АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2012 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Короткова В.Д.
суддів Калараш А.А., Комаровської Н.В.
з участю секретаря Стоянової Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 липня 2011 року,
встановила:
В липні 2006 року позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись те, що відповідачка отримала від неї в борг 6 000 доларів США, які повернула частково в сумі 2 000 доларів США. Залишок боргу відповідачка забов"язалася повернути до 31 грудня 2004 року. Оскільки відповідачка не повернула залишок боргу, позивачка після уточнення позовних вимог просила стягнути з відповідачки 31 775,60 грн.
Відповідачка позов не визнала.
Справа розглядалася неодноразово.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 липня 2011 року позов задоволено частково, суд стягнув з відповідачки 25095,23 грн.
В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що відповідачка не виконала обов'язків по поверненню боргу, тому стягнув з неї залишок боргу в сумі 25095,23 грн.
Колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на законі та підтверджуються матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка отримала від позивачки в борг 6 000 доларів США, що підтверджується розпискою від 31 березня 2000 року (а.с.5). Розписка від 20 жовтня 2004 року підтверджує часткове повернення відповідачкою боргу в сумі 2 000 доларів США (а.с.6). З розписок від 5 грудня 2001 року та від 5 квітня 2002 року вбачається, що позивачка також отримала від ОСОБА_3 772 долара США (500+272) в рахунок повернення боргу відповідачки (а.с.83,84).
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника (частина друга статті 1047 ЦК України).
Суд першої інстанції правильно застосував зазначену норму права, при цьому врахував часткове повернення боргу (6000-2000-772=3228) та стягнув еквівалент залишку боргу в національній валюті в сумі 25 095 грн.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував часткове повернення боргу, яке підтверджується записами на обороті розписки про залишок боргу в сумі 3611 доларів США (а.с.5 об.). Це спростовується тим, що судом, з врахуванням повернутих сум, визначений залишок боргу в сумі 3228 грн., тобто в меншому розмірі, ніж зазначає апелянт.
Колегія суддів погоджується з тим, що суд першої інстанції не зарахував в повернення боргу 300 доларів США по розписці від 06.08.2001 року (а.с.181), оскільки після повернення зазначеної суми відповідачка підтвердила своєю розпискою від 20.10.2004 року залишок боргу в сумі 4000 доларів США (а.с.6).
Не заслуговує на увагу довід апеляційної скарги про те, що при виконанні рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 квітня 2007 року відповідачкою також частково повернутий борг. На підтвердження цих обставин відповідачкою відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України не надані докази. Крім того, зазначені обставини не впливають на законність рішення суду, та можуть бути враховані при виконанні рішення суду.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, судове рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 липня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков
А.А.Калараш
Н.В.Комаровська
