Олександр КОЧУБЕЙ: «Втрата вітчизняної селекції призводить до втрати незалежності!»

    Олександр КОЧУБЕЙ: «Втрата вітчизняної селекції  призводить до втрати незалежності!»Заслужений працівник сільського господарства України Олександр КОЧУБЕЙ

    На Дні поля Інституту фізіології і генетики рослин НАНУ в Києві вкотре розглядали проблеми насінництва. Як пообіцяв на загал міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк, країна поступово переходитиме на вітчизняне насінництво і розсадництво. Адже, як констатували фахівці аграрного відомства та науковці, найбільше посівів під час перезимівлі загинуло там, де господарства надавали перевагу зарубіжній селекції. І біди можна було б уникнути, якби використовувався районований український посівний матеріал, стійкий до хвороб і примх погоди. Про те, як розвивається українська селекція, як почуває себе вітчизняний виробник насіння, наша розмова з учасником заходу — заслуженим працівником сільського господарства України Олександром КОЧУБЕЄМ.

    Наше зерно у французькій упаковці

    Олександре Васильовичу, чому селекційно-генетична справа занепадає?

    — Наша схильність надмірно захоплюватися чужим і недооцінювати своє може вийти боком. Ми вже втрачаємо вітчизняну селекцію кукурудзи, гороху, ріпаку, інших культур. Тим часом над створенням сорту або гібриду селекціонер працює 15—20 років, а то й усе життя. Тому втрачене дуже непросто буде відродити. Фактично, втрата вітчизняної селекції — це втрата незалежності!

    Нещодавно я повернувся з Одеси, куди їздив на запрошення вчених селекційно-генетичного інституту. Там звернув увагу на вік тамтешніх селекціонерів. Переважно це 70—80-річні «дідусі». А де ж молоді вчені? Їх немає, не йдуть у науку, бо немає стимулу працювати. На жаль, нині аграрна наука з її смішними зарплатами не в пошані. Через це й загинули озимі, бо понадіялися на хвалені французькі, німецькі й американські сорти, які не адаптовані до місцевих умов вирощування. Така сама проблема з ріпаком, хоча в Івано-Франківську є Інститут хрестоцвітих культур, який займається саме ріпаком. Дивує, що країна виходить на передові позиції з виробництва продовольчої групи зерна у світі і водночас завозить імпортне насіння, вирощене на нашій землі, в сусіда, тільки засипане в американський чи французький мішок.

    — Не так давно кожне п’яте сільгосппідприємство Полтавщини спеціалізувалося на насінництві...

    — Справді, в радянські часи наші господарства щороку заготовляли до 50 тис. тонн насіння зернових і, зокрема, до 35 тис. — кукурудзи в держресурси. Тільки останнього відправляли за межі республіки по 25 тис. тонн, зокрема в Німеччину. Нині ж на українському ринку господарюють західні селекційно-насінницькі фірми. Під урожай-2011 було імпортовано насіння майже на $77 млн, а експортовано лише на $11,2 млн. Під урожай-2012 в країну завезли понад 62 тис. тонн насіння, зокрема кукурудзи — 49,3 тис. т на майже $250 млн, або 2 млрд грн. Це при тому, що вся державна підтримка АПК на 2012 рік становить 6,4 млрд грн. Лише за 2006—2010 роки в Державному реєстрі сортів рослин частка гібридів соняшнику іноземної селекції зросла з 57 до 67%, цукрових буряків — із 45 до 70%, кукурудзи — на 10%, гороху — на 24%.

    Насіння вітчизняної селекції не гірше, а за багатьма ознаками краще від імпортного. Фото автора

    «Захід рахує економіку гектара, а ми — вал»

    — То українські селекціонери-генетики згортають свої дослідження?

    — Ні, вони як і раніше працюють, щорічно створюють і передають на державне сортовипробування в середньому до 200 нових сортів-гібридів, які за своїми господарсько-біологічними ознаками цілком конкурентоспроможні, а за зимостійкістю, посухостійкістю, стійкістю проти хвороб, смаковими якостями часто переважають зарубіжні аналоги. Але…

    — Я правильно зрозумів, що майже 75% площ кукурудзи на Полтавщині засівається насінням з-за кордону?

    — Так, і це тоді як насінгоспи області виробляють щороку майже 10 тис. тонн якісного посівного матеріалу цієї культури та до 15 тис. тонн сої. Цієї кількості насіння нам би вистачило з головою.

    — Чому рентабельність виробництва зернових у 2011-му в Україні знизилася порівняно з 2010-м аж на 15%?

    — Бо Захід рахує економіку гектара, а ми — вал із гектара. Ось чому середня врожайність пшениці в американському пшеничному поясі становить не 60-80 центнерів з гектара, а лише 40.

    — Спеціалісти кажуть, що вітчизняне насіння дешевше, ніж імпортне.

    — У рази, чого не скажеш про його продуктивність. Ще чверть століття тому при випробуванні на сортодільницях області вітчизняні гібриди кукурудзи Дніпровський 273 МВ, 203 МВ, 277 МВ показували врожайність у межах 109,3—127,7 центнера з гектара. Нині імпортні гібриди висіваються зазвичай по кращих попередниках. Як наслідок, ці площі мають достатній захист і міндобрива, а вітчизняним насінням закривають усі агротехнічні огріхи чи прорахунки. То як тоді, скажіть, порівнювати врожайність?

    — Справді, важко зрозуміти логіку аграріїв, фермерів, які переплачують, мають збитки через кліматичні негаразди, але продовжують сіяти імпорт...

    — Частково тут відіграють негативну роль і так звані «лобісти», які за винагороду проштовхують на наш ринок чуже насіння. Скільки в Україні представництв зарубіжних фірм, компаній, які навіть рахунків не мають в областях! А держава шукає кошти на «соціалку», виплату зарплат і пенсій тощо.

    — Лише за імпортне насіння кукурудзи, завезене господарствами Полтавщини під урожай-2011, перерахували майже $25 млн. Ці кошти не залишилися в області, а зникли на Заході, і ними ж він нас кредитує...

    — На території нашої і сусідніх областей зарубіжні фірми продовжують будувати сучасні кукурудзокалібрувальні заводи. Насіння для них за копійки вирощуватимуть наші господарства. А всі надприбутки знову попливуть за кордон. Справді, наше насіння дещо поступається за якістю підготовки зарубіжному, бо готується на застарілому обладнанні. Неодноразово порушувалося питання будівництва в області власного заводу або реконструкції існуючих, проте питання досі не вирішене.

    — Будівництво такого заводу — не дешеве.

    — Воно б коштувало області приблизно 50 млн грн — це сума, еквівалентна врожаю товарної кукурудзи, зібраному менш ніж з 1% засіяних цією культурою площ в області. А для реконструкції існуючих заводів потрібно коштів удвічі менше, але в цьому ніхто не зацікавлений.

    Олександр ДАНИЛЕЦЬ, «Урядовий кур’єр»

    ДОСЬЄ «УК»

    Олександр КОЧУБЕЙ. Народився 18 жовтня 1954 р. в с. Сахновщина на Харківщині. Закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут. Працював агрономом-насіннєводом у колгоспі ім. Чкалова на Харківщині, головним агрономом полтавського об’єднання «Насіннєпром», очолював АТ «Агрофірма «Насіння». З 2005 р. — гендиректор ТОВ «Полтава-насіння».

    Урядовий Кур'єр

    Рейтинг: 4.6/5, основан на 25 голосах.
    Нравится

    Это будет Вам интересно

    Про призначення позачергових виборів Сонячненського сільського голови (Сонячненська сільська рада Охтирського району Сумської області), Верховна Рада України

    ПОСТАНОВА  Верховної Ради України У зв’язку з достроковим припиненням повноважень Сонячненського сільського голови Корнієнка В.І. (Сонячненська сільська рада Охтирського району Сумської області) та відповідно до пункту 30 частини першої статті 85 Конституції України( 254к/96-ВР ), частини третьої статті 14( 2487-17 ), частин першої( 2487-17 ) та п’ятої статті 15( 2487-17 ), статей 60 ( 2487-17 ), 61 Закону України( 2487-17 ) "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" Верховна Рада України постановляє:

    До уваги водіїв! У наступні три доби в Україні тумани!

    За інформацією Гідрометцентру України, 30 жовтня 1 листопада на території країни вночі та вранці місцями тумани, видимість 200-500 м.

    Питання вступу до Регіонального екологічного центру для Центральної та Східної Європи, Кабінет Міністрів України

    Питання вступу до Регіонального екологічного центру для Центральної та Східної Європи 1. Уповноважити Міністра екології та природних ресурсів Ставицького Едуарда Анатолійовича підписати Статут Регіонального екологічного центру для Центральної та Східної Європи та Угоду про правовий статус Регіонального екологічного центру.

    Применение спецсредств должно быть соразмерно и адекватно ситуации, – юристы

    Многие участники мирных акций рискуют почувствовать на себе силу специальных средств, которые применяют сотрудники правоохранительных органов в целях обеспечения правопорядка. В этой связи мы ...

    Об адвокате - устами Клиентов

    Весьма уникальный, интересный и продуманный интернет проект! Я хочу поддержать Вас денежкой. Как это можно сделать?

    Рекомендовано Адвокатом
    Телефон семейных адвокатов
    Статьи о семейном праве
    Стягнення заборгованості через суд

    Стягнення заборгованості через суд Часто стягнення заборгованості з боржника буде можливим здійснити лише після того, як було розглянуто та задоволено судом ...

    Розірвання шлюбу із засудженим, або ув'язненим

    Розірвання шлюбу із засудженим, або ув'язненим Сьогодні можна ініціювати «розділ» шлюбу з ув'язненим в суді, РАЦСі, якщо не мається спільних дітей.

    Консультации Адвоката
    Новости Семейного права
    Утверждена программа празднования Нового года ...

    Утверждена программа празднования Нового года в Киеве Мэр Киева Виталий Кличко утвердил программу празднования Нового года в столице. Об этом говорится в сообщении пресс-служба Киевской городской государственной администрации.

    Очільники вищих органів судової влади звернулися ...

    Очільники вищих органів судової влади звернулися до  Президента України та Голови Верховної Ради України У зв’язку із підготовкою внесення змін до бюджетного законодавства, в яких передбачається зарахування коштів від надходження судового збору до загального фонду державного бюджету, чим повністю ...

    Обладателем Кубка «Фемиды» стала команда Оболонского ..

    Обладателем Кубка «Фемиды» стала команда Оболонского райсуда г.Киева 13 декабря с. г. в преддверии Дня работников суда на территории учебно-тренировочной базы ФК «Динамо» состоялись финальные матчи и торжественное закрытие V турнира по мини-футболу среди команд судебных учреждений за Кубок «Фемиды». Турнир проводится под патронатом Совета судей Украины и Государственной судебной администрации (ГСА) Украины.

    77622d60ce9d54ae9fda0d258266067b