Громадські активісти відслідковуватимуть реальні статки чиновників
Упродовж року представники майже 40 громадських організацій, які долучилися до загальнонаціональної моніторингової кампанії, триматимуть під прицілом чиновників на місцях, — щоб з’ясувати, чи відповідає їхній стиль життя тим доходам, які вони офіційно декларують.
За родичами більше не сховатися
Через рік організатори кампанії «Майнові декларації без декорацій» обіцяють показати, хто скільки заробив, скільки витратив і хто зумів витримати цей баланс доходів і витрат. Подібна інформація має бути доступною згідно з Законом «Про доступ до публічної інформації», вважають активісти моніторингової кампанії. Вони запевнили, що перші дані з’являться на сайті кампанії вже у вересні.
«Ми хочемо побачити, чи живуть місцеві чиновники на ті кошти, які вони декларують. Який відсоток правдивих декларацій, а хто їх заповнює як формальність», — зазначає виконавчий директор Transparency International-Україна Олексій Хмара.
У планах кампанії обчислювати не тільки доходи і глобальні витрати чиновників, а й враховувати їхнє хобі, адже любитель гри на антикварних піаніно не зможе підтримувати таке захоплення на ставку місцевого чиновника в кілька тисяч гривень.
За рік моніторингу обіцяють проаналізувати декларації 400 регіональних представників влади, що чимало з урахуванням тих складнощів, з якими вже зіткнулися активісти. Так, за запитами копій декларацій у рамках кампанії відкритості місцевих органів влади «Знати, щоб діяти», яку проводив Центр політичних студій та аналітики спільно з Фондом розвитку ЗМІ при посольстві США в Україні, понад половина місцевих управлінь або відмовилися надавати дані, або проігнорували запити. Тепер же активісти моніторингової кампанії після оголошення результатів даватимуть чиновникам місяць, щоб виправитися — вписати в декларації реальні суми витрат. Якщо цього не відбудеться, то за наявності фіксацій корупційних діянь з цими даними будуть звертатися в суди.
У середині реалізації проекту законодавчі вимоги до подачі документів дещо зміняться. Про це розповів під час презентації проекту «Майнові декларації без декорацій» голова Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак. Він нагадав, що в травні парламентаріям вдалося ухвалити чотири антикорупційних закони. Серед основних змін, які з’являться завдяки новим законам, можна назвати введення обов’язкової публікації декларацій в Інтернеті на офіційних сайтах організацій, де працюють ті чи інші депутати і чиновники, публікацію назви банків і рахунків, де зберігаються заощадження, публікацію даних членів сімей у трьох поколіннях (батьки, подружжя, діти), логічний контроль за даними і скорочення мінімальної суми декларованих доходів, подарунків і витрат до 80 тисяч гривень (раніше було до 150 тисяч гривень). Також вдалося встановити виключно кримінальну відповідальність за всі корупційні правопорушення. Крім того, до кримінальної відповідальності тепер притягуватимуть і юридичних осіб, в інтересах яких вчинено корупційне правопорушення.
«У цих законах ідеться про всебічний фінансовий контроль за доходами і витратами чиновників, про протидію або запобігання конфлікту інтересів на державній службі. Хто буде перевіряти ці декларації? Максимально можливий компроміс — створити спеціально уповноважений підрозділ при органах влади. Стосовно самого механізму контролю хочу зазначити таке. По-перше, декларації перевірятимуть арифметично. По-друге, з точки зору логічності. Якщо, наприклад, у чиновника в декларації записано, що він заробив за рік 80 тисяч гривень, а купив автомобіль за 80 тисяч євро, де логіка перетворення однієї суми в іншу?» — зазначає політик.
За словами депутата, один з ухвалених законів передбачає антикорупційну експертизу всіх законопроектів, які реєструють у парламенті. «Українське законодавство має в собі високий рівень прихованого лобізму, коли надаються преференції окремим економічнім групам, особам та бізнесам, — пояснює він. — Із прийняттям цього законопроекту в профільного комітету парламенту з’являється обов’язок здійснювати антикорупційну експертизу проектів законів, поданих індивідуально народними депутатами, яка дасть змогу зменшити рівень корупціогенності цих документів».
Щоправда, всі ці законодавчі новації набудуть чинності тільки з 2014 року.
Державні службовці не зможуть приховати прибутки за допомогою дружини та дітей. Фото Володимира ЗAЇКИ
Єдиний порядок для всіх
Що ж відбувається сьогодні й наскільки відверті в свої деклараціях чиновники? Відповідаючи на це запитання, перший заступник голови Національного агентства України з питань державної служби Ігор Попов зазначив, що декларації здебільшого доступні до перегляду будь-якому громадянинові, але він там мало що побачить.
«Декларації мало інформативні, переважно там стоять прочерки. Тому що майно найчастіше записано на інших осіб, — зауважив Ігор Попов. — Мало хто взагалі декларує подарунки, хоч зрозуміло, що їх продовжують дарувати».
За його словами, в подальших планах — розширення переліку осіб, які оприлюднюватимуть декларацію, та зміна місця, де їх будуть публікувати. Тому що сьогодні в законодавстві сказано, що декларації публікують на сайтах органів державної влади, де працює чиновник, і якщо якісь із них потрібно заховати, застосовується така схема: їх публікують заднім числом, не на першій сторінці, через ряд посилань. Якщо хтось надасть запит, то отримає цю інформацію, самостійно відшукати її за ключовим словом на сайті неможливо. Тому планується створити єдиний веб-портал, де будуть розміщені всі декларації. Хоч поки що не зрозуміло, де брати гроші на реалізацію такої ідеї.
«Країни колишнього СРСР, зокрема Балтійські держави, Грузія, є прикладом того, що зі спадком Радянського Союзу — корупцією — можна боротися, — вважає голова громадської організації «Муніципальна ліга Києва» Олександр Федоренко. — Законопроекти щодо реалізації державної антикорупційної політики справді потрібні для нашого суспільства, в якому хабарництво розвинене до правил умов життєдіяльності. Та як представник громадськості мушу наголосити, що жоден законопроект не працюватиме без здійснення реальних кроків з подолання корупції, передусім в адміністративній та судовій системах.
Висвітлення декларацій посадовців сприятиме тому, що декларативність принципів державної влади у впровадженні антикорупційних заходів перейде врешті-решт з теорії у практику. Декларації мерів та губернаторів, а також членів їхніх родин сьогодні переважно демонструють тільки власне «покращення». Якщо не змінити механізмів контролю за їхніми прибутками, гадаю, найближчим часом декларації очільників різних рівнів стануть скромнішими, але тільки за рахунок продуманішої схеми їх приховування».
Гаманці можновладців
Деякі сьогоднішні статки держслужбовців уже отримали оцінку громадськості. Так, декларації про доходи та майно мерів були зібрані й проаналізовані Центром політичних студій та аналітики, які під час презентації кампанії «Майнові декларації без декорацій» оприлюднили свої висновки.
За цими даними, з 25 мерів обласних центрів свої декларації відкрили 22, закритими залишилися декларації мерів Запоріжжя, Херсона та Чернігова. Як з’ясувалося, найбільший дохід серед мерів українських міст у 2012 році отримав градоначальник Харкова Геннадій Кернес — 16,3 мільйона гривень. Найбільшу річну зарплату 2012 року отримав мер Сімферополя Віктор Агєєв — 261,7 тисячі гривень, найменшу — мер Одеси Олексій Костусєв.
Серед мерів, які, відповідно до декларацій, живуть тільки на зарплату, — міський голова Львова Андрій Садовий (88132 гривні), колишній мер Черкас Сергій Одарич (90023 гривні), в. о. мера Чернівців Віталій Михайлішин (крім річної зарплати 92 563 гривні, отримав ще 9745 гривень матеріальної допомоги). Крім нього, матеріальну допомогу в 2012 році отримували мери Ужгорода, Тернополя, Кіровограда та Івано-Франківська.
Члени родини мера Полтави Олександра Мамая задекларували в 36 разів більший сукупний дохід порівняно з доходами самого градоначальника. У 42 рази більше заробила родина львівського мера Садового, ніж він сам.
Мери Ужгорода й Харкова не мають офіційно ніякої житлоплощі.
Кернес задекларував два автомобілі, рахунок у банку й цінні папери, але ні землі, ні іншого нерухомого майна в нього, за декларацією, немає. Найбільше автомобілів у мера Полтави та його сім’ї — 8, але самому Мамаю з них належить тільки вантажівка 1992 року випуску.
Директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран розповів, що на запити громадської організації відповідь надійшла лише від третини голів обласних адміністрацій. Решта їх просто проігнорували.
Організатори кампанії «Майнові декларації без декорацій» зазначають, що сьогодні в Україні спостерігається тотальний конфлікт інтересів між обов’язками публічних службовців та їхніми особистими інтересами. Вони впевнені, що контроль за майновими деклараціями високопосадовців з боку громадськості здатен розв’язати цю проблему. «Під високопосадовцями ми маємо на увазі міністрів, голів обласних державних адміністрацій, міських голів обласних центрів, а також їхніх заступників», — підкреслив Олексій Хмара.
