ПРАДАВНЄ
Фестиваль різників не є даниною моді на гастрономічні свята — це дійство вкорінене у давні звичаї угорців
Василь БЕДЗІР, «Урядовий кур’єр» (фото автора)
І хоч свято має тривожну назву «поминки», насправді воно просякнуте радістю. Це день, коли в господі різали свиню, а на допомогу приходили сусіди й родичі. Увечері господарі накривали на стіл і починалися співи, танці, куштування.
У радянський час прадавня традиція забулася, але нині її взялися відроджувати в селі Геча, що на Закарпатті. Та так активно, що місцевий «Фестиваль різників» (угорською гентешів) позаторік визнано кращим серед усіх гастрономічних у краї.
— Наші поросята випоєні на молоці, свині вигодувані на зерні й буряках, без жодних гормонів і біодобавок, — запевняють організатори.
Цього року їм повірили понад 3 тисячі гостей зі Львова, Києва, Кривого Рогу й навіть Криму та Одеси.
— Пригощайтеся!
Господарі обгородили робочі місця кухарів дерев’яними парканами та солом’яними тюками, для торгівлі й частування спорудили окремі павільйони і розбили намети, становили столи й лавиці.
— Беруть участь 26 команд, з яких 19 — місцеві, 5 — з Угорщини і дві — із Сербії, — сказав власкору «УК» головний спонсор усіх гечанських фестів фермер Юрій Кноблох. Разом з дружиною Тімеєю він тішиться тим, що звів у селі торговельний павільйон, кімнати для журі й ветлікарів, налагодив освітлення та водогін. «Наступного року обіцяю й тверде покриття», — додав співрозмовник.
— От скільки насмажив…
Хоч шкода було тих свинок, яких цього дня мали «пом’янути», але ще вдосвіта на полі біля стадіону гентеші взялися за ножі. Цю частину обійдемо увагою. Завважимо тільки, що справою честі професіонала вважається не завдати тварині довгих мук.
Тож уже невдовзі запалали пальники, якими обпалювали туші. Після зішкрібання шерсті та багаторазового обливання водою їх розбирали. Рекордсменом став Павло Бідзіля із села Бадалово — розібрав тушу за 8 хвилин 13 секунд.
- А під фото напишу: побував на свинському фестивалі.
Член бригади суддів, який приїхав з Угорщини, Тібор Герцег зауважив: «Ми вище цінуємо, коли тушу обпалюють соломою. Але ваші гентеші у більшості професіонали, видно, з дитинства вчаться працювати зі свинями».
Після розбирання туш свиню обов’язково «поминають», перехиляючи чарку. Це подяка за сите життя. Адже м’ясо потім споживають іще довго, а натоплений смалець — аж до наступної свині. Дехто випиває навіть трохи гарячої крові, яка натекла зі свині. А вся вона піде на гурку-кров’янку.
Кухарі розігрівають велетенські сковорідки, про що повідомляє потріскування розігрітого смальцю. Слід устигнути зі свіжиною різникам до того часу, як із ножів буде змито кров.
— Хоч надворі холодно, та біля прилавка гаряче.
Перші фестивальні гості з цікавістю придивляються, як шиплять шкварки, мелеться м’ясо для ковбас, готується розпарений рис і вариться печеня для гурки. Бо згодом зможуть скуштувати страви від тих кухарів, де, як здалося, готують найкраще.
Скажімо, привертає увагу вправністю команда Яноша Ердельі з Великої Бакти на Берегівщині. Осередок спілки зеленого туризму села Боржава на чолі з Валерією Гал частує гурками — звичайною і кров’янкою, а також делікатесом зі смажених свинячих мізків.
Зумів не лише приготувати, а й подати.
А ось член угорської команди Іштван Куштош смажить м'ясо з цибулею, готує перкельт (шматки м'яса у підливці) та торошкапусто (свинина з капустою). «Страви із м’яса, яке ще парує, мають зовсім інший смак», — каже він.
Надвечір журі визнало «королем гентешів» фермерське господарство «Фенікс» із Бадалового на Берегівщині. Найретельнішим у дотриманні процедури «дісновагаш» (різання свині), а також збереженні угорських гастрономічних традицій визнано колектив із сербського міста Суботіца. Найпопулярнішим на святі став колектив «Гурколондорок» з угорського міста Лакітелек. Його учасники «приправляли» кожну страву музикою власного виконання.
Визначено авторів найсмачніших страв, як і переможця у номінації «За аутентичне розбирання свині». Найдавніший методом — на драбині — її розібрав гурт «Грізлі» з села Мужієво.
Перші дві команди поїдуть на відпочинок у Грецію. Третьому призерові дісталася нагорода від Берегівської районної спілки сільського зеленого туризму: тиждень у Карпатах.
Організатори стверджують: гості фесту спожили і розвезли по домівках м’яса і продуктів із 70 свинячих туш. Такого апетиту, а головне — достатку м’яса залишається бажати на весь рік не лише маленькому селу Геча, а усій Україні.
Рецепт «торошкапусто»
