Справа № 370/503/13-ц Головуючий у І інстанції Тандир О.В. Провадження № 22-ц/780/4852/13 Доповідач у 2 інстанції ГульКатегорія 26 30.10.2013
УХВАЛА
Іменем України
22 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Гуль В.В.,
суддів Антоненко В.І, Касьяненко Л.І.,
при секретарі Власенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 06 червня 2013 року за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и л а:
у березні 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернулись до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідач порушує умови кредитного договору від 07.08.2006 року укладеного між ТОВ «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, тому просили стягнути з відповідача 3124,83 грн заборгованості за кредитним договором, з яких: 1468,32 грн заборгованості по кредиту, 179,05 грн - по відсоткам, 1477,46 - комісія за РО, а також просили стягнути судові витрати у розмірі 229,40 грн зі сплати судового збору.
Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 06 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просять скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що у суду першої інстанції не було законних підстав для обчислення строків позовної давності, тому рішення є незаконним, та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності та не надано доказів поважності причин пропуску цього строку.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи і вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що 07.08.2006 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №001-09041-070806, відповідно до якого відповідач отримав кредит на придбання майна у сумі 1449 грн та 144 грн 90 коп - плата за надання кредиту, а всього разом - 1593 грн 90 коп строком до 06.08.2009 року (а.с. 5-6)
Пунктом 3.1 Договору визначено, що позичальник зобов'язується щомісяця сплачувати платежі в строки, визначені цим договором. У разі, якщо дата сплати чергового платежу припадає на вихідні, святкові або календарні дні, котрі у місяці сплати чергового платежу відсутні (29,30,31 числа), то позичальник зобов'язаний сплатити платіж у попередній робочий день.
Згідно п. 1.2. кінцевий термін повернення та сплати всіх плат не пізніше ніж 06.08.2009 року.
ОСОБА_2 отримав кредитні кошти в сумі 1449 грн. 07.08.2006 року, що підтверджується меморіальним ордером (а.с. 12), проте взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та процентів в повному обсягу не виконував, внаслідок чого має заборгованість в розмірі 3124,83 грн.
Судова колегія вважає, що вирішуючи вказаний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що дійсно позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» є обґрунтованими, однак позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду із вказаним позовом, і так як предметом спору є споживчий кредит то в строк давності застосовується судом без відповідної заяви відповідача .
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За положеннями ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Отже, за системним аналізом зазначених норм матеріального права строки та терміни дії договору мають визначатись роками, місяцями, тижнями, днями, годинами, календарною датою або подією, яка має неминуче настати.
Вказівка на строк дії договору до його повного виконання не є тією подією, яка має неминуче настати, а тому строк або термін дії договору не може визначатись у такий спосіб.
Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Тобто після спливу терміну договору почався перебіг строку позовної давності.
Судом першої інстанції при розгляді вказаної справи встановлено, що термін кредитного договору, а саме останній платіж відповідач повинен був здійснити не пізніше ніж 06.08.2009 року, однак дані свої зобов'язання відповідач не виконував і в строки визначенні кредитним договором не сплачував, тому початком перебігу строку звернення позивача до суду є 06.08.2009 року, а закінченням трирічного строку є 06.08.2012 року .
Встановивши вказані обставини, з врахуванням того, що позов до суду поданий 01.03.13 року, а кредитний договір укладений до 06.08.2009 року, положень ст.ст. 257, 261 ч.5, 267 Цивільного кодексу України суд прийшов до законного і обґрунтованого висновку про відмову в позові за пропуском строку позовної давності.
Посилання позивача на ст. 267 ЦК України де вказано, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення, спростовуються п. 31 постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізовано суду України від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», в якій зазначено, що суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Інші доводи апеляційної скарги про незаконність і необґрунтованість рішення суду, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права є необґрунтованими і не спростовують висновків суду.
За таких обставин, судова колегія вважає, що підстав для скасування правильного по суті рішення немає.
Керуючись ст.ст.308,315 ЦПК України колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" відхилити.
Заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 06 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
