Шкільні новобранці випробовуватимуть новий державний стандарт початкової освіти
Початкова освіта зазнала змін
Ліна ПАРТОЛЕНКО для «Урядового кур’єра»
НОВАЦІЇ. Уже відсьогодні школярі початкових класів почнуть випробовувати на собі новації Міністерства освіти і науки, молоді та спорту. Нагадаємо, що профільне відомство спільно з Національною академією педагогічних наук розробили новий державний стандарт початкової освіти, який Кабінет Міністрів затвердив у квітні 2011 року. Разом з початком навчання новації набирають чинності у всіх середніх загальноосвітніх закладах країни.
Згідно зі стандартом, учні з першого класу вивчатимуть іноземну мову. З другого додасться інформатика. Кожен урок обов’язково перериватиметься на дві фізкультурні паузи, а загальна кількість годин, які відведені на фізкультуру, збільшиться з 2 до 3. Також з’явиться урок для прогулянок на свіжому повітрі. Загалом, зазначив на прес-конференції міністр Дмитро Табачник, навчальна програма складатиметься з варіативної та обов’язкової складових. «50% будуть обов’язковими, інші 50 формуватиме педагогічний колектив. Варіативна складова дасть змогу зробити підготовку дітей більш якісною», — поінформував він.
Серед нововведень — і зміна оцінювання на уроці фізкультури, де тепер замість балів виставлятимуть «зараховано» чи «не зараховано». Діти, які відвідують спортивні секції, гарантовано матимуть «зараховано». З 2012 року зміни стосуватимуться лише перших класів, а з року в рік поширюватимуться на всю початкову школу. «Я впевнений, що здоров’я дитини набагато важливіше, ніж будь-які оцінки. Тим більше з предмета, який має розвивати», — повідомив міністр.
Незвичайна абетка внесена до Книги рекордів України. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
На стадії обговорення перебуває питання оцінювання дітей на таких предметах, як співи, музика чи малювання. Оскільки кожна дитина індивідуальна і по-різному обдарована, в майбутньому міністерство і на цих предметах запровадить заліки.
Дмитро Табачник запевнив, що всі українські школи готові розпочати навчальний процес за новими вимогами. Так, 4,5 мільйона підручників, які виготовили за новим державним стандартом початкової освіти, вже доставлено до шкіл. Навчальні програми затверджено, вчителів перепідготовлено.
Щодо середньої освіти, то тут, за словами міністра, з 1 вересня 2013 року в п’ятих класах розпочнеться вивчення другої іноземної мови. За бажанням батьків і педагогічного колективу стане можливим навчання повністю іноземною мовою. Він також зазначив, що освітній департамент Ради Європи позитивно відреагував на такі впровадження, назвавши українські плани «справжньою лінгвістичною революцією».
Перелічуючи здобутки, міністр повідомив, що кількість шкіл за останні роки показово збільшилася. Так, цього року заплановано ввести в експлуатацію 40 загальноосвітніх навчальних закладів. Уже відкрито 2 школи, 25 шкіл відкриються до 1 вересня, а решта — до кінця року. Крім того, зростає мережа дитячих садків, їх 16 277. Це на 649 більше, ніж у 2010 році.
За словами Дмитра Табачника, єдина проблема, яка лишилася на стадії розв’язання, — вбиральні. Відрізняються критичною ситуацією три області: Івано-Франківська, Рівненська і Закарпатська, де шкільні туалети здебільшого розміщені на вулиці. «На сьогодні найкращі результати показали три області: Дніпропетровська, Миколаївська і Донецька», — повідомив міністр.
Літературні новинки представили понад півсотні видавництв країни. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
Українську абетку склали з… кубиків
Микола ОЛЕКСАНДРЕНКО, для «Урядового кур’єра»
ПОДІЯ. Ще на підході до Українського дому чути радісний дитячий спів: брати Дмитро і Євген Беженари сповіщають про велике свято. Саме так, свято. Адже книжка — не лише джерело мудрості, а й свято душі. А тут, на вже традиційній виставці-ярмарку, їх тисячі від багатьох і багатьох видавництв. Перегорнути тонни знань, зібрані під одним дахом, закликав присутніх, відкриваючи виставку, перший заступник голови Комітету телебачення і радіомовлення Анатолій Мураховський. Тут вітчизняні та закордонні видавці запропонували численні презентації нових видань.
Головна ідея заходу — благодійність. Упродовж чотирьох днів роботи виставки відбувався збір книжок та коштів для вихованців шкіл-інтернатів країни. Перші сертифікати на отримання подарунків вручено від організаторів.
— Дуже вчасно, — раділа мама з дитячого будинку сімейного типу Валентина Вовк. — Саме у вересні наша родина поповниться, тож літератури вистачить усім.
А ярмарок… ні, не вирує. Шелестить сторінками. Гортають і дорослі, і малі. Щоправда, купують далеко не всі.
Тим часом на майданчику перед Українським домом відбулась акція зі складання слів на швидкість кубиками з найбільшою в Україні абеткою. Її зареєстрували та внесли до Книги рекордів України. Усе це відбулось весело й цікаво. Спостерігаючи за ентузіазмом дітлахів, подумав, що було б дуже добре, якби вони повернули державі рекорд минулих років — найчитабельнішої нації світу.
До школи — готові?
