Відповідальність за наслідки щеплень медики останнім часом намагаються перекласти на батьків
Чому в країні після вакцин, котрі повинні були пройти всі необхідні для реєстрації клінічні випробування, помирають діти? Чи можуть батьки бути абсолютно впевненими, що з їхньою дитиною після проведеного щеплення нічого не трапиться? Країна вкотре опинилася в епіцентрі скандалу, пов’язаного зі щепленнями, — після того як було заборонено вільний обіг препаратів, які Міністерство охорони здоров’я закупило у вітчизняного підприємства «Фармстандарт-Біолік», а ЗМІ опублікували депутатський запит Андрія Сенченка про те, скільки дітей отримали від них серйозні ускладнення і в скількох випадках вони призвели до смерті. Ми спробували розібратися, чим закінчилася перевірка, чому в дитячих закладах не було припинено вакцинацію та які препарати нині для неї використовують.
Карантин на щеплення
За словами прес-секретаря голови Державної служби України з лікарських засобів Олени Ліцоєвої, за останні два роки спеціалісти служби провели перевірки всіх фармацевтичних підприємств України на відповідність їх до стандарту GMP (належної виробничої практики). І там, де були виявлені невідповідності, призупинено дію ліцензії. Що стосується ситуації із підприємством «Фармстандарт-Біолік», то в цьому випадку проводили позапланову перевірку, під час якої були виявлені критичні невідповідності, тому частина препаратів — поки проводяться лабораторні дослідження — перебуває в карантині. Після завершення досліджень проведуть повторну перевірку. Якщо її результати будуть позитивними, дію ліцензії поновлять.
Щоб з’ясувати, які саме препарати викликали ускладнення у дітей та які з них призвели до летальних випадків, ми звернулися до Міністерства охорони здоров’я. Як повідомили в прес-службі цього відомства, 2012 року офіційно зареєстровано 7 летальних випадків дітей, які перебували в післявакцинальному періоді (такий період становить 30 днів після проведення щеплення). Двоє дітей, крім вакцинації проти гепатиту В (виробництва українського ПАТ «Фармстандарт-Біолік»), відповідно до віку були провакциновані також проти туберкульозу (вакцина російського виробництва), а одна дитина отримала щеплення бельгійською комбінованою вакциною проти кашлюка, дифтерії, правця та російською — проти поліомієліту.
За фактом кожного летального випадку групи оперативного реагування провели розслідування: вивчили документацію, провели гістологічні, патологоанатомічні, судово-медичні дослідження. Та ніщо не підтвердило зв’язку кожної з цих клінічних подій із щепленнями. Причинами смерті дітей, згідно із висновками розслідування, були механічна асфіксія, зумовлена їжею, сепсис, гостра кишкова інфекція, синдром раптової смерті, гостре отруєння кофеїном на тлі гострої алкогольної інтоксикації, менінінгококцемія, гостре побутове отруєння перманганатом калію.
Що стосується вакцин, у міністерстві запевняють, що частина продукції цього підприємства, а саме препарати «дифтерійної групи» (АКДП і компанія, усього 5 серій) і 3 серії вакцини для профілактики гепатиту В, вже пройшли перевірку, їх якість підтверджено. Та досі 48 серій вакцини для профілактики гепатиту перебувають на лабораторному контролі у Державному підприємстві «Державний експертний центр МОЗ України». І поки не буде доведено, що вони справді не становлять будь-якої загрози для життя та здоров’я дітей, заборона на їх вільний обіг триватиме.
Батькам хочеться, аби щеплення захищали дітей від серйозних хвороб, а не робили заручниками неприємних ситуацій. Фото з сайту swine.com
«Коли ми відмовилися від лікування, медики викликали міліцію»
Тепер головне питання — якими будуть наслідки цього скандалу і чи взагалі вдасться переконати батьків, що препарати, які закуповує держава на тендерах, безпечні. Бо вже не перший рік фахівці сперечаються, чи варто в принципі робити щеплення дітям, якщо наслідки можуть бути непрогнозованими. А після кожного скандалу на інтернет-форумах з’являються посилання на історії успішних судових процесів, де мами і тата з допомогою адвокатів відстоювали право відвідувати дитячі садки і школи без щеплень. Тим паче, що питання вакцинації лякають не лише батьків, а й самих медиків, які тепер не хочуть взагалі брати на себе відповідальність за можливі наслідки. І перед кожним щепленням пишуть батькам листи, де просять їх письмового дозволу.
Що робити в такій ситуації батькам? Піддати дитину ризику, пов’язаному з уведенням в організм складних хімічних компонентів, чи взяти на себе відповідальність за те, що без імунітету чадо може захворіти однією з найстрашніших і важковиліковних хвороб? Однозначної відповіді на це питання не може дати ніхто. Хоча формально законодавство передбачає, що лікарі повинні надати батькам інформацію про те, що робитимуть їхній дитині, яку саме їй вводитимуть вакцину, її характеристики. Лікар зобов’язаний показати сертифікат про реєстрацію вакцини, розповісти про термін придатності препарату, про його склад, ознайомити батьків з інструкцією і можливими побічними ефектами. На жаль, дуже часто батьки не отримують повноцінної інформації, які саме ускладнення можуть викликати препарати, як цьому запобігти і що потім робити.
