ун. № 759/10304/14-к пр. № 1-кп/759/411/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2014 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Дячука С.І.;
при секретарі - Ткаченко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві, українки, гр-ки України, з вищою освітою, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, не судима, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор Заріцька О.А., обвинувачена ОСОБА_1, інші учасники - представник потерпілого ТОВ «Адвентіс» Марчук М.Л., -
В С Т А Н О В И В:
21 травня 2014 року о 19 год ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні гіпермаркету «Караван», розташованого в м. Києві по вул. Сім'ї Сосніних, 17, діючи з корисливих мотивів і з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла з торгових полиць предмети дитячого одягу та гігієни, продукти харчування (шкарпетки, повзуни, мило, сир овочі, олія тощо), на загальну вартість 532 грн 50 коп, які належать ТОВ «Адвентіс». Далі ОСОБА_1 намагалася винести з приміщення магазину вказані речі, не розрахувавшись за них. Проте, вчинивши всі дії, які вона, ОСОБА_1, вважала за необхідне для здійснення крадіжки, злочин не закінчила з причин, що не залежали від її волі, оскільки на виході з магазину була затримана, а привласнене нею чуже майно - повернуто власнику.
Допитана ОСОБА_1 свою вину у висунутому звинуваченні визнала у повному обсязі, щиро покаялася і дала показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення нею злочину, пояснивши, що дійсно, 21 травня 2014 року о 19 год намагалася вчинити таємне викрадення з приміщення гіпермаркету «Караван», розташованого в м. Києві по вул. Сім'ї Сосніних, 17 заздалегідь приховані нею в дитячій колясці предмети дитячого одягу та гігієни, продукти харчування (шкарпетки, повзуни, мило, сир овочі, олія тощо), загальну вартість яких на 532 грн 50 коп не оспорювала, вважаючи, що за її діями ніхто не спостерігав. Проте, вчинивши всі дії, які вона вважала за необхідне для здійснення крадіжки, злочин не закінчила з причин, що не залежали від її волі, оскільки на виході з магазину була затримана, а привласнене нею чуже майно - повернуто власнику.
Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 21 травня 2014 року вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, а тому ці її дії кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. ст. 65 та 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, ступень здійснення злочинного наміру та причини, за яких крадіжку не було доведено до кінця, дані про особу винної, яка раніше не судима, характеризується позитивно. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди, а також і те, що потерпілий не мав до обвинуваченої претензій матеріального та морального характеру.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, матеріальний стан обвинуваченої, суд вважає за можливе призначити їй мінімальне за своїм розміром та видом покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нового злочину.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 368, 373-376 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, за якою призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 850 грн.
Речові докази після набрання вироком законної сили використовувати за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ С.І. ДЯЧУК
