печерський районний суд міста києва
Справа № 4-4298/12
ПОСТАНОВА
20 листопада 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Царевич О.І. при секретарі Гуцинюку Я.І., за участю прокурора Мукомели С.М., адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, заявника за скаргою ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференцзв'язку у відповідності до ст. 85-3 КПК України, справу за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування кримінальних справ щодо корупційних діянь Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 22.08.2012 про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 383, 384 КК України щодо ОСОБА_5 на підставі ст. 6 п.2 КПК України, за відсутністю в його діях складу злочину,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування кримінальних справ щодо корупційних діянь Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 22.08.2012 про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 383, 384 КК України щодо ОСОБА_5 на підставі ст. 6 п.2 КПК України, за відсутністю в його діях складу злочину.
В обґрунтування поданої скарги, що стосується оскаржуваної постанови, заявником зазначається, що вказана постанова незаконна та необґрунтована, винесена в результаті не повно проведеної перевірки. Так зокрема зазначає, що постанові про відмову в порушенні кримінальної справи не зазначено обґрунтованих причин відмови в порушенні кримінальної справи, лише переписано постанову про пред'явлення обвинувачення ОСОБА_6, а щодо заяви про злочин відносно ОСОБА_5, то зазначено лише, що заява є безпідставною, а показання ОСОБА_5 підтверджуються зібраними по справі доказами - як показаннями свідків так і вилученими документами.
Окрім цього як на підставу для скасування оскаржуваної постанови посилається на те, що в ній не зазначено, які саме свідки підтверджують покази ОСОБА_5, які є неправдивими, не зазначено прізвища даних свідків.
Вважає оскаржувану постанову незаконною, просить скасувати прийняте рішення про відмову у порушенні кримінальної справи, а матеріали направити до Генеральної прокуратури України для проведення додаткової перевірки.
В судовому засіданні заявник за скаргою ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_2, скаргу підтримали, посилаючись на викладені в ній доводи. Додатково ОСОБА_3 зазначив, що жодних даних в матеріалах кримінальної справи, у якій він є обвинуваченим, не підтверджують показання свідка ОСОБА_5 Захисник заявника -адвокат ОСОБА_2 зазначив, що слідчим при винесенні оскаржуваної постанови, порушені вимоги ст. 97 КПК України, оскільки оскаржувана постанова винесена на підставі аналізу раніше зібраних матеріалів, однак слідчим жодна перевірка проведена ним не була.
Прокурор в судовому засіданні доводи скарги не визнала, просив у задоволенні скарги відмовити. Вважає, що оскаржувана постанова винесена внаслідок повної обґрунтованої перевірки, рішення за результатами перевірки прийняте законне за відсутності підстав до порушення кримінальної справи, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Ознайомившись з наданими суду матеріалами, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, заслухавши, пояснення заявника, його захисника, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, приходжу до наступних висновків.
Постановою слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування кримінальних справ щодо корупційних діянь Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 22.08.2012 відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 383, 384 КК України щодо ОСОБА_5 на підставі ст. 6 п.2 КПК України, за відсутністю в його діях складу злочину /а.м.1-9/.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, які стали підставою для відмови в порушенні кримінальної справи, в них відсутнє підтвердження вручення копії оскаржуваної постанови заявнику 22.08.2012.
За вказаних обставин та виходячи з положень ст. ст. 99-1, 236-1 КПК України, суд вважає, дану скаргу подану у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 236-2 КПК України, суддя при розгляді скарг на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, перевіряє виконання вимог ст. 99 КПК України.
Відповідно до ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб, підприємства, установи, організації.
Висновок про відсутність підстав для порушення кримінальної справи може ґрунтуватися лише на результатах достатньої, повної та об'єктивної перевірки всіх доводів заявника.
Відповідно до ст. 97 КПК України по заяві або повідомленню про злочин, які повинні відповідати вимогам ст. 95 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1. порушити кримінальну справу;
2. відмовити в порушенні кримінальної справи;
3. направити заяву або повідомлення за належністю.
Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше 10 днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Заява або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності.