Історія Вікторії В. з міста Коростень — красномовне підтвердження. Зі слів батьків, спочатку у дитини все було нормально, а перші висипи на шкірі з’явилися після щеплення проти гепатиту, яке їй зробили у шестимісячному віці. Після другого етапу вакцинації ситуація погіршилася, але щеплення та хворобу лікарі між собою не пов’язували. Відкидають вони ймовірність такого зв’язку і сьогодні, хоча стан дівчинки постійно погіршується, а медики вже понад шість років не можуть встановити точного діагнозу.
Куди везти дівчинку, до яких спеціалістів, батьки не знають. Вони побували в різноманітних клініках, у представників народної медицини. Та допомогти їм так ніхто і не зміг. Дівчинка немов отримала серйозний опік, шкіра буквально злазить пластами. На руках і ногах — рани. «Вікторія народилася здоровою дитиною, нормально розвивалася, лікарі нам не казали ні про які проблеми, — розповідає її мама Світлана. — У шість місяців доньці зробили планове щеплення від гепатиту. Після цього в неї з’явилося почервоніння на ніжках. Медики сказали, що це, очевидно, реакція на памперс, мовляв, таке буває у всіх дітей. Але незабаром такі самі почервоніння з’явилися й на шиї. А коли нам зробили повторне щеплення, ця нібито алергія почала розвиватися інтенсивніше. Після цього ми попросили в поліклініці амбулаторну картку Вікторії, щоб подивитися, яку саме вакцину їй вкололи, та не знайшли там навіть сторінок, де було про це написано».
«Хочу вилікуватися, щоб… грати на флейті»
За словами батька Вікторії, на момент народження доньки вони жили в Черкасах, звідки родом Світлана. Але потім їм довелося переїхати на батьківщину Олександра в Коростень. «Із Черкас нам довелося виїхати тому, що доньку хотіли лікувати тільки в місцевому шкірвендиспансері, де не було навіть дитячого відділення. Коли Вікторію туди госпіталізували, виявилося, що їй потрібно лежати в загальній палаті з дорослими. Я сам постійно боявся там що-небудь підхопити, — розповідає Олександр. — Крім того, єдине лікування, яке запропонували, — гормональні мазі, але від них їй стало тільки гірше. Шкіра пересихала, з’являлися тріщини, які кровоточили. Кожен рух завдавав дитині нестерпного болю. Коли ми відмовилися від такого лікування, медики почали погрожувати, що позбавлять нас батьківських прав, навіть викликали міліцію». Згадуючи пережитий тоді жах, Олександр несподівано зауважує, що вони не хочуть покарання для медиків, лише прагнуть врятувати свою дитину.
«Зі мною ніхто не хоче дружити, — каже сама дівчинка. — Інші діти мене бояться, ображають, кидають каміння, пісок. Мені це не подобається. Я дуже хочу вилікуватися, хочу ходити в школу мистецтв, навчитися грати на флейті. Але через те, що в мене така шкіра, мене туди не беруть».
Відповідаючи на запитання, на якому діагнозі зупинилися медики, Світлана лише безпорадно знизує плечима. «Коли червоні плями почали поширюватися по всьому тілу, ми поїхали до Києва, в дитячий шкірвендиспансер, там нам поставили діагноз «псоріаз», — розповідає жінка. — В інституті псоріазу сказали, що це може бути іхтіоз. Це генетичне захворювання, тому ми просили медиків провести обстеження на генетичному рівні, але нам відмовили, нібито в Україні такі обстеження не роблять. Нам також призначали різноманітні дієти, припускаючи, що хвороба прогресує, тому що якось пов’язана з харчуванням. Але недоотримання вітамінів, потрібних дітям, дало ускладнення на зір. У Вікторії почалася пігментна дегенерація сітківки. Це серйозна хвороба, яка може призвести до сліпоти».
Педіатр Микола Федченко, котрий сьогодні опікується Вікторією, впевнений, що у світі є фахівці, які можуть поставити дівчинці правильний діагноз. Що стосується зв’язку зі щепленнями, тут лікар категоричний, оскільки за 38 років своєї лікарської практики не зустрічав серйозних ускладнень від вакцинації в жодного зі своїх пацієнтів.
Ми також сподіваємося, що такі фахівці справді знайдуться й допоможуть дівчинці, життя якої сьогодні — це суцільний біль. Що стосується подальшої теми якості вакцин, то вона найближчим часом стане ще актуальнішою, адже попереду нас ще чекають чергові конкурсні торги, на яких Міністерство охорони здоров’я вкотре повинно визначитися, які саме препарати колотимуть нашим дітям.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ
Відповідаючи на запитання, якими вакцинами нині проводять щеплення дітям у пологових будинках, дитячих садках, школах, у профільному міністерстві повідомили, що відповідно до розпорядження Держлікслужби України призупинено використання п’яти вакцин виробництва ПАТ «Фармстандарт-Біолік». Використовують вакцини інших виробників, закуплені в 2012 році.
