АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/2122/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 48 Марцішевська О.М. Доповідач в апеляційній інстанції Василенко Л. І. УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Василенко Л. І. суддів Демченко В. А. , Качан О. В. при секретаріБурдуковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років ,-
в с т а н о в и л а :
26 лютого 2013 р. ОСОБА_7 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.
В обґрунтування заявлених вимог вказала, що 04.09.2010 р. по 20.02.2013 р. року перебувала в зареєстрованому шлюбі ОСОБА_6 Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою.
Згідно рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.11.2012 р. з ОСОБА_6 на користь позивачки стягуються аліменти на утримання доньки в розмірі 700 грн. щомісячно.
Позивачка перебуває у декретній відпустці за місцем роботи і потребує матеріальної допомоги від відповідача до досягнення дитиною трьох років.
Відповідач є приватним підприємцем та отримує дохід близько 120000 гривень на рік, тому на думку позивача, відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу на її утримання, але в добровільному порядку не бажає надавати таку допомогу.
Враховуючи вище викладене, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_6 грошові кошти в твердій грошовій сумі 1200 грн. щомісячно на її утримання до досягнення їх неповнолітньою донькою трьох років.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2013 р. позовні вимоги ОСОБА_7 задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Черкаси, проживаючого АДРЕСА_1, приватного підприємця, на користь ОСОБА_7 аліменти на її утримання до досягнення трьох років неповнолітньою донькою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 200 гривень щомісячно, починаючи з 26 лютого 2013 р. до ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Стягнуто з відповідача судовий збір в дохід держави в розмірі 229 гривень 40 копійок.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
При цьому в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що при визначенні розміру аліментів суд не врахував вимог ст. 182 СК України та дійшов до хибного висновку про те що апелянтом не було надано належних доказів про зменшення доходів в 2012 році, залишивши поза оцінкою надані ним докази щодо розміру його доходів.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 - ОСОБА_8, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення районного суду змінити в частині визначення розміру аліментів та збільшити його до 1200 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох річного віку.
При цьому вказала, що судом, на її думку не враховано, що за доходи за 2011 р. від підприємницької діяльності відповідача склали 108000,00 грн. Припинення його підприємницької діяльності здійснюється за його власним рішенням, а не в зв'язку з процедурою банкрутства. Різке зменшення доходів від підприємницької діяльності пов'язане не з об'єктивними чинниками відсутності доходів, а з початком реалізації свого права на судовий захист з боку позивача.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги підлягають до відхилення.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з матеріального становища та стану здоров'я сторін, мінливого характеру та розміру доходів відповідача, реєстрація якого як приватного підприємця не є припиненою, відсутність у відповідача обмеження у працездатності, інших утриманців та прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьох років в розмірі 200 грн. При цьому суд врахував офіційно оприлюднений Держкомстатистикою розмір середньої заробітної плати в Черкаській області в 2013 р. на одного працівника 2615 грн., 1/3 частина від якого становить близько 900 грн., загальна ж сума стягнутих з відповідача аліментів на утримання дитини - 700 грн. та дружини - 200 грн. буде складати близько 1/3 частини заробітку, який працездатна особа в середньому має можливість отримувати в даному регіоні.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Стаття 84 СК України, на підставі якої позивач звернувся до суду з даним позовом, передбачає, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
При вирішенні спору судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 04.09.2010 р. по 20.02.2013 р. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідно до рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.11.2012 р. з відповідача з 11.06.2012 року стягуються аліменти на утримання дитини в розмірі 700 грн. щомісячно. При визначенні даного розміру аліментів на дитину суд виходив з розміру доходів відповідача в 2011 році, який становив 108000 грн. від здійснення підприємницької діяльності та врахував мінливий характер цих доходів.
Постільки позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, отже відповідно до вимог частин 2 та 6 ст. 85 СК України, вправі вимагати утримання від відповідача як від батька дитини.
Аналізуючи доводи відповідача про зменшення його доходів у 2012 році, посилання на припинення зайняття підприємницькою діяльністю у 2013 році та неможливість у зв'язку з цим сплачувати аліменти, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вони не обґрунтовують заперечення проти позову та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку утримання колишньої дружини до досягнення їхньою дитиною трьох років. Даний обов'язок покладений на відповідача як на батька дитини.
Суд прийшов до вірного висновку проте, що відсутні підстави вважати відповідача таким, що не має можливості сплачувати аліменти на утримання дружини, а тому може бути звільненню від таких зобов'язань, оскільки відповідач є працездатною особою молодого віку та не має інших дітей і утриманців.
При ухваленні рішення судом враховано матеріальне становища, стан здоров'я мінливий характер та розмір доходів відповідача, реєстрація якого як приватного підприємця не є припиненою, відсутність у відповідача обмеження у працездатності, інших утриманців. Вірно обрахований розмір аліментів, виходячи з офіційно оприлюдненого Держкомстатистикою середнього розміру заробітної плати в Черкаській області в 2013 році на одного працівника 2615 грн., 1/3 від якого становитиме 900 грн., отже загальна сума стягнутих з відповідача аліментів на утримання дитини - 700 грн. та дружини - 200 грн. буде складати 1/3 частини заробітку, який працездатна особа в середньому и має можливість отримати в даному регіоні.
З висновками суду першої інстанції погоджується і судова колегія.
Посилання ОСОБА_6 щодо не врахування щорічних витрат на лікування близько 7000 грн., судом першої інстанції правомірно не було взято до уваги при ухвалені рішення, так як суд виходив з того, що в підтвердження відповідач не надав належних доказів, які б стверджували наявність даних витрат. Не надано таких доказів апелянтом і суду апеляційної інстанції в підтвердження вимог апеляційної скарги.
Вирішуючи спір та задовольняючи частково позовні вимоги, суд правильно зазначив, що факт працевлаштування позивачки об'єктивними достовірними доказами не підтверджений, спростований копією трудовою книжкою, а проживання позивачки сім'єю з іншим чоловіком не є підставою звільнення відповідача від обов'язку утримувати його колишню дружину до досягнення його дитиною трьохрічного віку, даний обов'язок покладений виключно на відповідача, як батька дитини. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині, також, є необґрунтованими.
Безпідставними є посилання адвоката ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на те, що встановлюючи розмір аліментів на утримання дружини, суд не врахував той факт, що за 2011 рік доходи від підприємницької діяльності відповідача склали 108000 грн., так як суд першої інстанції враховував матеріальне становище відповідача станом на час вирішення спору відповідно до наданих сторонами належних доказів. Позивачкою, в свою чергу, не надано доказів в підтвердження заявлених вимог, які б стверджували наявність у відповідача можливості сплачувати аліменти в заявленому розмірі, а саме 1200 грн.
Враховуючи те, що посилання апелянтів в апеляційних скаргах на порушення норм матеріального і процесуального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційні скарги підлягають відхиленню, а судове рішення залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 - ОСОБА_8, відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :
