Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц/778/4632/13 Головуючий у 1 інстанції: Світлицька В.М.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2013 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого судді:Онищенко Е.Асуддів:Ломейко В.О. Кухаря С.В.при секретаріКамінській О.Є.розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до редакції Всеукраїнського щотижневика «Субота плюс», ОСОБА_5 про захист честі, гідності і ділової репутації,
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом про захист честі, гідності і ділової репутації, в якому просив суд визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, відомості відносно позивача, опубліковані у статті ОСОБА_5, мовою оригіналу: «ІНФОРМАЦІЯ_1», надрукованої у Всеукраїнському щотижневику газеті «Субота плюс» № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, зобов'язати відповідачів опублікувати у випуску друкованого видання Всеукраїнською щотижневика газета «Субота плюс» спростування поширених у статті ОСОБА_5 «ІНФОРМАЦІЯ_1», надрукованої у Всеукраїнському щотижневику газеті «Суббота плюс» № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2., відомостей відносно позивача, що не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність і ділову репутацію, шляхом публікації інформації такого змісту: «У статті ОСОБА_5 «ІНФОРМАЦІЯ_1», опублікованій у № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2. Всеукраїнського щотижневика газети «Субота плюс», є недостовірною інформація про: належність ОСОБА_6 земельних діляноку с Нижняя Хортиця Запорізького району Запорізької області на праві власності та земельних ділянок водного фонду в районі с. Нижня Хортиця - на праві користування; причетність ОСОБА_6 до незаконного (самовільного) захоплення прибережної смуги довжиною 30 метрів, яка знаходиться у власності територіальної громади; порушення ОСОБА_6 права територіальної громади на вільний доступ до берега р. Дніпро.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у вказаній статті автор у стверджувальній формі безпідставно наводить неправдиві негативні факти про причетність позивача до неправомірних дій щодо землекористування в селі Нижня Хортиця, при цьому інформація, поширена газетою, не відповідає дійсності, тому що не ґрунтується на доведених фактах, тобто є недостовірною інформацією, яка спрямована на приниження честі, гідності та ділової репутації позивача у громадській думці. Опублікуванням цієї неправдивої інформації були порушені особисті немайнові права позивача, і останній має право на судовий захист своєї честі, гідності та спростування такої інформації. Крім того, позивач зазначав, що найуразливішою є недостовірна інформація, розміщена в абрисі, яким супроводжується стаття, та підтверджує спрямування автора на підсилене формування у читача негативного ставлення до особи ОСОБА_6 Автор відверто вдався до фальсифікації фактів, які неважко перевіряються на підставі достовірних документальних джерел. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд зобов'язати відповідачів спростувати вищенаведену недостовірну інформацію опубліковану у газеті «Субота плюс» № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року шляхом спростування відомостей, стягнути з відповідачів судовій збір.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2013 року позов задоволено. Визнано недостовірною, а також такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, яка була поширена редакцією газети «Субота Плюс» в засобах масової інформації - газеті «Субота Плюс» за № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року статті ОСОБА_5 «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка стосується ОСОБА_6 Зобов'язано редакцію газети «Субота Плюс» спростувати протягом одного місяця після набрання рішення суду законної сили поширену в засобах масової інформації - газеті «Субота плюс» за № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року у статті ОСОБА_5 «ІНФОРМАЦІЯ_1» інформацію, яка стосується ОСОБА_6 шляхом розміщення під заголовком «СПРОСТУВАННЯ» інформації наступного змісту: «У статті ОСОБА_5 «ІНФОРМАЦІЯ_1», опублікованій у № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року Всеукраїнського щотижневика газети «Субота плюс», є недостовірною інформація про належність ОСОБА_6 земельних ділянок у с. Нижня Хортиця Запорізького району Запорізької області на праві власності та земельних ділянок водного фонду в районі с. Нижня Хортиця Запорізької району Запорізької області - на праві користування; - причетність ОСОБА_6 до незаконного (самовільного) захоплення прибережної смуги довжиною 30 метрів, яка знаходиться у власності територіальної громади; - порушення ОСОБА_6 права територіальної громади на вільний доступ до берега р. Дніпро». Стягнуто з редакції газети «Субота Плюс», ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судовій збір у розмірі 114, 7 грн. з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції вірно посилався на статтю 32 Конституції України, згідно якої кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та правильно застосував положення статті 277 ЦК України, статті 37 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», статті 47 Закону України „Про інформацію" та відповідні роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи». Висновок суду першої інстанції узгоджується і з приписами ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Згідно зі ст. 47-1 Закону України „Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в абзацах 3-5 п. 19 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.
