«Художник починається тоді, коли є власна концепція, індивідуальні знаки і печаль», — вважає Олександр Дубовик. Він заселяє простір своїх квадратних полотен дивними вітальними створіннями, які випробовують на міць культурні надбання цивілізації. Олександр теоретично обгрунтовує свою художню практику і досвід європейського інтелектуала.
Надзвичайно змістовна його торішня книжка «Слова». Ось думки з неї: «Вважаю, що існує два типи митців: шоку або медитації. Для мистецтва найголовніше — божественна незвичність. Для мене особливо важливий етичний момент. Це обмеження власної свободи задля гуманістичної мети».
Художник стверджує, що життя — це енергія. І саме енергія через колір-символ є душею його мистецтва.
Виставка Олександра Дубовика «Письмена на небі», на яку його надихнуло мистецтво каліграфії, триватиме в «Міронова gallery» весь квітень. Полотна 2012 року доповнюють книжки й цитати з них. Засновник галереї арт-експерт пані Міронова розмірковує: «Цікаво працювати з метрами — сильними, базовими, такими, як Дубовик. Художник — представник класичного, справжнього, авангарду. Він із тих майстрів, чиї роботи є предметом арт-банкінгу як інвестиція. Він добре увійшов в ауру галереї».
44 роки митця підтримує його дружина і муза Ірина. Фото Володимира ЗAЇКИ
А як починав Олександр? «Коли я вступав до Художнього інституту, в пріоритеті були ті, хто пройшов фронт. Мати — професор педагогічного інституту — не відмовляла мене від вступу. Батько назвав мене на честь свого друга Олександра Довженка. Він входив у пролетарське об’єднання «Плуг». Його, дуже хворого, репресували, коли мені було 10 років.
У юнацтві мені наснився віщий сон. Голос Бога запитав, чого я хочу. Я відповів: хочу бути геніальним художником. «Зроблено». Це було сказано так просто, що я відчув підтекст: всього-на-всього?».
44 роки митця підтримує його дружина і муза Ірина. Вона ділить із ним десятиліття невизнання владою і теперішній міжнародний успіх. Мистецтвознавець Жан-Клод Маркаде (Франція) так написав про роботи українського майстра: «Картини Дубовика — радість для очей, душі та духу. Вони абстрактні й конкретні. Художник дарує кожному з нас всесвітнє буяння чаклунського сакрального церемоніалу».
Мистецтвознавець Жан-Клод Маркаде: «Картини Дубовика — радість для очей, 44 роки митця підтримує його дружина і муза Ірина душі та духу»
На виставці серед фахівців і гостей були шевченківські лауреати, двоє екс-міністрів культури. І можна було подискутувати, коли наш визначний художник отримає Шевченківську премію. Адже саме він могутньо творчо вписує інтелектуальну складову мистецтва сучасної України в загальносвітову естетику.
