КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-9721/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Бесараб Н.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
УХВАЛА
Іменем України
09 липня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддівБорисюк Л.П., Кобаля М.І., Петрика І.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату недоотриманого щомісячного державного соціального 30-відсоткового підвищення до пенсії як дитині війни, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2011 року позов задоволено.
Визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано провести на користь позивача перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 07.04.2011 по 22.07.2011 з урахуванням проведених виплат.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо визначення періоду за який необхідно провести перерахунок та виплату даної соціальної пільги та не визначив період за який слід залишити позовну заяву без розгляду з підстав встановлених ст. 100 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є дитиною війни та користується пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4 і установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
Вирішуючи питання про те, положення якого закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ст. 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» фактично змінено положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» .
На виконання п. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011. Даною Постановою встановлено нові розміри підвищень та доплат до пенсій, що передбачені зазначеними вище нормами Закону.
Таким чином, починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 від 06.07.2011.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, на час звернення до суду чинними положеннями ч. 1 ст. 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 100 КАС України, такої ухвали судом першої інстанції не було постановлено.
З огляду на те, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом 23.11.2011, позовні вимоги підлягають до задоволення в межах шестимісячного строку звернення до суду, тобто за період з 23.05.2011 по 22.07.2011.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування в частині з постановленням нової ухвали про залишення позову без розгляду в цій частині.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2011 року - задовольнити частково.
Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2011 року в частині задоволення позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату недоотриманого щомісячного державного соціального 30-відсоткового підвищення до пенсії як дитині війни за період з 07 квітня 2011 року по 22 травня 2011 року включно - скасувати.
Позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
В решті постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Кобаль М.І.
Петрик І.Й.