Статтею 302 ЦК України встановлено, що особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.
Відповідно до частини 1 статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (пункт 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року).
Відповідно до частини 2 статті 47-1 Закону України „Про інформацію", оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб'єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідачами поширено недостовірну та таку, що порочить та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_6 інформацію, оскільки фактично вона ганьбить позивача, вказує на порушення ним чинного законодавства та прав територіальної громади, у зв'язку з чим, такі відомості не є оціночними судженнями, а є негативною інформацією, поширеною відповідачами відносно позивача, що ґрунтувалася виключно на припущеннях.
Доводи апеляційної скарги про те, що в статті, яка була предметом розгляду даної справи йдеться про оціночні судження автора не є переконливими, оскільки у статті містяться виключно фактичні дані, які не можуть бути оціночними судженнями, так як автор чітко вказує на відповідні факти істинність яких можливо перевірити.
Зокрема автором статті зазначено: «В Нижней Хортице решил обосноваться бизнесмен ОСОБА_6 Ему приглянулась территория на берегу небольшого заливчика в селе. От Днепра залив полностью ограждал заросший кустарником и деревьями полуостров длиной метров в 180. Чудное место для строительства особняка… Между тем имение мультимиллионера растет вширь на побережье уже и за границами самого села. Выше по течению от залива начинается земля Запорожья. Выход к воде здесь тоже должен оставаться свободным, но в нарушение закона участок огражден капитальным бетонным забором с возвышающейся над ним будкой охранника. А за забором… просто красивая лужайка с альпийской горкой. Для нескольких избранных…», та інше зазначене в рішенні суду першої інстанції. А також окрім іншого: „ОСОБА_7, отец гражданской жены ОСОБА_6, выкупил на свое имя почти все земельне участки по АДРЕСА_1, примыкающие к небольшому заливчику... Потому ОСОБА_7 заключил договор аренды на злополучный участок №5 в состав которого входил кусочек земли, практически отсекающий жителям доступ на полуостров...", поряд з цими рядками опубліковано зображення карти території с. Нижня Хортиця з нанесеними межами землеволодіння, що поіменовано, як „Имение ОСОБА_6 и его родственников", межами землекористування, що визначено, як „Арендованый участок № 5" та надано графічне зображення паркану у вигляді частоколу, що поіменовано, як «Калитка, через которую селян не пускают на их берег".
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загально визначених правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка порушує право позивача на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Згідно з частиною 3 статті 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).
При розгляді даної справи відповідачем не доведено ні правомірності підстав для твердження щодо порушення ОСОБА_6 земельного законодавства, ні спростовано факт, що поширена інформація не підпадає під ознаки негативної, відповідачами взагалі не надано жодних доказів достовірності розповсюдженої інформації.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", така негативна інформація повинна порушувати право позивача на повагу до гідності, честі чи ділової репутації, саме на думку позивача, а не спільноти, суспільства та інше. Тобто в даному випадку порушення права на повагу до честі та гідності ставиться в залежність саме від суб'єктивного сприйняття даної інформації позивачем.
Не можливо погодитися і з доводом апеляційної скарги щодо обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.
Щодо права позивача на відповідь, то чинне законодавство України визначає такий спосіб захисту саме як право, а не обов'язок. Між тим позивачем таке його право було реалізоване, а саме 7 березня 2013 року позивач через свого представника звернувся до Всеукраїнського тижневика „Субота Плюс" з письмовою вимогою про спростування недостовірної інформації, проте вказана вимога не була задоволена (а.с. 15-18).
Інші доводи апеляційної скарги, полягають лише в переоцінці вірних висновків суду і їх не спростовують.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав, для визнання рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування чи зміни цього рішення немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів. -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
