Справа № 473/3016/14-ц
УХВАЛА
іменем України
"01" серпня 2014 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Висоцької Г.А.
при секретарі - Радєвій Н.В.
за участю заявника - ОСОБА_1
боржника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську із застосуванням звукозаписувальної техніки скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документу,
ВСТАНОВИВ:
01.07.2014 року ОСОБА_1, як стягувач стосовно боржника ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця, а саме постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області Бодюд А.О. про повернення виконавчого документу, а саме виконавчого листа № 2-1/2010, виданого Вознесенським міськрайонним судом 25.08.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на його користь боргу у розмірі 11673,78 грн.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що вказаною посадовою особою не приймалися всі передбачені законом заходи щодо виявлення майна боржника та встановлення його доходів, а тим самим не виконується рішення суду, заявник просив скаргу задовольнити. Крім того просив притягнути боржника до кримінальної відповідальності за ст. ст. 382, 388 КК України та звернути стягнення на частку майна ОСОБА_2 відповідно до положень ст. ст. 366, 371 ЦК України.
В судовому засіданні заявник підтримав скаргу, зазначив, що боржник не бажає сплатити йому кошти за рішенням суду, усіляко ухиляється від свого обов»язку, а державний виконавець вже неодноразово повертає йому виконавчий лист, хоча має активніше розшукувати майно боржника та примусити його розрахуватись, просив задовольнити скаргу.
Представник відділу ДВС Вознесенського МРУЮ Миколаївсьткої області Бодюл А.О. в своїх запереченнях до суду зазначив, що під час здійснення примусового виконання по зазначеному виконавчому документу державним виконавцем було встановлено, що майно на яке можна звернути стягнення у боржника ОСОБА_2 відсутнє, про це свідчить інформація з відповідних установ та акти про відсутність такого майна від 15.05.2014 року складені за місцем проживання та реєстрації боржника, тому просив в задоволенні скарги відмовити.
Боржник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги. Зазначив, що не працює, майна не має, тому сплачує борг невеликими частинами майже щомісяця, а стягувач всупереч цьому хоче отримати кошти одразу і повністю, тому постійно на нього скаржиться до суду, прокуратури.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги та виконавчого провадження № 2247. номер ЄДРВП : 41596457 по боржнику ОСОБА_2, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, зважаючи на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області знаходиться виконавче провадження відкрите 21.01.2014 року на підставі виконавчого листа № 2-1/2010, виданого Вознесенським міськрайонним судом 25.08.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на його користь боргу у розмірі11673,78 грн.
23.06.2014 року була винесена головним державним виконавцем відділу ДВС Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв»язку із відсутністю майна, на яке може бути звернуто стягнення та доходів ( а.с. 209).
В судовому засіданні встановлено, що посадовою особою, рішення якої оскаржується, не виконані всі заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" щодо виявлення майна ( ч 5 ст. 52 та глава 6 зазначеного Закону).
Зазначена норма передбачає, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Боржник ОСОБА_2 зазначив в судовому засіданні, що пропонував державному виконавцеві описати рухоме майно, яке знаходиться в нього вдома, за адресою вул. Енгельса № 16 м. Вознесенська, однак в матеріалах виконавчого провадження відсутній акт опису та арешту майна, навпаки наявний акт від 15.05.2014 року, що майно, що належить боржнику за зазначеною адресою відсутнє ( а.с. 237).
Зазначені обставини призвели до порушення права стягувача на вчасне та повне виконання судового рішення.
Таким чином оскаржувана постанова не може вважатися такою, що винесена у відповідності з вимогами Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи виконавчої служби неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
З урахуванням викладеного оскаржувана постанова в межах вимог заявника підлягає визнанню неправомірною та скасуванню.
Щодо притягнення боржника до кримінальної відповідальності за ст. ст. 382, 388 КК України то дане питання не може бути розглянуто судом в порядку судового контролю за виконанням рішень суду, регламентованим розділом V11 Цивільно-процесуального Кодексу України.
Відносно звернення стягнення на частку майна, що належить боржнику ОСОБА_2 відповідно до положень ст. ст. 366, 371 ЦК України, то по-перше, таке майно належить спочатку виявити, оскільки за інформацією, наявною у виконавчому провадженні воно відсутнє, по-друге, таке питання вирішується в позовному провадженні із зазначенням конкретного майна.
Керуючись ст.ст. 209-210, 383-389 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документу - задовольнити частково.
Визнати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області Бодюл А.О. про повернення виконавчого документу стягувачеві від 23.06.2014 року щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-1/2010, виданого Вознесенським міськрайонним судом 25.08.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 11673,78 грн. - неправомірною та скасувати зазначену постанову.
ОСОБА_1 в задоволенні вимог про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст. ст. 382, 388 КК України та звернення стягнення на частку майна боржника відповідно до положень ст. ст. 366, 371 ЦК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя : Висоцька Г.А.
