донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
03.10.2012 р. справа №3/218
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Зубченко І.В.суддів:Марченко О.А., Татенка В.М.за участю представників: від позивача:директор Бугай В.М. на підставі протоколу №8 від 22.07.2011р., наказу №12/к від25.07.2011р.від відповідача 1:не з'явивсявід відповідача 2:Романюк А.В. за довіреністю №17 від 07.07.2011р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область на ухвалу господарського судуДонецької області від11.09.2012р.проповернення апеляційної скаргиу справі№3/218 (суддя Гассій О.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс», м. Маріуполь, Донецька областьдо відповідачів:1.Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант», м. Макіївка, Донецька область прозобов'язання прийняти надані в період з 26.04.2011р. по 04.05.2011р. послуги по наданню персоналу шляхом підписання та засвідчення печаткою акту надання послуг по наданню персоналу №ОУ-073 від 10.05.2011р. на суму 2772473,94грн. та стягнення заборгованості у сумі 2772473,94грн.В С Т А Н О В И В :
10 вересня 2012 року до господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2012р. про відмову у задоволенні заяви ПАТ «МК «Азовсталь»про відстрочку на 2 місяці рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. у справі №3/218.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.09.2012р. у справі №3/128 апеляційну скаргу №09-3/218-1 від 10.09.2012р. повернуто ПАТ «МК «Азовсталь».
Вказана ухвала господарського суду мотивована тим, що норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості оскаржувати в апеляційному та касаційному порядку ухвалу господарського суду про відмову у наданні відстрочки виконання рішення. Поряд з цим, згідно інформаційного листа Верховного суду України від 10.09.2008р. №3.2.-2008 у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не може бути оскаржено, місцевий господарський суд має відмовити у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті 106 ГПК України.
ПАТ «МК «Азовсталь»з ухвалою господарського суду Донецької області від 11.09.2012р. у справі №3/218 не погодилось та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти до провадження апеляційну скаргу ПАТ «МК «Азовсталь»№09-3/218-1 від 10.09.2012р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2012р. у цій справі.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що право на оскарження ухвали господарського суду про відстрочку виконання рішення прямо передбачено положеннями п.20 ч.1 ст.106 та ч.3 ст.121 ГПК України та заборони на апеляційне оскарження ухвали про відмову в наданні відстрочки виконання рішення ГПК України не містить. Дана правова позиція підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 24.04.2012р. №11-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина Шаповалова Олексія Леонідовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України.
Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. у справі №3/218 прийнято апеляційну скаргу до провадження. Вказана ухвала направлена сторонам своєчасно рекомендованим листом на адреси наявні в матеріалах справи, про що заповнено штамп вихідної кореспонденції на зворотній стороні ухвали відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 (з подальшими змінами).
Представник скаржника у судове засідання 03.10.2012р. не з'явився, заявивши клопотання про відкладення судового розгляду на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити свою явку у призначене судове засідання.
Представник позивача у судовому засіданні 03.10.2012р. заявив клопотання щодо нездійснення технічної фіксації судового процесу у даному провадженні; заперечив проти доводів скаржника, просив ухвалу господарського суд Донецької області від 11.09.2012р. у справі №3/218 залишити без змін з мотивів, наведених у відзиві.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні 03.10.2012р. просив відкласти судовий розгляд на іншу дату у зв'язку з наданням йому можливості ознайомитись з апеляційною скаргою та підготувати відзив на неї.
Відповідно до ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. За приписами ст.101 ГПК України колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Беручи до уваги положення ст.ст.22, 69, 77, ч.2 ст.102 ГПК України, п.п. 3.9.1., 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування ГПК судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011р., враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, сторонами не заявлялось клопотання щодо продовження строку розгляду апеляційної скарги, який є скороченим, судова колегія відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представника відповідача 1 згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі такого представника. Поряд з цим, сторони не посилались на необхідність надати апеляційному суду додаткові докази як на підставу для відкладення судового розгляду на іншу дату. З врахуванням наведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача 1. З приводу клопотання відповідача 2 слід зазначити, що його представник мав можливість завчасно ознайомитись з матеріалами справи, втім відповідного клопотання не заявив та свої правом не скористався.
Судовою колегією задоволено клопотання позивача щодо нездійснення технічної фіксації судового процесу та відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників позивача та відповідача 2, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія встановила.
Згідно зі ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
Частиною 1 ст.91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
У частині першій ст.106 Кодексу закріплено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду, зокрема ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання (пункт 20). За наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, яку може бути оскаржено у касаційному порядку (частини перша, п'ята ст.105 Кодексу).
Постановляючи рішення від 25.04.2012р. у справі №11-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина Шаповалова Олексія Леонідовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України Конституційний Суд України виходив з того, що Конституцією України закріплено загальні засади, на яких базуються суспільно-політичні відносини в державі: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга статті 3). Забезпечення прав і свобод людини і громадянина означає їх визнання, дотримання та захист. Звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується; права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина третя статті 8, частина перша статті 55 Основного Закону України).
Судочинство в Україні ґрунтується на основних засадах, визначених частиною третьою статті 129 Конституції України, зокрема рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпеченні апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункти 2, 4, 8). Щодо господарського судочинства зазначені засади своє втілення і розвиток дістали у розділах I, XII та XII1 Кодексу. Принципи рівності перед законом і судом та змагальності визначені у статтях 4-2, 4-3 розділу I «Загальні положення»Кодексу, є загальними і застосовуються у всіх інстанціях господарського судочинства. Принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, закріплений у розділах XII, XII1 Кодексу, якими врегульовано процедуру перегляду рішень господарських судів в апеляційному та касаційному порядку.
