ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Начальникам митниць

Відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 654( z1071-12 ) щодо обміну інформацією, визначальною для ідентифікації та класифікації товарів, надаємо для використання у роботі Методичні рекомендації щодо відбору проб готових клеїв та інших клеїльних препаратів (адгезивів), введені в дію наказом Управління від 05.10.2012 № 180.

Т. в.о. начальника Управління

В. М. Галущенко

Додаток

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо відбору проб готових клеїв та інших клеїльних препаратів (адгезивів)

ВСТУП

Методичні рекомендації по відбору проб клеїв та інших клеїльних препаратів (адгезивів) розроблено для використання в роботі підрозділів митних органів та експертних підрозділів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи. В методичних рекомендаціях зібрані необхідні норми відбору проб клеїв та клеїльних препаратів.

Згідно з УКТ ЗЕД( 2371б-14 ) до товарної позиції 3506 включаються клеї та інші клеїльні препарати (адгезиви), розфасовані для роздрібної торгівлі масою нетто не більше 1 кг та інші. Тому для чіткої ідентифікації (визначення точного хімічного складу, структури і властивостей) та подальшої класифікації згідно УКТ ЗЕД( 2371а-14 ) необхідною умовою є правильний відбір проб і зразків клеїв та клеїльних препаратів відповідно до вимог ГОСТів, ДСТУ, чинних нормативних документів тощо.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Сфера застосування

Ці Методичні рекомендації встановлюють порядок та методи відбору проб клеїв та інших клеїльних препаратів (адгезивів) для проведення їх дослідження в експертних підрозділах Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи (далі — Управління).

Методичні рекомендації призначені для посадових осіб митних органів, які здійснюють відбір проб (зразків) та надають їх для проведення досліджень до експертних підрозділів Управління.

Основною метою дослідження проб (зразків) товарів є ідентифікація товарів для надання відповідей на питання, які поставлені у запитах митних органів, визначення відповідності чи невідповідності даних графи 31 ВМД( z0374-12 ) для подальшої класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД( 2371а-14 ) в рамках процедур митного контролю та митного оформлення.

1.2. Нормативні посилання

В даних Методичних рекомендаціях є посилання на наступні законодавчі та нормативні документи:

1.2.1. Митний кодекс України( 4495-17 ).

1.2.2. Наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 654( z1071-12 ) "Про затвердження Порядку взаємодії митних органів із Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, Нормативів взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи) в рамках процедур митного контролю та митного оформлення та форми акта про взяття проб (зразків) товарів", зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 26.06.2012 № 1072/21384.

1.2.3. Збірник методичних рекомендацій щодо відбору проб і зразків товарів для лабораторного дослідження та митної експертизи. Доповнення від 20.09.2007 № 29/1-10.2/5628-ЕП( v5628342-07 ) до листа Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 22.03.2006 № 29/1-10.1/1983-ЕП.

1.2.4. ДСТУ 2955-94 Клеї. Терміни та визначення.

1.2.5. ДСТУ EN 923:2008 Клеї. Терміни та визначення.

1.2.6. ДСТУ EN ISO 15605:2005 Клеї. Відбирання проб.

1.2.7. ГОСТ 2199-78 Клеи резиновые. Технические условия.

1.2.8. ГОСТ 12172-74 Клеи фенолполивинилацетатные. Технические условия.

1.2.9. ГОСТ 28780-90 Клеи полимерные. Термины и определения.

1.2.10. ГОСТ 9980.2-86 (ИСО 842-84, ИСО 1512-74, ИСО 1513-80). Материалы лакокрасочные. Отбор проб для испытаний.

1.3. Терміни та визначення

1.3.1. Партія — кількість товару, однорідного за якістю та найменуванням, виготовленого протягом визначеного інтервалу часу в одних і тих же умовах, призначеного для імпорту/експорту, оформленого одним документом, що засвідчує якість, та переміщується на адресу за одним перевізним документом [1.2.3].

