Пропозиції з реформування системи кредитної кооперації містять деякі дискусійні аспекти
«Наші колеги з США, Росії та Литви, які очолюють кредитні спілки (КС), були щиро здивовані особливостями українського держрегулювання. Вони так і не зрозуміли, навіщо фінустанові, внесеній у держреєстр, треба кожні три роки отримувати ліцензію в Нацкомфінпослуг, залишаючи там щоразу кілька кілограмів документів, які вже подавали при внесенні до реєстру. У цивілізованих країнах саме реєстрація є пропуском на ринок без всіляких ліцензувань», — ділиться враженнями президент Національної асоціації кредитних спілок (НАКС) Петро Козинець. У нас доходить до курйозів. Законослухняні КС, що стабільно працюють понад 10 років і не мають проблем із фінансовими показниками, не можуть отримати ліцензії через різночитання у радянський час і нині при перекладі українською мовою назв міст або прізвищ в офіційних документах.
Потреба у реформуванні ринку кредитних спілок очевидна. Водночас деякі ідеї викликають дискусії. Наприклад, пропозиція зробити наглядачем КС банківського регулятора.
Про регулятора замовили слово…
У листі-пропозиції Всеукраїнської асоціації кредитних спілок (ВАКС) і НАКС до Нацкомфінпослуг щодо виконання п. 24 Національного плану дій на 2012 рік із впровадження Програми економічних реформ на 2010—2014 рр. говориться про недоцільність розділення функцій регулювання на ринку небанківських послуг між окремими держорганами (чинним у цій сфері — Нацкомфінпослуг) і Нацбанком, який здійснюватиме пруденційний нагляд (регулярне проведення оцінки загального фінансового стану, результатів діяльності та якості керівництва. — Авт.) за діяльністю кредитних спілок, що залучають вклади населення.
Представники спілок, які об’єднують майже половину ринку, констатують, що у світі немає жодної країни, де кредитними спілками опікувались би різні регулятори. У міжнародній практиці регулятор поєднує функції регулювання, нагляду, фінансового оздоровлення, виведення з ринку неплатоспроможних установ і гарантування внесків (вкладів) кредитних спілок. Як повідомив «УК» прес-секретар голови Нацкомфінпослуг Олександр Глебець, питання, передбачені п. 24 Національного плану дій на 2012 рік, нині на стадії обговорення. Нацбанк готує своє бачення. Поки що про нього рано говорити. Адже воно не озвучене ні громадськості, ні на запит «УК». Як відомо, остаточний варіант рішення буде погоджено з Координаційним центром з упровадження економічних реформ.
До речі, на зорі свого створення ринок КС уже був підзвітний Нацбанку. Але тоді кредитні спілки надавали йому лише формальні звіти. «Тимчасове положення про кредитні спілки» було затверджене Указом Президента у 1993-му, а державний регулятор вітчизняного небанківського фінансового сектору — Державна (тепер національна. — Авт.) комісія з регулювання ринків фінансових послуг з’явилася майже через 10 років після створення: у 2002-му. Старожили ринку пригадують: під час інвентаризації 2003—2004 рр. держреєстратори нарахували 1300 спілок (на кінець І півріччя 2012 р. — 614). Тоді під час перевірок за їх місцезнаходженням виявляли конвертаційні центри і структури, які давно не працюють. Але, як виявилося, процедура перереєстрації КС 2003 р. і зміна статусу з «громадського об’єднання» на «фінансову установу», не врятувала від проблем…
Шлях до корпоративного банку
Ще одним приводом для професійної дискусії став п. 24 Національного плану дій на цей рік. У ньому йдеться про створення умов для функціонування другого рівня системи кредитної кооперації, зокрема кооперативних банків. Представники кредиток вважають за необхідне забезпечити можливість участі в ньому КС будь-якого з регіонів України.
Щоправда, противники цієї ідеї стверджують, що хоча згідно із Законом «Про банки та банківську діяльність» діяльність кооперативних банків дозволено вже років десять, жодного з них не було створено. Отже, це невигідно. І прогнозують, що вимога створити замість КС кооперативні банки може призвести до припинення діяльності перших через високі вимоги до статутного капіталу. Наприклад, згідно з Директивами ЄС, цей показник сягає 1 млн євро. Інші уточнюють, що якщо кооперативні банки розглядатимуть як ІІ рівень системи кредитних спілок — це крок уперед, який дасть змогу працювати на міжбанку і мати доступ до рефінансування НБУ на визначених ним умовах.
«Враховуючи, що кооперативний банк не виконуватиме всіх функцій комерційного (валютні операції, золото, робота з готівкою тощо), треба передбачити для нього менший капітал. Наприклад, на рівні 1 млн євро, як це передбачено Директивами ЄС. Крім того, можливе перетворення чинних об’єднаних кредитних спілок на такі кооперативні банки. Якщо останні розглядають як заміну кредитних спілок, це — утопія. Такі банки не виникнуть», — переконаний голова правління Об’єднання кредитних спілок «Програми захисту вкладів» Іван Вишневський.
Кооперативні банки як організації І рівня активно працюють у Німеччині й Угорщині. На ІІ рівні такі фінустанови об’єднані у центральні кооперативні банки. У Литві, наприклад, діє «Центральна кредитна спілка Литви», яка має банківську ліцензію, є фінансовим центром ІІ рівня, капітал 1 млн євро, але вона кооператив, а не банк. Є надія, що й в Україні ці питання стануть більш прозорими і зрозумілими.
ДОВІДКА «УК»
Кредитна спілка — неприбуткова організація, заснована фізособами, професійними спілками, їх об’єднаннями на кооперативних засадах для задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінпослуг, використовуючи об’єднані грошові внески.
Один із принципів роботи КС (встановлених праматір’ю — «райффайзенкою» у Німеччині): зробити мінімально витратним її управління. Першу КС заснував Фрідріх Вільгельм Райффайзен, який у 1949 р. у селі Фламерсфельд розпочав свою кредитово-кооперативну діяльність, допомагаючи незаможнім селянам-фермерам, яких змучили лихварі.
