Сумщина посідає перше місце в країні за рівнем охоплення учнів позашкільним навчанням
Пригадую шкільні роки, і на пам’ять приходять заняття в гуртках та факультативах, якими рясніло тогочасне навчання. Опісля останнього уроку поспішали ще на один — сьомий чи шостий, аби більше дізнатися про рідну мову, літературу, математику, географію, хімію чи історію…Одне слово, чого прагла душа і потребував розум. Зате коли одержували повну середню освіту, кожен із гуртківців відчував, наскільки міцно підкутий з того чи того предмета. Як правило, всі ставали студентами вищих навчальних закладів, а окремі присвячували життя науковій діяльності.
Ті заняття пригадалися не випадково. Недавно випало побувати в Сумському обласному центрі позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, де дізнався про масштабну роботу, яку провадять на теренах області тисячі освітян.
Центр — в епіцентрі освіти
Директор центру Лариса Тихенко пропонує ознайомитися з великою текою документів і матеріалів, що стосуються позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю. За більш як півтора десятиліття назбиралося матеріалу щонайменше на кілька брошур чи й навіть книжок.
Нині тут працюють понад 170 педагогів, серед яких кілька титулованих — заслужені працівники освіти і науки, журналісти, відмінники освіти. Обласний центр координує роботу 50 позашкільних комплексних і профільних навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки. Йдеться і про окремі підрозділи, скажімо, еколого-натуралістичної та науково-технічної творчості тощо, і про палаци: дитячо-юнацької творчості, естетичного виховання, станцію юних туристів. Діють обласні профільні заочні школи — фізико-математична, історична, мистецтвознавства, флористики та фітодизайну, народних ремесел.
Аби позашкільний освітній процес залишався безперервним, упродовж кількох років поспіль освітяни організовують третій оздоровчо-виховний семестр, а також виїзні та дистанційні форми роботи, короткострокові навчально-ознайомчі курси. Як ексклюзивні новинки — поява окремих телекомунікаційних проектів, гуртків робототехніки та інших інновацій.
Щодо безпосередньо матеріально-технічної бази, то досить кількох фактів і цифр. Заняття проходять у трьох приміщеннях загальною площею приблизно три тисячі квадратних метрів, у яких майже півсотні навчальних кабінетів, три лабораторії, п’ять майстерень, два комп’ютерні класи, чотири спортивних і конференц-зал. А юннати навіть мають окрему теплицю, навчально-дослідну земельну ділянку, живий куточок і… пасіку.
Але уважні й допитливі можуть резонно поцікавитися: йдеться про обласний центр. А чи мають подібний доступ до позашкільної освіти сільські школярі?
Років сім тому на Сумщині з’явився пересувний позашкільний навчальний заклад. Його мета — дістатися глибинки, аби й тамтешні учні могли долучитися до позашкільної освіти. Щороку додатково до основного навчання у вільний час залучають понад дві тисячі школярів сільських шкіл. Найрезультативніше в цьому напрямі працюють у Путивльському, Тростянецькому, Лебединському, Конотопському та кількох інших районах. Особлива увага — дітям соціально вразливих категорій. Таким чином педагоги намагаються дійти до кожного школяра, аби ті могли сповна розкрити свої здібності і не поступатися знаннями перед міськими ровесниками.
Звісно, поки що можливості різняться. Але для того й працює проект, щоб різниця поступово нівелювалася і кожен випускник сільської школи міг одержати якомога якісніший атестат про освіту.
Академія мала, а користь — величезна
Тривалий час в області працює територіальне відділення Малої академії наук, що стало ∂рунтовним стартовим майданчиком для тисяч школярів, прихильних до наукової діяльності. Беручи участь у конкурсах, олімпіадах, інтелектуальних турнірах, кращі з кращих посідають призові місця, завдяки чому чітко означують свою подальшу дорогу в житті.
Як, наприклад, колишній учень сумської спеціалізованої школи I—ІІІ ступенів № 10 Юрій Ганиченко. У 8 класі він відвідував гурток математики, потім був слухачем Сумського відділення МАН, а наприкінці навчання захищав свої роботи не тільки з математики, а й з української літератури. Нині він аспірант Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Наведений приклад — лише один із сотень, коли вчорашні учні — слухачі обласного відділення МАН успішно роблять наукову кар’єру. Наприклад, Володимир Шелухін свого часу закінчив сумську спеціалізовану школу № 17. Займався в гуртку «Історичне краєзнавство», два роки поспіль перемагав на обласному етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН та посідав призові місця на всеукраїнському етапі. Нині — магістрант факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А вже ось три останніх роки сам проводить лекційні та практичні заняття з соціології для слухачів Сумського територіального відділення МАН.
Позаторік він став науковим керівником обдарованого учня Кіндратівської школи Сумського району Романа Кириченка, який переміг на Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН у секції «Соціологія».
Свій шлях до Сумського педагогічного університету ім. А. С. Макаренка Юлія Глива починала не тільки з охтирської школи № 3, а й відвідуючи гурток «Географічне краєзнавство» Охтирського міського центру дитячої та юнацької творчості, проводячи там свої перші спостереження за опадами, температурою та іншими метеорологічними елементами. Восьмикласницею прийшла до Сумського територіального відділення МАН, де протягом чотирьох років працювала над темою «Аналіз висоти снігового покриву в центрі міста Охтирки», щороку доповнюючи її новими результатами і висновками. Чотири роки поспіль дівчина була переможцем обласного етапу Всеукраїнського конкурсу в секції «Географія», 2007-го на всеукраїнському етапі посіла III місце. Випускниця вишу й нині продовжує займатися наукою.