1.3.2. Вибірка — кількість одиниць товару, які відбирають від загальної кількості товарних одиниць, для перевірки [1.2.3].

1.3.3. Об'єм вибірки — кількість одиниць товару, що відбирають з кожної партії, для перевірки [1.2.3].

1.3.4. Точкова проба — проба, відібрана від партії продукції з одного місця і за один прийом. Вона характеризує якість товару в одному об'єкті чи тарному місці або на певному заданому рівні транспортного засобу [1.2.3].

1.3.5. Об'єднана проба — проба, що складається із сукупності ретельно перемішаних точкових проб, відібраних у відповідному порядку, об'єднаних у вказаному співвідношенні, та для якої характерні середні значення характеристик товару [1.2.3].

1.3.6. Середня проба — частина об'єднаної проби, що виділена методом усереднення. Вона ділиться на дві рівноцінні проби — аналітичну та контрольну [1.2.3].

1.3.7. Аналітична проба — частина середньої проби, яка використовується для лабораторного дослідження [1.2.3].

1.3.8. Контрольна проба — частина середньої проби, яка зберігається в лабораторії протягом двох місяців і використовується для проведення (в разі потреби) повторного дослідження (експертизи) [1.2.3].

1.3.9 Клей — продукт, який здатний утримувати разом поверхні матеріалів внаслідок адгезії та когезії [1.2.4].

1.3.10. Полімерний клей — полімер або полімер з різними інгредієнтами, який здатен з'єднувати матеріали шляхом адгезій чи когезії [1.2.4, 1.2.5, 1.2.9].

1.3.11. Термопластичний клей — клей, який здатний неодноразово піддаватися розмягченню при нагріванні та затверджуватись при охолодженні [1.2.4, 1.2.5, 1.2.9].

1.3.12. Термореактивний клей — клей, який здатний необратимо подвергаться затверджуванню [1.2.4, 1.2.5, 1.2.9].

1.3.13. Клей-розплав — термопластичний клей, який переходить при нагріванні в в'язко-текучий стан та забезпечує склеювання при затверджуванні шляхом охолодження [1.2.4, 1.2.5, 1.2.9].

1.3.14. Клей-герметик — клей для герметизації швів та зазорів [1.2.4, 1.2.5, 1.2.9].

1.3.15. Дисперсійний клей — клей у вигляді диспергованих полімерів в рідині [1.2.4, 1.2.5, 1.2.9].

1.4. Порядок взяття проб (зразків) товарів

Взяття проб (зразків) товарів проводиться відповідно до нормативно-технічної документації [1.2].

1.5. Загальні правила відбору проб (зразків) товарів

1.5.1. Проби (зразки) товарів беруться у мінімальній кількості у двох примірниках (досліджуваний та контрольний), кожен з яких є достатнім для проведення дослідження, за Нормативами взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи)( z1072-12 ), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 654 ( z1071-12 ).

1.5.2. Проба (зразок) повинна узагальнювати типові властивості товару всієї партії. Це обумовлює визначення єдиних вимог до підготовки конкретного товару перед відбором проб, а також вибору методу відбору проб та зразків.

1.5.3. Зразки відбирають так, щоб завдана шкода партії товару була мінімальною.

1.5.4. Після процедури відбору проб (зразків) вживають запобіжних заходів для унеможливлення їх заміни чи підробки.

1.5.5. Маркувальні етикетки прикріплюють до проб (зразків) таким чином, щоб вони не могли відірватись або пошкодитись при відкритті проби (зразка) для дослідження і при знятті митного забезпечення.

1.5.6. Взяття проб (зразків) здійснюється з обов'язковим додержанням правил техніки безпеки та пожежної безпеки.

1.5.7. Забезпечити транспортування зразків (проб) до експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи або іншої експертної установи (організації) із збереження їх у незмінному стані.