Проаналізувавши зміст статей 106, 111-13 Кодексу, Конституційний Суд України вважає, що вони не містять заборони стосовно апеляційного та касаційного оскарження ухвал, постанов господарського суду. Відсутність у частині першій статті 106 Кодексу норми щодо оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови суду не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги на такі ухвали. Ця відмова розглядалася б як порушення конституційного права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Такий висновок узгоджується і з правовою позицією Конституційного Суду України, за якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року N 9-зп).
Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою Конституційним Судом України у Рішенні від 27 січня 2010 року N 3-рп/2010, згідно з якою положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України слід розуміти так, що у цивільному процесі апеляційному оскарженню підлягають ухвали за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом (абзац сьомий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини).
В силу ст.69 Закону України «Про Конституційний Суд України»рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України.
Засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 4-2 Кодексу); судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими господарський суд повинен створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівні умови та можливості для реалізації їхніх прав (стаття 4-3 Кодексу).
Ухвали місцевого господарського суду, постановлені відповідно до ст.121 ГПК України впливають на виконання судових рішень та забезпечення відновлення захищених судом прав і свобод людини і громадянина. Відповідно до конституційної вимоги рівності перед законом і судом сторони повинні мати рівні процесуальні можливості відновлення вказаних прав і свобод, зокрема шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції як про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, так і про відмову у цьому.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 27.07.2004р. у справі «Ромашов проти України»(заява №67534/01) зазначено, що пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків; таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду»(див. «Горнсбі проти Греції», рішення від 19 березня 1997 р., 1997-II, р. 510, § 40).
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
За таких обставин, висновок місцевого господарського суду про відсутність права на апеляційне оскарження ухвали про відмову у відстрочці виконання судового рішення є помилковим, тому ухвала господарського суду Донецької області від 11.09.2012р. у справі №3/128 про повернення апеляційної скарги ПАТ «МК «Азовсталь»№09-3/218-1 від 10.09.2012р. не відповідає нормам процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга №09-3/218-3 від 14.09.2012р., є підставою для скасування цієї ухвали.
Водночас, згідно ч.3 ст.2-1 ГПК України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до ч.ч.2, 3, 4 ст.91 ГПК України апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу. Місцевий господарський суд у триденний строк надсилає одержану апеляційну скаргу разом зі справою, а у випадках, передбачених частиною третьою статті 106 цього Кодексу, - копіями матеріалів справи відповідному апеляційному господарському суду. Справа, яка надіслана до апеляційного господарського суду, реєструється в день її надходження з дотриманням порядку, встановленого частинами другою, третьою статті 21 цього Кодексу.
Оскільки апеляційна скарга ПАТ «МК «Азовсталь»№09-3/218-1 від 10.09.2012р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2012р. про відмову у наданні відстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. у справі №3/218 була додана до апеляційної скарги №09-3/218-3 від 14.09.2012р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 11.09.2012р. у цій справі, то вона не була зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду та, як наслідок, під час реєстрації апеляційної скарги №09-3/218-3 від 14.09.2012р. автоматизованою системою документообігу суду не визначалась колегія суддів для розгляду апеляційної скарги №09-3/218-1 від 10.09.2012р.
Згідно положень ч.1 ст.20 ГПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), у тому числі якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.
Отже, в даному апеляційному провадженні відсутня можливість вирішити питання щодо прийняти до розгляду апеляційної скарги ПАТ «МК «Азовсталь»№09-3/218-1 від 10.09.2012р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2012р. про відмову у наданні відстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. у справі №3/218.
Поряд з цим, згідно ч.3 ст.106 ГПК України у разі подання апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, передбачені пунктами 1, 5, 10 - 21 частини першої цієї статті, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності апеляційний господарський суд може витребувати також копії інших матеріалів справи.
Слід відзначити, що господарським судом Донецької області на адресу Донецького апеляційного господарського суду було скеровано лише том 5 справи №3/218 у якому відсутні копії матеріалів, необхідних для розгляду апеляційної скарги на ухвалу про відмову у наданні відстрочки виконання рішення, серед яких: копії рішень судів першої та апеляційної інстанції прийняті у цій справі, наказів виданих судом першої інстанції на виконання цих рішень.
За таких обставин, апеляційна скарга ПАТ «МК «Азовсталь»№09-3/218-1 від 10.09.2012р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2012р. про відмову у наданні відстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. у справі №3/218 підлягає направленню до господарського суду Донецької області для дооформлення тому копій матеріалами, необхідними для розгляду цієї скарги та подальшого їх скерування до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження, у разі дотримання скаржником вимог, викладених в статтях 94-95 ГПК України.
У п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»від 23.05.2012р. №01-06/704/2012 визначено, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК, то розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом відповідних апеляційних скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.
У даному випадку розподіл судових витрат по сплаті судового збору за подачу даної апеляційної скарги доцільно здійснити за результатами провадження за апеляційної скаргою ПАТ «МК «Азовсталь»№09-3/218-1 від 10.09.2012р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2012р. у справі №3/218.
Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область на ухвалу господарського суду Донецької області від 11.09.2012р. у справі №3/128 -задовольнити.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 11.09.2012р. у справі №3/128 -скасувати, а том 5 даної справи направити до господарського суду Донецької області для дооформлення тому копій матеріалами, необхідними для розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2012р. у справі №3/128 та подальшого їх скерування до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження, у разі дотримання скаржником вимог, викладених в статтях 94-95 ГПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Судді: О.А. Марченко
В.М. Татенко
Надруковано 7 примірників: 1 -позивачу; 2 -відповідачам; 1 -ВДВС; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС
