасіння пожежі в двигуні або в кабіні транспортного засобу;".

  59. слова „іншого відповідного вогнегасного складу" замінити словами „іншої вогнегасної суміші".
  60. 5.2. Пункти 5.3, 5.4 виключити.

    У зв’язку з цим пункти 5.5 — 5.8 вважати відповідно пунктами 5.3 — 5.6.

    5.3. Пункт 5.4 після слова „дату" доповнити словами „(місяць, рік)".

    5.4. Пункти 5.5, 5.6 викласти в такій редакції:

    „5.5. Вогнегасники повинні встановлюватися на транспортних одиницях у легко доступних місцях, а також бути захищеними від впливу погодних умов з метою збереження їх експлуатаційної надійності.

    5.6. Кожна транспортна одиниця, що здійснює перевезення небезпечних вантажів, в обов’язковому порядку укомплектовується таким обладнанням:

    а) незалежно від номерів зразків знаків небезпеки, зазначених для них у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ( 994_217 ):

    не менш як одним противідкотним упором на кожний транспортний засіб, який має відповідати максимальній масі транспортного засобу та діаметру його коліс;

    не менш як двома попереджувальними знаками (пристроями) з власною опорою (конусами із світловідбивною поверхнею, або миготливими ліхтарями жовтого кольору з автономним живленням, або знаками аварійної зупинки). Транспортна одиниця може комплектуватися будь-якою комбінацією із зазначених попереджувальних знаків (пристроїв);

  61. жилетами оранжевого кольору із світловідбивними елементами для кожного члена екіпажу;
  62. захисними рукавичками для кожного члена екіпажу;
  63. переносними ліхтарями для кожного члена екіпажу. Ліхтарі не повинні мати відкритих металевих поверхонь, здатних призвести до іскроутворення;

  64. засобами захисту очей (наприклад, захисними окулярами) для кожного члена екіпажу;
  65. б) під час перевезення всіх небезпечних вантажів, крім небезпечних вантажів, для яких у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ, зазначені номери зразків знаків небезпеки 1, 1.4, 1.5, 1.6, 2.1, 2.2 або 2.3, — додатково рідиною для промивання очей;

    в) під час перевезення небезпечних вантажів, для яких у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ, зазначені номери зразків знаків небезпеки 2.3 або 6.1, — додатково засобами захисту органів дихання, необхідними для аварійного покидання транспортного засобу, для кожного члена екіпажу транспортного засобу (наприклад, панорамна маска з комбінованим протигазоаерозольним фільтром типу A1B1E1K1-P1 або A2B2E2K2-P2 згідно з європейським стандартом EN 14387);

    г) під час перевезення рідких та твердих небезпечних вантажів, для яких у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ, зазначені номери зразків знаків небезпеки 3, 4.1, 4.3, 8 або 9, — додатково:

  66. лопатою;
  67. покриттям для каналізаційних колекторів;
  68. ємністю для залишків небезпечних вантажів.".

    6. Розділ 6( z1040-04 ) викласти у такій редакції:

    „6. Вимоги, що стосуються базових транспортних засобів

    6.1. Базові транспортні засоби EX/II, EX/III, FL, OX та AT, допущені до перевезення небезпечних вантажів, повинні відповідати вимогам ДСТУ UN/ECE R 105-00-2002 „Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження транспортних засобів, призначених для перевезення небезпечних вантажів, стосовно конструктивних особливостей".

    6.2. Додаткові вимоги до транспортних засобів EX/II та EX/III, призначених для перевезення вантажних одиниць з небезпечними вантажами 1-го класу:

    6.2.1. Матеріали, що використовуються в конструкції кузовів транспортних засобів.

    У конструкції кузовів забороняється використовувати матеріали, здатні утворювати небезпечні сполуки з вибуховими речовинами, що перевозяться.

    6.2.2. Опалювальні пристрої:

    а) на транспортних засобах можуть встановлюватись тільки опалювальні пристрої, призначені для обігріву кабіни водія або двигуна. Забороняється встановлювати опалювальні пристрої, призначені для обігріву вантажного відділення транспортного засобу;

    б) опалювальні пристрої мають відповідати таким вимогам:

    міжнародних Правил № 122 ЄЕК "Правила, що стосуються офіційного затвердження типу системи опалення та транспортного засобу щодо його системи опалення" з дотриманням зазначених у них строків застосування;

    пристрої та їх система випуску відпрацьованих газів мають конструюватись, розміщуватись, захищатись чи закриватись у такий спосіб, щоб уникнути будь-якої небезпеки перегріву та займання вантажу. Ця вимога вважається виконаною, якщо паливний резервуар і система випуску відпрацьованих газів цих пристроїв задовольняють вимоги, установлені для паливних баків і систем випуску відпрацьованих газів транспортних засобів;

  69. пристрої повинні вмикатися тільки вручну;
  70. вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія в легкодоступному місці;
  71. пристрої можуть вимикатись із зовнішнього боку вантажного відділення;
  72. теплообмінник за звичайних умов експлуатації може мати цикл роботи в режимі інерції понад 40-° С;
  73. в) використання опалювальних пристроїв, що працюють на газоподібному паливі, забороняється;

    г) не дозволяється встановлювати опалювальні пристрої в кузовах транспортних засобів. Паливні баки, джерела живлення, повітрозбірники та вихлопні труби, що використовуються для функціонування опалювального пристрою, не повинні встановлюватись у вантажному відділенні.

    6.2.3. Транспортні засоби EX/II.

    Транспортні засоби EX/II проектуються та виготовляються так, щоб захистити вибухові речовини та вироби від зовнішньої небезпеки та впливу кліматичних умов. Транспортні засоби повинні бути закритого або накритого типів. Матеріал покриття не повинен промокати, має бути міцним до розриву, важкозаймистим і під час перевезення натягнутим таким чином, щоб перекривати борти з усіх боків. Вантажне відділення закритих транспортних засобів не повинно мати вікон, а всі отвори повинні мати щільні двері або кришки, що закриваються. Між кабіною водія та вантажним відділенням має бути суцільна стінка.

    6.2.4. Транспортні засоби EX/III.

    Транспортні засоби EX/III проектуються та виготовляються так, щоб захистити вибухові речовини та вироби від зовнішньої небезпеки та впливу кліматичних умов. Транспортні засоби повинні бути закритого типу. Між кабіною водія та вантажним відділенням має бути суцільна стінка. Поверхні, що стикаються з вантажем, виготовляються суцільними. Усі з’єднання мають бути герметизовані. Усі двері, кришки обладнуються запірними пристроями та конструюються у такий спосіб, щоб забезпечити їх закриття з перекриванням один одного та отворів. Кузови можуть обладнуватись пристроями для закріплення вантажу.

    Кузови мають виготовлятись із жароміцних та вогнестійких матеріалів завтовшки не менше 10 мм. Якщо кузов виготовлений із металу, вся його внутрішня поверхня покривається матеріалами, що відповідають зазначеним вимогам.

    6.2.5. Вантажне відділення та двигун.

    Двигун транспортного засобу повинен знаходитись попереду вантажного відділення. Розміщення двигуна під вантажним відділенням допускається за умови, що тепло при його роботі не створює небезпеки для вантажу та не нагріває внутрішню поверхню вантажного відділення вище 80-° С.

    6.2.6. Вантажне відділення та інші елементи конструкції транспортних засобів.

    Конструкція транспортних засобів EX/II та EX/III повинна забезпечувати захист внутрішньої поверхні вантажного відділення від нагріву вище 80-° С.

    6.2.7. Електрообладнання.

    Номінальна напруга не повинна перевищувати 24 В.

    Електрообладнання, розміщене у вантажному відділенні транспортних засобів EX/II, має бути захищеним від механічного впливу. Освітлювальні пристрої, встановлені у вантажному відділенні цих транспортних засобів, повинні розміщуватись у стельовій частині і мають бути закритими. Не дозволяється наявність незахищених дротів та ламп розжарювання.

    Електрообладнання, розміщене у вантажному відділені, повинно бути пилонепроникним (зі ступенем захисту IP54 або рівноцінним йому). У разі перевезення небезпечних вантажів 1-го класу небезпеки групи сумісності J воно повинно мати ступінь захисту не менше IP65 (наприклад, вибухонебезпечна оболонка ЕЕхd).

    6.3. Додаткові вимоги, що стосуються конструкції кузовів транспортних засобів, призначених для перевезення вантажних одиниць з небезпечними вантажами (окрім транспортних засобів EX/II та EX/III).

    6.3.1. Опалювальні пристрої, призначені для обігріву вантажного відділення транспортних засобів, мають відповідати таким вимогам:

  74. вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія в легкодоступному місці;
  75. пристрої можуть вимикатись із зовнішнього боку вантажного відділення;
  76. теплообмінник за звичайних умов експлуатації може мати цикл роботи в режимі інерції понад 40-° С.
  77. 6.3.2. На транспортних засобах, призначених для перевезення небезпечних вантажів, для яких застосовуються знаки небезпеки зразків 1, 1.4, 1.5, 1.6, 3, 4.1, 4.3, 5.1 або 5.2, паливні баки, джерела живлення, повітрозбірники та вихлопні труби, що використовуються для функціонування опалювального пристрою, не повинні встановлюватись у вантажному відділенні. Забороняється перекривати вантажем отвір для випуску нагрітого повітря. Опалювальні пристрої, установлені у вантажних відділеннях, повинні мати таку конструкцію, яка б унеможливлювала займання вантажу та його нагрів вище температури 50-° С.

    6.4. Додаткові вимоги, що стосуються конструкції кузовів транспортних засобів, призначених для перевезення навалочних небезпечних вантажів:

    6.4.1. Опалювальні пристрої, призначені для обігріву вантажного відділення транспортних засобів, мають відповідати таким вимогам:

  78. вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія в легкодоступному місці;
  79. пристрої можуть вимикатись із зовнішнього боку вантажного відділення;
  80. теплообмінник за звичайних умов експлуатації може мати цикл роботи в режимі інерції понад 40-° С.
  81. 6.4.2. На транспортних засобах, призначених для перевезення небезпечних вантажів, для яких застосовуються знаки небезпеки зразків 4.1, 4.3 або 5.1, паливні баки, джерела живлення, повітрозбірники та вихлопні труби, що використовуються для функціонування опалювального пристрою, не повинні встановлюватись у вантажному відділенні. Забороняється перекривати вантажем отвір для випуску нагрітого повітря. Опалювальні пристрої, встановлені у вантажних відділеннях, повинні мати таку конструкцію, яка б унеможливлювала займання вантажу та його нагрів вище температури 50-° С.

    6.4.3. Кузови транспортних засобів мають задовольняти відповідні вимоги глави 7.3 додатка А до ДОПНВ( 994_217 ), передбаченим для небезпечних вантажів, які будуть у них завантажуватись.

    6.5. Додаткові вимоги до транспортних засобів, призначених для перевезення речовин, що вимагають регулювання температури.

    Ізотермічні транспортні засоби, транспортні засоби-льодовики та транспортні засоби-холодильники, призначені для перевезення речовин, що вимагають регулювання температури, повинні відповідати таким вимогам:

    конструкція та обладнання повинні забезпечувати підтримання температури у вантажному відділенні не вище контрольної температури, приписаної для речовини, що перевозиться. Загальний коефіцієнт теплопередачі не повинен перевищувати 0,4 Вт/м-2К;

  82. пари речовин чи холодоагенту не повинні проникати в кабіну водія;
  83. кабіна водія обладнується пристроєм, який дозволяє водію постійно контролювати температуру у вантажному відділенні;

    якщо при перевезенні небезпечного вантажу у вантажному відділенні може зрости тиск, воно має обладнуватись вентиляційними отворами чи клапанами, які не повинні створювати перешкоди для охолодження;

    для експлуатації холодильного обладнання повинні використовуватись тільки спеціальні незаймисті холодоагенти;

    конструкція холодильної установки транспортного засобу-холодильника повинна передбачати можливість його функціонування в автономному режимі незалежно від роботи двигуна транспортного засобу.

    6.6. Додаткові вимоги до транспортних засобів, призначених для перевезення вантажів підвищеної небезпеки.

    Транспортні засоби, що перевозять небезпечні вантажі, які є вантажами підвищеної небезпеки, мають обладнуватися системами телеметрії або іншими пристроями, що дозволяють відстежувати переміщення цих вантажів.

    6.7. Додаткові вимоги, що стосуються автоцистерн, транспортних засобів-батарей, а також транспортних засобів, що використовуються для перевезення небезпечних вантажів у знімних цистернах, контейнерах-цистернах, переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах (транспортні засоби типів EX/III, FL, OX та AT).

    6.7.1. Вимоги, що стосуються цистерн.

    Вбудовані цистерни, знімні цистерни, контейнери-цистерни, переносні цистерни, елементи транспортних засобів-батарей, багатоелементні газові контейнери мають задовольняти відповідні вимоги частини 6 додатка А до ДОПНВ та вимоги інших нормативних документів.

    6.7.2. Кріплення.

    Кріплення цистерн до транспортного засобу повинні бути такими, щоб витримувати статичні та динамічні навантаження, що виникають при звичайних умовах перевезення. Для автоцистерн, транспортних засобів-батарей і транспортних засобів, які перевозять знімні цистерни, навантаження розраховуються згідно з вимогами ДОПНВ( 994_217 ).

    6.7.3. Заземлення транспортних засобів типу FL.

    Металеві цистерни, цистерни, виготовлені з армованих волокном пластмас, автоцистерни типу FL та елементи транспортних засобів-батарей типу FL повинні з’єднуватись із шасі транспортного засобу не менш як одним електричним кабелем. Необхідно уникати будь-якого контакту, що здатний викликати електрохімічну корозію.

    6.7.4. Стійкість автоцистерн до перекидання:

    а) ширина опори на ґрунт, яка визначається відстанню між зовнішніми точками контакту з ґрунтом правої і лівої шин однієї осі, має становити не менше 90 % від висоти центру ваги завантаженої автоцистерни. Для завантаженого напівпричепа навантаження на осі не повинно перевищувати 60 % повної ваги тягача з завантаженим напівпричепом;

    б) автоцистерни місткістю понад 3 м-3, які реєструються вперше, призначені для перевезення небезпечних рідин або небезпечних вантажів у розплавленому стані та випробувані під тиском менш ніж 4 кгс/см-2, повинні відповідати вимогам ДСТУ UN/ECE R 111-00: 2002 "Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження автоцистерн категорій N і О стосовно стійкості до перекидання" (міжнародних Правил № 111 ЄЕК) відносно поперечної стійкості.

    6.7.5. Захист автоцистерн, транспортних засобів-батарей, транспортних засобів, які перевозять знімні цистерни.

    Зазначені транспортні засоби обладнуються ззаду по всій ширині цистерни захисним бампером. Відстань між задньою стінкою цистерни або арматурою (кран, клапан, вимірювальні прилади тощо), що стикається з небезпечною речовиною та задньою частиною бампера, повинна становити не менше 100 мм.

    Вимога щодо обладнання транспортного засобу захисним бампером не поширюється на транспортні засоби з цистерною-самоскидом та транспортні засоби з вакуумними цистернами, які розвантажуються через задню стінку, а задня арматура корпусу таких цистерн обладнана засобами, що забезпечують той самий захист, що й бампер.

    6.7.6. Опалювальні пристрої:

    а) опалювальні пристрої повинні відповідати таким вимогам:

    міжнародних Правил № 122 ЄЕК "Правила, що стосуються офіційного затвердження типу системи опалення та транспортного засобу щодо його системи опалення" з дотриманням зазначених у них строків застосування;

    пристрої та їх системи випуску відпрацьованих газів мають конструюватись, розміщуватись, захищатись чи закриватись у такий спосіб, щоб уникнути будь-якої небезпеки перегріву та займання вантажу. Ця вимога вважається виконаною, якщо паливний резервуар і система випуску відпрацьованих газів цих пристроїв задовольняють вимоги, установлені для паливних баків і систем випуску відпрацьованих газів транспортних засобів;

  84. пристрої повинні вмикатися тільки вручну;
  85. вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія в легкодоступному місці;
  86. пристрої можуть вимикатись із зовнішнього боку вантажного відділення;
  87. теплообмінник за звичайних умов експлуатації може мати цикл роботи в режимі інерції понад 40-° С;
  88. б) опалювальні пристрої, встановлені на транспортних засобах типу FL, повинні відключатись:

  89. вручну — з кабіни водія;
  90. після вимкнення двигуна транспортного засобу (у цьому разі опалювальний пристрій може бути знову ввімкнений вручну водієм);

    після приведення в дію на транспортному засобі насоса для завантаження (розвантаження) небезпечних вантажів;

    в) допускається робота опалювальних пристроїв, встановлених на транспортних засобах типу FL, у режимі інерції після їх відключення. Після вимкнення двигуна або ввімкнення насоса подача повітря в камеру згоряння повинна бути припинена за допомогою відповідних засобів після циклу роботи в режимі інерції протягом не більше 40° С. Дозволяється використовувати лише ті опалювальні пристрої, теплообмінник яких витримує скорочений цикл роботи в режимі інерції протягом 40° С при звичайних умовах їх експлуатації;

    г) на транспортних засобах, призначених до перевезення небезпечних вантажів, для яких застосовуються знаки небезпеки зразків 1.5, 3, 4.1, 4.3, 5.1 або 5.2, паливні баки, джерела живлення, повітрозбірники та вихлопні труби, що використовуються для функціонування опалювального пристрою, повинні мати таку конструкцію, яка б унеможливлювала займання вантажу та його нагрів вище 50° С.

    6.7.7. Електрообладнання:

    а) будь-які додаткові елементи електрообладнання транспортних засобів типу FL та їх модифікацій повинні відповідати вимогам, які залежно від речовин, що будуть перевозитися, застосовуються до електричного обладнання відповідної групи і відповідного діапазону температур;

    б) електрообладнання транспортних засобів типу FL, розміщене у вибухонебезпечних зонах, розраховується на експлуатацію в таких зонах та має відповідний ступінь захисту.

    6.8. Додаткові вимоги до змішувально-зарядних машин.

    6.8.1. Вимоги, що стосуються базових транспортних засобів.

    Змішувально-зарядні машини мають встановлюватися на базові транспортні засоби типу EX/III.

    6.8.2. Вимоги, що стосуються цистерн, контейнерів для масових вантажів.

    Цистерни, контейнери для масових вантажів, встановлені на змішувально-зарядних машинах, мають задовольняти відповідні вимоги глави 6.12 додатка А до ДОПНВ( 994_217 ) та вимоги інших нормативних документів.

    6.8.3. Заземлення змішувально-зарядних машин.

    Цистерни, контейнери для масових вантажів, спеціальні відділення для вибухових речовин та виробів 1-го класу, виготовлені з металу або армованих волокном пластмас, повинні з’єднуватись із шасі транспортного засобу не менш як одним електричним кабелем. Необхідно уникати будь-якого контакту, що здатний викликати електрохімічну корозію.

    6.8.4. Стійкість змішувально-зарядних машин.

    Ширина опори на ґрунт, яка визначається відстанню між зовнішніми точками контакту з ґрунтом правої і лівої шин однієї осі, має становити не менше 90 % від висоти центру ваги завантаженої автоцистерни. Для завантаженого напівпричепа навантаження на осі не повинно перевищувати 60 % повної ваги тягача із завантаженим напівпричепом.

    6.8.5. Захист змішувально-зарядних машин ззаду.

    Зазначені транспортні засоби повинні обладнуватись ззаду по всій ширині цистерни захисним бампером. Відстань між задньою стінкою цистерни або арматурою, що стикається з небезпечною речовиною, та задньою частиною бампера повинна становити не менше 100 мм.

    Вимога щодо обладнання транспортного засобу захисним бампером не поширюється на транспортні засоби з цистерною-самоскидом, які розвантажуються через задню стінку, а задня арматура корпусу таких цистерн обладнана засобами, що забезпечують той самий захист, що й бампер. Ця вимога не поширюється на змішувально-зарядні машини, якщо цистерни, встановлені на них, захищені від ударів ззаду іншим обладнанням (наприклад, механізмами, трубопроводами тощо), що не містить небезпечні вантажі.

    6.8.6. Опалювальні пристрої:

    а) опалювальні пристрої повинні відповідати таким вимогам:

    міжнародних Правил № 122 ЄЕК "Правила, що стосуються офіційного затвердження типу системи опалення та транспортного засобу щодо його системи опалення" з дотриманням зазначених у них строків застосування;

    пристрої та їх системи випуску відпрацьованих газів мають конструюватись, розміщуватись, захищатись чи закриватись у такий спосіб, щоб унеможливити небезпеку перегріву та займання вантажу. Ця вимога вважається виконаною, якщо паливні резервуари і системи випуску відпрацьованих газів цих пристроїв задовольняють вимоги, установлені для паливних баків і систем випуску відпрацьованих газів транспортних засобів;

  91. пристрої повинні вмикатися тільки вручну;
  92. вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія в легкодоступному місці;
  93. пристрої можуть вимикатись із зовнішнього боку вантажного відділення;
  94. теплообмінник за звичайних умов експлуатації може мати цикл роботи в режимі інерції понад 40-° С;
  95. б) використання опалювальних пристроїв, що працюють на газоподібному паливі, забороняється;

    в) паливні баки, джерела живлення, повітрозбірники та вихлопні труби, що використовуються для функціонування опалювального пристрою, не повинні встановлюватись у вантажному відділенні із цистернами. Забороняється перекривати отвір для випуску нагрітого повітря. Опалювальні пристрої, встановлені у вантажних відділеннях, повинні мати таку конструкцію, яка б унеможливлювала займання вантажу та його нагрів вище температури 50° С.

    6.8.7. Додаткові вимоги щодо запобігання небезпеці виникнення пожежі.

    Змішувально-зарядні машини обладнуються автоматичним стаціонарним пристроєм для гасіння пожежі у двигуні.

    Вантаж, що перевозиться на змішувально-зарядній машині, захищається від тепла, яке може виділитись у разі загоряння коліс, металевими теплозахисними екранами.

    6.8.8. Захист обладнання змішувально-зарядних машин.

    Технологічне обладнання та спеціальні відділення змішувально-зарядних машин повинні мати запірні пристрої.

    6.8.9. Спеціальні відділення для вибухових речовин та виробів 1-го класу.

    Спеціальні відділення для вибухових речовин та виробів 1-го класу повинні мати таку конструкцію, яка забезпечить ефективне відокремлення детонаторів та їх зборок від вибухових речовин або виробів групи сумісності D і при цьому унеможливить передачу детонації від детонаторів та їх зборок речовинам та виробам групи сумісності D. Цього можна досягати шляхом використання ізольованих відділень або розміщенням одного із цих двох типів вибухових речовин і виробів у спеціальну систему утримання. Конструкція спеціальних відділень та систем утримання повинна затверджуватись компетентним органом.

    Якщо відділення виготовлено з металу, то вся його внутрішня поверхня має покриватись жароміцними та вогнестійкими матеріалами.

    Спеціальні відділення розташовуються таким чином, щоб бути захищеними від ударів та пошкоджень під час руху транспортного засобу, а також від впливу інших небезпечних вантажів, що перевозяться, та джерел займання (наприклад, вихлопних труб).