1.5.8. Акт про взяття проб (зразків) товарів складається в трьох примірниках, один з яких додається до відібраних проб і зразків товару, другий — передається власнику товару або декларанту (чи уповноваженій ним особі), третій — залишається у справах митного органу. Форма Акта про взяття проб (зразків) товарів( z1071-12 ) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 654. Акт до експертного підрозділу надається у вигляді оригіналу, інші документи — у вигляді копій, завірених посадовою особою митного органу в установленому порядку.

1.6. Направлення проб (зразків) на дослідження

1.6.1. При транспортуванні проб (зразків) до Управління необхідно забезпечити їх збереження у незмінному стані, для чого використовують пакувальні матеріали на цю продукцію, що визначена вимогами методичних рекомендацій чи іншими нормативними документами, та визначають спосіб і умови транспортування, які можуть забезпечити ці вимоги.

1.6.2. На кожний примірник відібраних проб (зразків) накладається окреме митне забезпечення.

1.6.3. Кожен з примірників (аналітичний та контрольний) проби (зразка) обов'язково маркується етикеткою, форма якої наведена в додатку 2 до Порядку взаємодії митних органів із Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів( z1071-12 ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 654. Одну етикетку вкладають всередину упаковки, іншу прикріплюють на зовнішній поверхні упаковки таким чином, щоб вони не могли відірватись або пошкодитись при відкритті проби для дослідження та при знятті митного забезпечення.

1.6.4. Проби (зразки) направляють до експертних підрозділів Управління разом з оригіналом акта про взяття проб (зразків) товарів та копіями акта про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу у разі його проведення; митної декларації або інших документів, які подаються митному органу для митного контролю; зовнішньоекономічний контракт (договір); інвойсу (рахунок-фактура, накладна тощо); сертифікатів якості (аналізу); сертифікатів (висновків, реєстраційних посвідчень) уповноважених державних органів (якщо такі видавались); техніко-технологічної документації та документів і відомостей, необхідних для ідентифікації товарів (із зазначенням відомостей про склад, характеристики, призначення товару тощо), завіреними посадовою особою митного органу в установленому порядку [1.2.2].

2. ПОРЯДОК ВІДБОРУ ПРОБ (ЗРАЗКІВ) КЛЕЇВ ТА ІНШИХ КЛЕЇЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ (АДГЕЗИВІВ)

Процедура відбору складається з таких етапів:

- перевірка партії товару на однорідність;

- визначення об'єму вибірки;

- відбір точкових проб від пакувальних одиниць;

- складання із точкових проб об'єднаної проби;

- відбір від об'єднаної проби середньої проби;

- розділення середньої проби на дві (аналітичну та контрольну);

- пакування та маркування проб.

2.1. Методика відбирання проб

Відбір проб клеїв здійснюється відповідно до нормативно-технічної документації [1.2].

Для рідких продуктів: якщо продукт поставляють наливом у транспортному контейнері, пробу необхідно відбирати приблизно на різних рівнях для одержання загальної об'єднаної проби.

Якщо продукт поставляють у кількох контейнерах, то зазначають загальне число контейнерів і надалі довільно відбирають проби з контейнерів. Рекомендовано, щоб відбирання проб було здійснено приблизно із (п/2) 1/2 контейнерів, де п — загальне число контейнерів у постачанні (як орієнтир див. таблицю 1). Тільки неушкоджені, нерозкриті контейнери використовують для відбирання проб.

Мінімальне число контейнерів, які відбирають від постачання

Таблиця 1

Загальне число контейнерів у постачанні

Мінімальне число контейнерів, які будуть узяті

Від 1

Усі

- " — 3

- " — 8

2

- " — 9

- " — 25

3

- " — 26

- " — 100

5

- " — 101

- " — 500

8

- " — 501

- " — 1000

Потім повинні бути проведені такі процедури:

а) Відкривають кожен прийнятий контейнер по черзі і досліджують на наявність поверхневої плівки, розподіл вмісту (наприклад води чи розчинника) або наявність сторонніх речовин.

б) Після видалення будь-якої поверхневої плівки, якщо вона присутня, у контейнер вставляють мішалку з визначеним діапазоном і типом регулювання, зазначають, чи є продукт м'який, твердий чи твердо-сухий. Також зазначають присутність або відсутність будь-якого гелю, дотримуючись обережності, щоб не призвести до гелеутворення і тиксотропії.

Примітка 1. Тиксотропні та зажелатинізовані клеї мають желеподібну консистенцію, але в той час як консистенція вищенаведених клеїв помітно зменшується під час розмішування або струшування, консистенція зажелатинізованого клею не може бути зменшена таким чином.

с) Будь-який диспергований наповнювач, що осів, перемішують і зазначають полегшення диспергування. Диспергування повинно бути проведене до кінця, контейнер має бути перевернутий (у разі можливості) і його залишають перевернутим доти, поки інший контейнер досліджують. На закінчення контейнери повинні бути збовтані і перегойдані, щоб забезпечити повне диспергування і введення наповнювача, переважно з використовуванням механічних засобів.

д) Знову відкривають контейнери і досліджують на однорідність. За необхідністю, продовжують послідовно перемішувати, струшувати й обертати доти, поки вміст не стане однорідним, час від часу протягом перемішування проводять огляд основи кінця мішалки на наявність недиспергованого барвника.

е) Коли вміст контейнерів стає однорідним, використовують маленькі черпаки-контейнери, відбирають продукт та переносять його у контейнер проби (сосуд або пакування, в який поміщається проба) і залишають незаповненим об'єм (повітряний простір) приблизно 5 % від проби контейнера.

Проби рідких матеріалів із великих ємностей (залізничні та автоцистерни, накопичувальні ємності та складські резервуари) відбирають з трьох рівнів:

Для в'язких продуктів: Ці продукти, як правило, поставляють у контейнерах із широким отвором. Досліджують стан всіх контейнерів і довільно відбирають для здійснення вибірки кількості згідно з таблицею 1.

Відкривають кожен з обраних контейнерів, усувають будь-яке захисне покриття і досліджують вміст на однорідність або розподіл фаз (наприклад оливи, розчинника або води). Якщо продукт виглядає явно однорідним (або ж, коли має стати таким після перемішування), беруть пробу зі всієї глибини продукту в кожному вибраному контейнері, використовуючи металеву пробовідбірну трубку, переносять пробу в контейнер для проб (сосуд або пакування, в який поміщається проба), який повинен бути заповнений так, щоб він мав повітряний простір приблизно 5 % від об'єму.

Для порошкоподібних продуктів: Ці продукти звичайно поставляють у мішках, паперових або поліетиленових пакетах, бобінах, бочках або контейнерах з фанери. Досліджують стан усіх пакувань і довільно відбирають для здійснення вибірки кількість згідно з таблицею 1 . Відкривають кожне з відібраних пакувань і беруть з різних частин кожного пакування маленькі порції продуктів інструментом для відбирання, потім закривають пакування. Розміщують ці порції в контейнері для проб, закривають контейнери, ретельно змішують вміст, збовтують.

При відборі точкових проб порошкоподібних продуктів з транспортних засобів, призначених для перевезення навалом, глибина відбору повинна бути не меншою 15 см. Кількість точкових проб не повинна бути менше п'яти. Проби повинні відбиратись з трьох рівнів: верхнього — до 250 мм нижче від поверхні матеріалу; середнього — з середини висоти матеріалу; нижнього — до 250 мм від дна ємності.

З партії матеріалу, упакованого в мішки, проби відбирають методом випадкового відбору не менше п'яти мішків, з кожного мішка на глибині не менше 10 см відбирають по одній точковій пробі. Точкові проби з мішків великої місткості — 1 т (біг-беги) відбирають з верхнього, середнього та нижнього шару кожного мішка.

Масу точкових проб визначають так, щоб маса об'єднаної проби, складеної з них, була достатньою для формування середньої проби.

Для твердих непорошкоподібних продуктів: Необхідно, щоб будь-яка поверхнева плівка або забруднення були видалені, перш ніж будуть відібрані проби. Процедура відбирання проб залежить від форми, в якій отримано матеріал.

З однорідними блоками матеріалу поводяться так, ніби вони були маленькими контейнерами, і визначають кількість проб для випробовування згідно з таблицею 1.

Для твердих речовин неправильної геометричної форми фрагменти (куски) відбирають довільно. Зменшують їх до потрібного, меншого, розміру так, щоб сформувати об'єднану пробу.

Плівки і стрічки, як правило, пакують у формі барабанів. Поводяться з барабанами так, ніби вони були маленькими контейнерами, і визначають кількість зразків для випробовування згідно з таблицею 1.

Примітка 1. Це не цілком задовільний метод здійснення відбирання проб з барабана, тому що зовнішні шари барабана можуть бути більше ушкоджені навколишнім середовищем, ніж внутрішні шари. Дослідна проба може бути отримана  лише під час розмотування всього продукту, проводячи вибір плівки або стрічки у придатних місцях уздовж його довжини.

Примітка 2. Проба, вибрана з початку рулону, може представляти продукт, який перебуває у найневигідніших умовах.

Процедури і застороги, необхідні для відбирання продуктів, які зазнають швидких змін властивостей під дією зовнішнього впливу, залежать від цих властивостей.

Клеї, які активують вологою, та гігроскопічні клеї треба відбирати в сухій атмосфері.

Світлочутливі клеї не треба відбирати під прямим сонячним світлом.

2.2. Отримання об'єднаної проби та виділення середньої проби

Об'єднану пробу матеріалів складають змішуванням об'ємів точкових проб, взятих з верхнього, середнього та нижнього рівнів у співвідношенні 1:2:1. В інших випадках — усі відібрані точкові проби об'єднують та ретельно перемішують.

Для рідких матеріалів середня проба — це частина об'єднаної проби, що складається з двох рівноцінних проб (аналітична та контрольна).

Для пастоподібних матеріалів середню пробу виділяють з об'єднаної проби методом відбору.

Об'єднану пробу ретельно перемішують в чистій сухій посудині, найкраще із нержавіючої сталі. Потім зразу ж після перемішування беруть дві однорідні проби (аналітична та контрольна) та поміщають в тару.

Для сухих матеріалів середню пробу відбирають методом квартування — висипають та рівномірно розподіляють на плоскій чистій поверхні, поверхню (насипаний матеріал) ділять на чотири частини взаємно перпендикулярними лініями, що перетинаються по центру. Дві довільні протилежні частини об'єднують та перемішують. Послідовним квартуванням пробу зменшують в два, чотири і т. д. разів до отримання необхідної кількості однорідного матеріалу (середня проба). Середню пробу ділять на дві рівні частини, одна з яких є аналітичною пробою, інша — контрольною пробою.

Проби поміщають у чисту суху тару (металеві, скляні, полімерні ємності, поліетиленові пакети, мішки тощо) і щільно закривають кришкою, корком або іншим способом.

ВИСНОВКИ

Методичнi рекомендацiї були розробленi з урахуванням досвiду експертних пiдроздiлiв Центрального митного управлiння лабораторних дослiджень та експертної роботи. Данi методичнi рекомендацiї допоможуть у роботi пiдроздiлiв митних органiв, експертних пiдроздiлiв Управлiння та регiональних служб з експертного забезпечення митних органiв. Дотримання зiбраних у методичних рекомендацiях настанов щодо порядку та методiв вiдбору проб i зразкiв клеїв та клеїльних препаратiв дозволить зменшити кiлькiсть спiрних питань, що виникають у процесi дослiдження та iдентифiкацiї подiбних товарiв.

Автор: Слободенюк Ю. М.