При розгляді заяви або повідомлення про злочин відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства особою, до компетенції якої належить вирішення питання по прийняттю рішень зазначених в ст. 97 ч. 2 КПК України, з'ясовуються у тому числі й наступні обставини:
- чи є отримана заява або повідомлення про злочин підставою для порушення кримінальної справи;
- чи містять факти, про які отримані відомості, ознаки злочину;
- за якою статтею або сукупністю статей може бути кваліфіковано такий злочин;
- чи маються підстави для відмови в порушенні кримінальної справи;
- якими фактичними даними підтверджуються зазначені обставини;
- чи є сукупність відомостей про злочин достатньою для прийняття остаточного рішення, передбаченого законом.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор відмовляють в порушенні кримінальної справи, про що виносять постанову. При цьому слід зазначити, що стаття 99 КПК України за своєю природою є бланкетною нормою і її положення потрібно оцінювати у сукупності з вимогами ст. 94 КПК України, яка встановлює підстави та приводи до порушення кримінальної справи.
Таким чином, матеріали дослідчої перевірки належить оцінювати на предмет відповідності рішення про відмову в порушенні кримінальної справи вимогам ст.ст. 94,97,99 КПК України.
Скаржник вважає, що постанова про відмову у порушенні кримінальної справи підлягає скасуванню, але його доводи зводяться виключно до невизнання ним вини у вчиненні злочинів, що йому інкримінуються в рамках кримінальної справи, у якій останній є обвинуваченим.
Як вбачається з наданих до суду матеріалів, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, слідчим до винесення оскаржуваної постанови вчинено ряд дій з метою встановлення фактичного існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину, а саме проаналізовано показання свідка ОСОБА_7 від 27.12.2011, від 05.05.2012 /а.м. 10-14, 15-23/, показання свідка ОСОБА_8 від 28.12.2011 /а.м. 30 -36/, показання свідка ОСОБА_9 від 16.08.2012 /а.м. 37 -41/, показання свідка ОСОБА_10 від 05.05.2012 /а.м. 42 -45/, показання свідка ОСОБА_11 від 27.02.2012 /а.м. 46 -49/, показання свідка ОСОБА_12 від 23.02.2012 /а.м. 53 -57/, показання свідка ОСОБА_13 /а.м. 58 -62/, показання свідка ОСОБА_14 від 07.03.2012 /а.м.68 -73/, проаналізовано протоколи огляду матеріалів кримінальної справи від 22.03.2012, від 06.03.2012 /а.м. 74-78, а.м. 79 -86, 87-88, 89-90,91-94/, та надано цьому юридичну оцінку, а тому доводи заявника та його захисника про неповноту проведення дослідчої перевірки -судом не приймаються.
З приводу доводів захисника щодо непроведення слідчим перевірки доводів, викладених в заяві ОСОБА_3 про злочин, визначеної межами ст. 97 КПК України, приходжу до наступного висновку. Частиною 4 ст. 97 КПК України зазначено, що при необхідності перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше 10 днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб. Таким чином дана норма не передбачає чіткого обов'язку слідчого стосовно відібрання пояснень в конкретно визначених осіб чи витребування конкретно визначених документів, а також не містить заборон щодо прийняття рішень, визначених ст. 97 КПК України на підставі аналізу раніше зібраних документів.
Зміст постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відповідає вимогам ч. 2 ст. 130, ст. 99 КПК України, постанова є належним чином вмотивованою з аналізом отриманих фактичних даних на предмет відсутності (наявності) в діях ОСОБА_5 ознак кримінально-караного діяння.
Також суд приходить до висновку, що заявником не наведено даних щодо наявності особистого мотиву в ОСОБА_5 для незаконної обмови ОСОБА_3, а також для дачі ним завідомо неправдивих показань з метою притягнення до кримінальної відповідності заявника за скаргою.
Одночасно, суд приходить до висновку, що заявником не наведено інших переконливих доводів, які б стверджували б про те, що шляхом проведення додаткових дій за результатами розгляду його заяви, будуть встановлені достатні дані для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 383, 384 КК України.
З вказаних мотивів суд не знаходить підстав для задоволення скарги ОСОБА_3
Відповідно до ст. 236-2 КПК України розглянувши скаргу на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя приймає одне з таких рішень:
1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;
2) залишає скаргу без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94 ч.2, 97, 99, 99-1, 236-1, 236-2 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування кримінальних справ щодо корупційних діянь Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 22.08.2012 про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 383, 384 КК України щодо ОСОБА_5 на підставі ст. 6 п.2 КПК України, за відсутністю в його діях складу злочину - залишити без задоволення.
На постанову судді прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя : О.І. Царевич