Любомира КОВАЛЬ, «Урядовий кур’єр»
Є ПИТАННЯ. Тим часом експерти з освітніх питань озвучують дещо інші думки щодо готовності шкіл, а також якісних змін у навчальному процесі. Так, Лілія Гриневич розповіла журналістам, що проблема з облаштуванням теплих вбиралень — не найбільша. За її словами, якщо торік в Україні закрили 700 шкіл, то цього року цифра, напевно, істотно збільшиться. Точної статистики поки що немає, але з регіонів повідомляють про те, що в середньому планують закривати від 6 до 10 середніх навчальних закладів.
Не надто райдужні перспективи і щодо оплати праці вчителів. Різниця між першим тарифним розрядом і мінімальною заробітною платою як була 250—300 гривень, так практично і залишається. А отже, неважко підрахувати, що кожного місяця вчителі, залежно від категорії, недоотримуватимуть від 1 до 3 тисяч гривень зарплати.
Водночас декларуючи Україну як державу, де іноземна мова викладатиметься віднині в усіх школах з першого класу, насправді маємо лише 30% учителів, які володіють нею на відповідному рівні.
Також непокоїть фахівців якість підручників. Методика навчання та книжки для шестирічок мають істотно відрізнятися від того, як навчають дітей 7 років. Але… У підручнику з математики саме для дітей 6 років на сторінці 9 (тобто матеріал із неї хлопчики та дівчатка вивчатимуть на пізніше другого тижня вересня, а в цей час молодші школярі паралельно пізнаватимуть «Буквар» і лише вчитимуться читати) бачимо таке: «Відсутність елементів у множині виражають числом 0». Напевно, нікого не здивує, якщо такий підручник не зацікавить, а злякає школяра.
Директор тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук не поділяє захоплення від того, що в деяких регіонах починають видавати власні підручники для вивчення місцевою молоддю. Також він зауважив, що новий мовний закон передбачає, що місцеві ради самостійно визначатимуть час, необхідний для вивчення школярами регіональної і місцевих мов. І все це, на його думку, може призвести до того, що з часом Україна втратить цілісність єдиного освітнього простору.
Відповідаючи на запитання журналістів про своє ставлення до того, що з фізкультури школярі тепер отримуватимуть не конкретну оцінку, а «зараховано» або «не зараховано», пан Лікарчук зауважив:
— Фізкультура, яку викладають дітям у школі, — це не спорт, де потрібно рахувати результати. Мета занять — прищепити школярам прагнення до здорового способу життя. А отже, ефективність цих занять слід оцінювати насамперед рівнем здоров’я дітей.
Освіта ціною здоров’я?
Микола ПЕТРУШЕНКО, «Урядовий кур’єр»
ГРАНІТ НАУКИ. Статистика свідчить, що 99,8% п’ятирічок «гризуть» граніт науки. Що це дало? Узагальненої науково обгрунтованої відповіді поки що немає. Що дитина — окремий результат. Як і навчальний заклад, який нею опікується.
Водночас не забуваймо й інше: багато батьків мало не з пелюшок змушують дітей відвідувати різні курси, гуртки. Сподіватися, що все це позитивно вплине на рівень знань майбутніх школярів, а потім і на освіченість молоді, яку не вдалося піднести збільшенням кількості вищих навчальних закладів. Одне слово, зерно посіяли, тепер маємо чекати результатів. Педагогічних. Доки освітяни це роблять, медики б’ють на сполох з приводу неузгодження педагогічних навантажень із фізичними можливостями дітей. Ідеться про негативний вплив на здоров’я надмірного захоплення «прив’язування» дитини до стола. За даними Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМНУ, торік захворюваність дітей була на 27% вищою, ніж у 2000 році. Найчастіше вони хворіють до шести років. Лише 22,7% тих, що йшли до школи, були здоровими, а в 52% виявили хронічні захворювання.
На думку завідувачки лабораторії гігієни навчальної діяльності дітей Інституту гігієни та медичної екології ім. О. Марзєєва Світлани Гозак, оприлюднену в ЗМІ, формування здоров’я дитини залежить на 21—27% від умов та організацій навчального процесу. Тим часом майже в 75% шкіл меблі не відповідають зросту учнів. Там бракує освітлення, не дотримуються повітряно-температурного режиму.
У таких умовах гранично допустиме навантаження дітей 1—4 класів перевищує гігієнічні вимоги на три години щотижня. А в інноваційних закладах — ще більше. Тож не випадково, що саме там рівень поширеності захворювань значно вищий, ніж у звичайних школах.
Сприяє цьому й те, що робочий день сучасних дітей з урахуванням домашніх завдань триває 10—12 годин. Звичайно, обмежується рухова активність. Усе це веде до того, що в початковому навчальному закладі частка дітей із хронічними захворюваннями зростає з 30 до 50%. На жаль, медики засвідчать і низку інших проблем.
Що ж робити, аби не лише констатувати, а розв’язувати проблему? Нині у кожному навчальному закладі практикують власний підхід — залежно від усвідомлення педагогами і батьками відповідальності не лише за освіту, а й за здоров’я дітей. Безперечно, охоплення дошкільним навчанням п’ятирічок теж передбачало вплив на організацію навчально-виховного процесу так, щоб не перевантажувати дітей. Вважається, що підготовленішими вони прийдуть до школи, то легше увійдуть в новий етап життя.
Однак цього, мабуть, не досить. Проблему слід розв’язувати комплексно і на загальнодержавному рівні. Освітяни і лікарі повинні тісніше співпрацювати саме на етапі запобігання небажаним для здоров’я явищам під час навчання дітей. Для цього науковці пропонують відновити державну програму «Діти України» і створити програму «Освіта і здоров’я», переглянути організацію дошкільно-шкільної медицини тощо.
