донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.12.2013 р. справа №913/1804/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А.секретаря Братченко О.В. за участю представниківвід позивача:Кулешов В.В., представник за дов. від 09.10.12р. № 2815від відповідача:Мальцева О.М., представник за дов. від 01.08.13р. № 2250 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго» м.Алчевськ, Луганська область; Комунального підприємства «Алчевське житлово-експлуатаційне об»єднання» м.Алчевськ, Луганської області на рішення господарського суду Луганської областівід12.09.2013 рокуу справі№ 913/1804/13 (суддя Марченко Ю.І.)за позовомКомунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго» м.Алчевськ, Луганська областьдо відповідача Комунального підприємства «Алчевське житлово-експлуатаційне об»єднання» м.Алчевськ, Луганської областіпростягнення 300208,96грн.ВСТАНОВИВ:
03.07.2013 року Комунальне теплопостачаюче підприємство «Алчевськтеплокомуненерго» м.Алчевськ, Луганська область звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства «Алчевське житлово-експлуатаційне об»єднання» м.Алчевськ, Луганської області про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 126748,05грн., інфляційних у розмірі 120552,58грн, 3% річних у розмірі 52908,33грн. (т.1 а.с.3-5).
29.07.2013р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог №812 від 26.07.2013р., в якій відмовився від позовних вимог щодо стягнення інфляційних у розмірі 120552,58грн, 3% річних у розмірі 52908,33грн. та просив суд припинити провадження у справі у цій частині та стягнути з відповідача основний борг у розмірі 124755грн. (т.1 а.с. 97-98).
12.08.2013р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог №868 від 08.08.2013р., у якій просив суд стягнути з відповідача основний борг за спожиту теплову енергію у розмірі 122849,69грн., інфляційні у розмірі 31494,96грн. та 3% річних у розмірі 35861,59грн. (т.3 а.с. 68-69).
12.09.2013р. позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог №995 від 11.09.2013р., у якій просив суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 120343,42грн., інфляційні у сумі 31494,96грн. та 3% річних у сумі 35861,59грн. (т.3 а.с.81).
12.09.2013р. відповідач звернувся до суду з заявою, в якій просив розстрочити суму основного боргу у розмірі 120343грн. на період з жовтня 2013р. по жовтень 2014р. (т.3 а.с. 93)
Рішенням господарського суду Луганської області від 12.09.2013р. по справі №913/1804/13 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Комунального підприємства «Алчевське житлово-експлуатаційне об»єднання» на користь Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго» заборгованості - 120343,42грн., 3% річних - 35861,59грн., 31494,96грн. - інфляційних та суму судового збору у розмірі 3754грн. Розстрочене виконання рішення господарського суду Луганської області в частині стягнення боргу в сумі 120343,42грн. за період з жовтня 2013р. по жовтень 2014р. (т.3, а.с.98-100).
Додатковим рішенням господарського суду Луганської області від 26.09.2013р. по справі №913/1804/13 розстрочене виконання рішення в частині стягнення основного боргу у сумі 120343,42грн. за період з жовтня 2013р. по жовтень 2014р. наступним чином: 10028грн.62коп. - до 01.11.2013р.; 10028грн.62коп. - до 01.12.2013р.; 10028грн.62коп. - до 01.01.2014р.; 10028грн.62коп. - до 01.02.2014р.; 10028грн.62коп. - до 01.03.2014р.; 10028грн.62коп. - до 01.04.2014р.; 10028грн.62коп. - до 01.05.2014р.; 10028грн.62коп. - до 01.06.2014р.; 10028грн.62коп. - до 01.07.2014р.; 10028грн.62коп. - до 01.08.2014р.; 10028грн.62коп. - до 01.09.2014р.; 10028грн.62коп. - до 01.10.2014р. (т.3 а.с. 104).
Судове рішення мотивоване тим, що позивачем належним чином виконані умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання №102/1 від 01.01.2010р. в частині поставки теплової енергії, натомість зі сторони відповідача умови договору щодо погашення заборгованості не виконані в повному обсязі, що є підставою для стягнення заборгованості. У зв»язку з тяжким фінансовим становищем відповідача, розстрочене виконання рішення в частині стягнення основного боргу у сумі 120343,42грн. за період з жовтня 2013р. по жовтень 2014р., з посиланням на п.6 ч.1 ст.83 ГПК України.
Позивач, Комунальне теплопостачаюче підприємство «Алчевськтеплокомуненерго» м.Алчевськ звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Луганської області від 12.09.2013р. в частині розстрочення виконання рішення суду (т.3 а.с.114-115).
Підставами для скасування рішення в наведеній частині апелянт вважає те, що відсутність коштів, які примусово стягнуті з відповідача є причиною відсутності можливості авансування оплати природного газу, що призведе до несвоєчасного початку опалювального періоду 2013р.-2014р.
До Донецького апеляційного господарського суду також надійшла апеляційна скарга відповідача, Комунального підприємства «Алчевське житлово-експлуатаційне об»єднання» м.Алчевськ, Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 12.09.2013р. по справі №913/1804/13, яка ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2013р. по справі №913/1804/13 прийнята до провадження та призначена до розгляду на 12.11.2013р.
У скарзі апелянт зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення неповно з»ясовані обставини справи, не доведені, зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, порушені норми процесуального та матеріального права
Зокрема, скаржник зазначає, що судом не було з»ясовано, за який час утворилась вказана заборгованість і на підставі якого договору.
Апелянт зазначає, що відповідач надавши довідку про тяжкий фінансовий стан КП «АЖЕО», просив суд про розстрочку суми основного боргу 120343,42грн., так як позивач не міг обґрунтувати і довести штрафні санкції та те, з чого вони склались.
Також апелянт вважає, що суд не взяв до уваги порядок нарахувань позивачем 3% річних та інфляційних, не перевірив період виникнення заборгованості, задовольнив перші позовні вимоги не взявши до уваги заяву про зменшення позовних вимог №868 від 09.08.2013р.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення господарського суду Луганської області від 12.09.2013р. по справі №913/1804/13 скасувати повністю і прийняти нове рішення (т.3 а.с.132-134).
Розгляд апеляційної скарги відкладався у зв»язку з необхідністю надання позивачем додаткових документів та з»ясування фактичних обставин справи.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення.
Відповідач підтримав подану апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити, проти чого заперечував позивач.
Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Позивач, Комунальне теплопостачаюче підприємство «Алчевськтеплокомуненерго» (ідентифікаційний код 02132266) є юридичною особою, що підтверджено довідкою з ЄДРПОУ та витягом із Статуту (т.1 а.с.9, 10-11).
Відповідач, Комунальне підприємство «Алчевське житлово-експлуатаційне об»єднання» є юридичною особою (ідентифікаційний код 05402051), що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, Статутом та витягом із ЄДРПОУ (т.1 а.с.54-57, 78, 84-92).
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2005р. між Комунальним теплопостачаючим підприємством «Алчевськтеплокомуненерго» (за договором - постачальник, далі - позивач) та ОКП «Алчевське житлово-експлуатаційне об»єднання» (за договором -споживач, далі - відповідач) було укладено договір на поставку теплової енергії № 102/1 (т.1 а.с.110-113).
Договір набуває чинності від дня його підписання і діє до 31.12.2005р. (п.10.1 договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії, про його розірвання не буде заявлено письмово однією із сторін (п.10.3 договору).
01.01.2010р. між Комунальним теплопостачаючим підприємством «Алчевськтеплокомуненерго» (за договором - виконавець, далі - позивач) та Комунальним підприємством «Алчевське житлово-експлуатаційне об»єднання» (за договором -споживач, далі - відповідач) було укладено договір про надання послуг з централізованого теплопостачання № 102/1 (т.1 а.с.12-15).
Згідно предмету договору, виконавець зобов»язується, надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов»язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору).
Розрахунки за послуги з централізованого опалення здійснюються відповідно затверджених Алчевським виконавчим комітетом тарифів для груп споживачів (рішення виконавчого комітету Алчевської міської ради №934 від 13.10.2009р.) розмірі Ш-група - 556,09грн. за 1 Гкал. При зміні тарифів на послуги з центрального опалення, нові тарифи обов»язкові для споживача з моменту їх введення (п.1.2 договору).
Усі розрахунки виконуються на підставі платіжних документів, що їх виписує виконавець споживачеві щомісячно протягом опалювального періоду не пізніше 25 числа поточного місяця (п.1.3 договору).
Перелік всіх опалювальних приміщень у Додатку №1 - перелік дислокація опалювальних об»єктів споживача) (п.2.1 договору).
Додатком №1 до договору №102/1 від 01.01.2010р. визначений перелік-дислокація опалювальних об»єктів споживача (т.1 а.с.16-17).
Максимальне теплове навантаження 0,5996 Гкал/г. (відповідно до додатку №3,4) (п.2.2 договору).
Третім розділом договору сторони визначили оплату спожитих послуг.
Так, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за надані послуги вноситься не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 3.1 договору).
Пунктом 8.1 передбачено, що договір укладається до 31.12.2010р. і набуває чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.
Як зазначає позивач, він свої договірні зобов'язання виконав своєчасно і у повному обсязі, здійснивши постачання теплової енергії за договором про надання послуг з централізованого теплопостачання №102/1 від 01.01.2010р., що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії.
На оплату наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунки за період з січня 2010р. по квітень 2013р. (т.1 а.с. 131-250; т. 2 а.с. 1-115).
Відповідач оплату спожитої теплової енергії за договором № 102/1 від 01.01.2010р. за період з 01 січня 2010 року по 31 серпня 2013 року здійснював частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість.
Станом на 01.09.2013р., згідно довідки № 994 від 11.09.2013р., заборгованість відповідача складає 120343грн.42коп. (т.3 а.с.85).
Позивач наполягає на тому, що у зв»язку з невиконанням своїх обов»язків по сплаті спожитої теплової енергії за договором №102/1 від 01.01.2010р. за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 120343,42грн.
Відповідач вартість послуг з теплопостачання у повному обсязі не сплатив.
За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №868 від 08.08.2013р. про стягнення боргу за спожиту теплову енергію у розмірі у розмірі 120343,42грн., інфляційних у розмірі 31494,96грн. та 3% річних у розмірі 35861,59грн.
Суть спірних правовідносин полягає у вирішення питання щодо стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-1У ( далі - Закон № 2633), Правилами користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищенням енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання визначає Закон України "Про теплопостачання".
Статтею 1 Закону України № 2633 визначено поняття теплової енергії - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Відповідно до п.2 ст.275 Господарського кодексу України, ст.1, п.4 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.
Згідно зі ст. 19 Закону України № 2633 споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Основним обов'язком споживача теплової енергії, відповідно до ст. 24 зазначеного Закону, визначено додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
Так, укладений між сторонами договір про надання послуг з централізованого теплопостачання є за своєю правовою природою договором про надання послуг.
Частинами 1 та 2 ст.714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу та перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Приписи статті 11 ЦК України передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
В силу ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вже було встановлено, 01.01.2010р. між Комунальним теплопостачаючим підприємством «Алчевськтеплокомуненерго» та Комунальним підприємством «Алчевське житлово-експлуатаційне об»єднання» було укладено договір про надання послуг з централізованого теплопостачання № 102/1.
Як вбачається з матеріалів справи та вищенаведеного, на виконання умов договору, за період з січня 2010р. по квітень 2013р. включно, позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 120343,42грн., у зв'язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.
Станом на 01.09.2013р., згідно довідки позивача № 994 від 11.09.2013р., заборгованість відповідача складає 120343грн.42коп.
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, належного виконання згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов»язань, передбачених договором №102/1 про надання послуг з централізованого теплопостачання від 01.01.2010р., судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з Комунального підприємства «Алчевське житлово-експлуатаційне об»єднання» суму заборгованості з поставлену теплову енергію у розмірі 120343,42грн. за період з січня 2010р. по квітень 2013р.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних у сумі 31494,96грн. та 3% річних у сумі 35861,59грн.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Перевіривши правильність розрахунку суми втрат від інфляції та 3% річних, судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначений розрахунок виконано вірно, тому стягненню підлягає 3% річних в сумі 35861,59 грн. та втрати від інфляції в сумі 31494,96 грн., а відтак висновок суду першої інстанції про їх задоволення є правильним.
Посилання скаржника, Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго» на те, що оскаржуване рішення в частині розстрочення суми основного боргу є незаконним, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючі рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно вимог ст. 121 ГПК України розстрочка виконання рішення може надаватися лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.
Розстрочення виконання рішення може надаватися лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.
Розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
При розстрочці виконання рішення для позивача можуть наступити негативні наслідки, оскільки розстрочка суттєво зачіпає інтереси позивача, віддаляючи реальне виконання.
Згідно п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарський судів України» (із змінами та доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013р. № 2, від 16.01.2013р. № 3), вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихою інші надзвичайні події тощо.
В обґрунтування заявленої заяви відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства, у підтвердження чого надав довідку №238 від 11.09.2013р., згідно якої станом на 01.09.2013р. за КП «Алчевське житлово-експлуатаційне об»єднання» рахується кредиторська заборгованість у сумі 12996200,00грн. та заборгованість населення за комунальні послуги складає 1872260грн., в т.ч. за воду 526780грн.
Як вбачається з матеріалів справи місцевий господарський суд задовольнив заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду з огляду на достатність доказів в обґрунтування цієї заяви.
З протоколу судового засідання від 12.09.2013р. та тексту оскаржуваного рішення вбачається, що представник позивача не заперечував проти розстрочки суми основного боргу (т.3 а.с.96, 100).
Приймаючи до уваги домовленість сторін щодо розстрочки виконання рішення, колегія суддів вважає, що господарським судом правомірно задоволена заява відповідача про розстрочку виконання рішення в частині суми боргу 120343,42грн. за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2013р. по жовтень 2014р. відповідно до графіку, який викладено у Додатковому рішенні від 26.09.2013р. по вказаній справі, тому доводи апелянта позивача з цього приводу колегією суддів відхиляються.
Твердження заявника скарги, відповідача у справі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновок місцевого господарського суду про задоволення позову.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 12.09.2013 року у справі №913/1804/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржників.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго» м.Алчевськ, Луганська область; Комунального підприємства «Алчевське житлово-експлуатаційне об»єднання» м.Алчевськ, Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 12.09.2013р. у справі №913/1804/13 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 12.09.2013р. у справі №913/1804/13 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий
О.О.Радіонова
Судді
І.В. Зубченко
О.А.Марченко
Надр.5 прим:1 -у справу; 2 -позивачу;3 -відповідачу;4 -ДАГС;5-ГС Луг. обл.
