Щоб убезпечитися від дорожньо-страхових негараздів, квитки варто купувати в касах
Телефоную на рівненський автовокзал:
— Чим можна доїхати до Києва?
—У нас лише два рейсових автобуси: о 9.40 і об 11.35. Але можете купити квиток і на маршрутки, що відправляються з нашої території.
Така відповідь — це вже відносний прогрес порівняно із ситуацією, що була ще у травні. Тоді на жоден (!) із 16 «паперових» рейсових автобусів, що нібито відправляються з автовокзалу на Київ, квитків не продавали: мовляв, нерентабельно автобусам на 40 — 45 посадкових місць конкурувати з бусиками на 8 — 12.
До речі, й сьогодні тут-таки, на автовокзалі та на його околицях, потенційних пасажирів ледве не за руки хапають «сірі» перевізники, що працюють під вивіскою «Нерегулярні перевезення»: мовляв, до Києва домчимо за 4 години, до того ж заплатите на 5 гривень дешевше, ніж за квиток у касі.
Квитка вони, звісно ж, не пропонують.
Між тим, саме квиток, придбаний у касі, виконує роль страхового поліса пасажира. Без нього навіть міжнародні суди нічого не доведуть: їхні пороги ось уже кілька років поспіль оббивають рівняни Поліщуки, які втратили в маршрутці «Рівне — Київ» свого 30-річного сина. І оскільки їхав він без квитка «нерегулярними перевезеннями», не отримали жодної компенсації… Лише жовті троянди на 132-му кілометрі житомирської траси нагадують про ту трагедію. Та хіба тільки тут не в’януть поминальні троянди — символи материнського горя та біди?
А тим часом новини — неначе зведення з фронтів: дорожній геноцид із щоденної трагедії, здається, вже перетворюється на фарс, який нікого особливо не турбує: мовляв, це ж не зі мною сталося…
Зрозуміло, що коментуючи наміри уряду навести порядок у пасажирських перевезеннях, місцеві чиновники скажуть, що вони надто своєчасні (ось тільки хто їм заважав проконтролювати ситуацію раніше, сказати б, по свіжих слідах не однієї трагедії, коли й ми в «УК» били у всі дзвони? Але що їм до того: ні вони, ні їхні діти в маршрутках не їздять). Натомість не зовсім добросовісні перевізники-підприємці назвуть ініціативи уряду перерозподілом сфер впливу.
А від імені пасажирів скажу так: більше не хочу ризикувати власним життям! Тому купуватиму квиток дорожче, але неодмінно в касі й свідомо діставатимусь до Києва на годину довше.
Звісно, це не буде панацеєю, але бодай мінімальним моїм захистом. Тим більше, що днями Президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких Законів України щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Основна його новація — спрощення процедури отримання страхових виплат потерпілим у ДТП. Щоправда, він набере чинності через три місяці. Чекали, як кажуть, довше, почекаємо ще.