    6.9. Перевірка придатності транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів.

    6.9.1. На всі транспортні засоби, придатні до перевезення небезпечних вантажів, Державтоінспекцією МВС України оформлюється свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів (додаток 4) (далі — свідоцтво). Свідоцтво виконується на стандартному форматі А4 (210 ´ 297 мм), має білий колір з рожевою діагональною смужкою.

    6.9.2. Свідоцтво видається або продовжується відповідним підрозділом Державтоінспекції МВС України за результатами перевірки відповідності конструкції та спеціального обладнання транспортного засобу вимогам цих Правил.

    6.9.3. Для отримання свідоцтва власник транспортного засобу або уповноважена ним особа подає до підрозділу Державтоінспекції МВС України укомплектовані відповідно до призначення транспортні засоби, а також такі документи:

    а) заявку на кожний транспортний засіб (зазначаються марка, номерний знак транспортного засобу, № ООН, у разі необхідності транспортна назва та (або) група пакування, клас(и) або найменування групи вантажів, для перевезення яких буде використовуватися транспортний засіб);

    б) інформацію щодо ДОПНВ-свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі (номер, ким видано, дата видачі, строк дії);

    в) інформацію щодо свідоцтва про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів (номер, ким видано, дата видачі, строк дії);

    г) на кожний транспортний засіб додатково:

  96. копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;
  97. копію ліцензійної картки на транспортний засіб (у разі надання послуг з перевезення небезпечних вантажів автотранспортом);

    копію протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, виданого суб’єктом проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, який внесений до реєстру Державтоінспекції МВС України, або міжнародного сертифіката технічного огляду, виданого відповідно до вимог Директиви 96/96/ЕС і Припису № 1 ЄЕК ООН;

    копію поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

    квитанцію про сплату за бланк свідоцтва та послугу з оформлення свідоцтва про допуск транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів.

    6.9.4. Працівники Державтоінспекції МВС України не мають права вимагати від власника транспортного засобу або уповноваженої ним особи надання інших документів, крім передбачених підпунктом 6.9.3 цього пункту.

    6.9.5. Перевірка відповідності конструкції транспортних засобів та спеціального обладнання проводиться шляхом візуального огляду. Під час перевірки доукомплектованих транспортних засобів перевіряються тільки ті елементи конструкції, які були додані або модифіковані.

    6.9.6. За результатами перевірки працівник Державтоінспекції МВС України видає (продовжує) власникові транспортного засобу або уповноваженій ним особі засвідчене особистим підписом та печаткою підрозділу Державтоінспекції МВС України свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів. Свідоцтво видається (продовжується) не пізніше десяти робочих днів після реєстрації заяви.

    6.9.7. Підставами для відмови у видачі (продовженні) свідоцтва є:

    подання власником транспортного засобу або його уповноваженим представником неповного пакета документів, визначених підпунктом 6.9.3 цього пункту;

    виявлення в документах, поданих власником транспортного засобу або його уповноваженим представником, недостовірних відомостей (невідповідність транспортного засобу даним, що вказані у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу; невідповідність конструкції та/або спеціального обладнання транспортного засобу вимогам цих Правил).

    6.9.8. У разі виявлення порушення вимог, встановлених до конструкції та/або комплектації транспортного засобу предметами спеціального обладнання, транспортний засіб після усунення виявлених недоліків може повторно подаватись на перевірку до підрозділу Державтоінспекції МВС України.

    Під час проведення повторної перевірки інспектуються елементи конструкції транспортного засобу та (або) предмети спеціального обладнання, що не відповідали встановленим вимогам або були відсутніми під час проведення попередньої перевірки.

    6.9.9. Свідоцтво видається на строк, який не повинен перевищувати строку дії протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, виданого суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю.

    6.9.10. Відомості про всі видані та продовжені свідоцтва вносяться до журналу та до автоматизованої інформаційно-пошукової системи Державтоінспекції МВС України.

    6.9.11. У разі пошкодження або втрати свідоцтва протягом строку його дії Державтоінспекція МВС України за зверненням власника транспортного засобу або його уповноваженого представника видає нове свідоцтво на підставі інформації, що міститься в автоматизованій інформаційно-пошуковій системі Державтоінспекції МВС України.".

    7. У пункті 7.1 розділу 7( z1040-04 ):

    7.1. У підпункті 7.1.1:

  98. у підпункті „д" слова „інформаційними табло" замінити словами „знаки-табло небезпеки";
  99. доповнити підпункт після підпункту "з" новим підпунктом "и" такого змісту:
  100. „и) заходи безпеки при завантаженні та розвантаженні небезпечних вантажів;".

    У зв’язку з цим підпункти „и — ї" вважати відповідно підпунктами „і — й";

  101. підпункт „й" викласти в такій редакції:
  102. „й) обмеження на рух через тунелі, правила руху у тунелях, дії у разі аварії у тунелі (дорожньо-транспортної пригоди, пожежі тощо);";

  103. доповнити підпункт новим підпунктом такого змісту:
  104. „к) заходи безпеки.".

    7.2. У підпункті 7.1.2:

  105. абзаци перший — третій викласти у такій редакції:
  106. „7.1.2. Водії транспортних засобів (включаючи змішувально-зарядні машини), що здійснюють перевезення небезпечних вантажів у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м-3, водії транспортних засобів-батарей загальною місткістю понад 1 м-3 та водії транспортних засобів (включаючи змішувально-зарядні машини), що здійснюють перевезення небезпечних вантажів у контейнерах-цистернах, переносних цистернах та багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, проходять, крім базового курсу, зазначеного в підпункті 7.1.1 цього пункту, спеціалізований курс підготовки з перевезення в цистернах, який має охоплювати в обов’язковому порядку такі теми:

    а) вплив переміщення вантажу у цистерні на стійкість;

    б) керованість транспортного засобу.";

  107. у підпункті „д" слова „інформаційними табло" замінити словами „знаками-табло небезпеки".
  108. 7.3. У підпункті 7.1.3:

    абзац перший після цифри та слів „1-го класу" доповнити словами та цифрами „(крім речовин та виробів підкласу 1.4 групи сумісності S), водії змішувально-зарядних машин, що перевозять змішані партії вантажів 1-го класу та речовин класу 5.1, проходять, крім базового курсу,";

    у підпункті „в" слова „знаками небезпеки (інформаційними табло)" замінити словами „цистерн з вантажами цього класу знаками-табло небезпеки".

    7.4. У підпункті „в" підпункту 7.1.4 слова „інформаційними табло" замінити словами „знаками-табло небезпеки".

    7.5. У підпункті 7.1.5 слово та цифру „додатку 6" замінити словом та цифрою „додатку 5".

    7.6. Підпункти 7.1.6, 7.1.7 викласти в такій редакції:

    „7.1.6. Строк дії свідоцтва становить п’ять років. Строк дії свідоцтва продовжується на наступний п’ятирічний період, якщо власник свідоцтва протягом останнього року дії його свідоцтва пройшов курс перепідготовки та успішно склав іспит. На вимогу водія курс перепідготовки може бути замінений курсом первинного навчання.

    7.1.7. Свідоцтво ДОПНВ( 994_217 ) про підготовку водія (ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі), видане компетентним органом іншої держави — учасниці ДОПНВ, визнається дійсним протягом зазначеного у ньому строку дії.".

    8. У розділі 8( z1040-04 ):

    8.1. В абзаці другому пункту 8.1 слово „контрольну" виключити.

    8.2. Пункт 8.3 доповнити новим підпунктом такого змісту:

    „к) перевірка наявності на підприємстві плану заходів безпеки;".

    8.3. Підпункт „в" пункту 8.4 викласти в такій редакції:

    "в) кількість та аналіз аварій з небезпечними вантажами, для яких було складено звіт про події під час перевезення небезпечних вантажів відповідно до розділу 1.8.5 МПНВ/ДОПНВ (додаток 6)".

    8.4. У пункті 8.7:

  109. підпункти „в" — ґ" викласти в такій редакції:
  110. „в) загальні вимоги до вантажних одиниць та вантажних транспортних одиниць (типи, коди, марковання, виготовлення, порядок перевірки та іспитів);

    г) марковання, знаки небезпеки, попереджувальні знаки, знаки-табло небезпеки та інформаційні таблиці небезпечного вантажу (нанесення марковання, попереджувальних знаків та знаків небезпеки на вантажні одиниці, кріплення знаків-табло небезпеки та інформаційних таблиць небезпечного вантажу на вантажних транспортних одиницях);

    ґ) вимоги до перевізних документів та порядок їх заповнення (товаротранспортний документ на небезпечні вантажі, письмові інструкції, свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, свідоцтво ДОПНВ( 994_217 ) про підготовку водія, інші документи);";

  111. підпункт „з" після слів „в обмежених" доповнити словами „та звільнених".
  112. 8.5. У пункті 8.8 слово та цифру „додатку 8" замінити словом та цифрою „додатку 7";

    8.6. У пункті 8.9 слова „якщо власник свідоцтва протягом попереднього року, до завершення строку його дії" замінити словами „якщо власник свідоцтва протягом останнього року його дії".

    9. Розділ 9( z1040-04 ) викласти у такій редакції:

    „9. Перевізні документи

    9.1. Під час перевезення небезпечних вантажів на транспортній одиниці, крім перелічених у Правилах дорожнього руху, мають бути такі документи:

    а) товаротранспортний документ на небезпечні вантажі. Якщо кількість вантажів не дає можливості завантажити їх усі в одну транспортну одиницю, то складаються окремі товаротранспортні документи або робляться копії єдиного документа на кількість завантажених транспортних одиниць.

    На вантажі, що не можуть завантажуватися разом в один транспортний засіб через заборону на їх сумісне завантаження, обов’язково виписуються окремі товаротранспортні документи;

    б) свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення  визначених небезпечних вантажів. Якщо транспортна одиниця складається із декількох транспортних засобів, на кожний транспортний засіб повинно бути окреме свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів.

    Для транспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення небезпечних вантажів та відповідають вимогам ДОПНВ( 994_217 ), свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів видається тільки на транспортні засоби EX/II, EX/III, FL, OX, АТ та MEMU;

    в) свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія або ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі (додаток 8);

    г) письмові інструкції.

    Автомобільний перевізник забезпечує членів екіпажу транспортного засобу письмовими інструкціями відповідно до ДОПНВ (додаток 9).

    Письмові інструкції зберігаються в кабіні транспортного засобу у легкодоступному місці.

    Автомобільний перевізник відповідає за ознайомлення водіїв, які беруть участь у перевезенні, із змістом письмових інструкцій та їх виконання належним чином;

    ґ) при перевезенні небезпечних вантажів, які є вантажами підвищеної небезпеки, — погодження дорожнього перевезення небезпечного вантажу (додаток 10), видане Державтоінспекцією МВС України;

    д) якщо дорожнє перевезення небезпечних вантажів у великому контейнері виконується перед морським, — свідоцтво про завантаження великого контейнера/транспортного засобу (додаток 11), що видається відповідальною

    Юридичний портал Справедливість

    Рейтинг: 4.5/5, основан на 25 голосах.
    Нравится

    Это будет Вам интересно

    Державтоінспекція Вінниччини використовує манекен інспектора ДАІ для зменшення аварійності та профілактики правопорушень

    У ДАІ Вінниччини вирішили профілактувати безпеку дорожнього руху досить незвичним способом. Днями, на одній із пожвавлених вулиць Вінниці вартові доріг встановили манекен інспектора ДАІ. Суворий, ...

    Дороговказна нитка

    Про підприємство та Юрія Цибулю, який його очолює, вперше заговорили в області після II Луганського міжнародного інвестиційного форуму й початку проекту Золота сотня, ініційованого головою облдержадміністрації ...

    Букмекери ставлять на перемогу України над чехами

    У середу, 15 серпня, збірна України проведе перший матч після Євро-2012. В рамках підготовки до відбору на чемпіонат світу-2014 підопічні Олега Блохіна проведуть товариську зустріч зі збірною ...

    Минобразования приглашает обсудить новые стандарты обучения по направлению «Международное право»

    Министерство образования и науки приглашает к общественному обсуждению новой редакции отраслевого стандарта высшего образования по направлению «Международное право».

    Об адвокате
    С огромной благодарностью отзываемся о тех, от кого зависит работа интернет портала.

    Благодарим всех, от кого зависит наполнение этого портала.
    Рекомендовано Адвокатом
    Телефон семейных адвокатов
    Статьи о семейном праве
    Стягнення заборгованості через суд

    Стягнення заборгованості через суд Часто стягнення заборгованості з боржника буде можливим здійснити лише після того, як було розглянуто та задоволено судом ...

    Розірвання шлюбу із засудженим, або ув'язненим

    Розірвання шлюбу із засудженим, або ув'язненим Сьогодні можна ініціювати «розділ» шлюбу з ув'язненим в суді, РАЦСі, якщо не мається спільних дітей.

    Консультации Адвоката
    Новости Семейного права
    Утверждена программа празднования Нового года ...

    Утверждена программа празднования Нового года в Киеве Мэр Киева Виталий Кличко утвердил программу празднования Нового года в столице. Об этом говорится в сообщении пресс-служба Киевской городской государственной администрации.

    Очільники вищих органів судової влади звернулися ...

    Очільники вищих органів судової влади звернулися до  Президента України та Голови Верховної Ради України У зв’язку із підготовкою внесення змін до бюджетного законодавства, в яких передбачається зарахування коштів від надходження судового збору до загального фонду державного бюджету, чим повністю ...

    Обладателем Кубка «Фемиды» стала команда Оболонского ..

    Обладателем Кубка «Фемиды» стала команда Оболонского райсуда г.Киева 13 декабря с. г. в преддверии Дня работников суда на территории учебно-тренировочной базы ФК «Динамо» состоялись финальные матчи и торжественное закрытие V турнира по мини-футболу среди команд судебных учреждений за Кубок «Фемиды». Турнир проводится под патронатом Совета судей Украины и Государственной судебной администрации (ГСА) Украины.

    77622d60ce9d54ae9fda0d258266067b