У дні літніх канікул на Харківщині працює 28 заміських таборів
Поспілкуватися з природою, набратися сил, енергії та заховатися від неймовірної спеки — найзаповітніша мрія більшості вітчизняних відпочивальників. Харківським школярам, які оздоровлюються цього літа в таборі «Зелена гірка», що розкинувся в мальовничому куточку Зміївського району в цьому пощастило.
— Ми вперше приїхали сюди, і нам усе подобається, — діляться враженнями від свого відпочинку школярки Ліза Мариненко і Мар’янка Молот.
Та найбільше припала до душі, за словами дівчаток, дискотека, де вони можуть потанцювати і вже знайшли багато нових друзів. А от хлопцям, здається, більше подобається відкритий басейн з обладнаним пляжем, у якому діти не лише охоче купаються в літню спеку, а й влаштовують змагання з плавання.
Дівчатка люблять рукоділля. Фото автора
Решта дітей, з якими довелося зустрітися в таборі, також задоволені своїм активним відпочинком. Одні займаються оригамі чи макраме, інші грають в настільний теніс, волейбол або ж у футбол.
— Як вдається задовольняти різноманітні бажання мешканців «Зеленої гірки»? — цікавлюся в заступника директора табору з виховної роботи Алли Ордановської.
— Дуже просто. Адже ми заздалегідь подбали, щоб у нас працювала якнайбільша кількість гуртків та секцій, — розповідає Алла Віталіївна. — Також практикуємо заїзди школярів з англомовного ліцею «Професіонал». Це п’ятий загін, у якому зібралися разом учні 3—4 класів цього освітнього закладу, щоб закріпити набуті знання з іноземної мови та продовжити їх вивчення в ігровій формі. Тож до нас вони прибули зі своїми педагогами, які перекваліфікувалися у вожатих, та з носіями англійської мови — викладачем зі США та двома англомовними дітьми. До речі, у п’ятому загоні школярі студіюють іноземну мову самі й навчають усіх охочих.
І це не єдина родзинка табору «Зелена гірка», путівки в який щороку розкуповують батьки. Він заслужено має славу одного з найкращих оздоровчих закладів регіону, оскільки працює за санаторним принципом.
— Здебільшого оздоровлюємо дітей, які мають проблеми з дихальними шляхами, — пояснює Алла Ордановська. — Тому до комплексу оздоровчих програм обов’язково входять процедури ароматерапії, послуги фітобару, спелеотерапія, аромамасаж, заняття в залі ЛФК тощо. Цього року путівка в «Зелену гірку» здешевшала приблизно на 200 гривень. І тепер 21 день відпочинку (це друга і третя зміна) тут коштує 2850 гривень. А 18 днів першої й четвертої змін обходиться батькам у 2450 гривень.
— У першу зміну в нашому таборі оздоровилася 141 дитина, — каже Алла Ордановська. — Нині відпочивають понад 200 дітей — стільки, скільки можемо прийняти за одну зміну. Здебільшого це школярі з Харкова та передмістя, батьки яких працюють на різних підприємствах і мають можливість узяти держстрахові чи повноплатні путівки.
Якщо дитина вже відпочивала у нашому таборі хоча б один раз, як правило, повертається до нього знову. Я, наприклад, працюю в «Зеленій гірці» ось уже п’ять років і за цей час маю можливість спостерігати, як окремі діти зростають у таборі. А є й такі прихильники нашого відпочинку, що охоче залишаються аж на дві зміни поспіль.
Таких я нарахувала, покидаючи табір, майже десяток. Залишилося тільки дізнатися про господаря «Зеленої гірки». І тут також на допомогу прийшла заступник директора з виховної роботи.
— Наш табір виріс не на порожньому місці. Дуже давно тут була садиба Серафими Зеленогорської. Її чоловік — прославлений архітектор — збудував у селищі Водяне, де й розташований наш табір, Борисоглібський жіночий монастир. Садиба ця збереглася до наших днів. Після того, як пані Серафима її залишила, тут весь час перебували діти. Спочатку жили ті, батьків яких позбавили батьківських прав. Потім тут мешкали діти з обмеженим слухом. А табір «Зелена гірка» почав функціонувати з 1960 року, коли садибу передали харківському заводу «Оргтехніка», який колись називався «Авторучкою». Відтоді тут постійно оздоровлюються діти.
ПРЯМА МОВА
Михайло ДОБКІН, голова Харківської облдержадміністрації:
