КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-23587/11 Головуючий у 1-й інстанції: Буймова Л.П.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"09" жовтня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського адміністративного апеляційного суду у складі:
головуючого судді: - Степанюка А.Г.,
суддів: - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області на прийняту в порядку скороченого провадження постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області про перерахунок пенсії, передбаченої ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також здійснення перерахунку та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач 14.06.2011 року звернувся до суду з позовом про визнання дій Відповідача протиправними та зобов'язання Відповідача провести перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також здійснити перерахунок та виплатити щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 14.12.2010 року.
Постановою суду від 04 липня 2011 року позов задоволено: визнано протиправними дії Відповідача та зобов'язано останнього провести Позивачу перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 14.12.2010 року.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, проте постанова суду підлягає зміні з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Позивач є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та віднесена до категорії 4, що підтверджується копією посвідчення та отримує пенсію у Відповідача та часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі -Закон).
У відповідності до статті 39 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ст. 51 Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст.ст. 39, 51 Закону Позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою КМУ від 836 від 26.07.1996 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМУ від 26.07.1996 року №836, Відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 Закону.
Таким чином, враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у Позивача права на перерахунок та виплату пенсії у розмірах, визначених ст. ст. 39, 51 Закону, а тому правильно вирішив позовні вимоги у вказаній частині.
Разом з тим, колегією суддів враховується, що з матеріалів справи вбачається, що Позивач просив суд визнати дії Відповідача протиправними та зобов'язати останнього провести перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також здійснити перерахунок та виплатити щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 14.12.2010 року.
Однак, як вбачається з рішення суду першої інстанції, останнім не було вирішено позовні вимоги в частині зобов'язання здійснити Позивачу перерахунок пенсії як дитині війни.
Судом враховується, що згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Тобто, вказаною нормою передбачено, що суд, вирішуючи спір, має надати оцінку всім правовідносинам, а також вирішити всі позовні вимоги, визначені в позовній заяві. Проте, судом першої інстанції це зроблено не було, чим останній порушив норми процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Отже, суд апеляційної інстанції, за наявності допущених порушень судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, має право вийти за межі доводів апеляційної скарги.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги з метою повного захисту прав, свобод та інтересів Позивача та вважає за необхідне зазначити наступне.
Колегією суддів встановлено, що Позивач є громадянином України, якому до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(далі -Закон про статус дітей війни) він є дитиною війни (а.с. 9).
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач листом від 11.04.2011 року звернувся до Відповідача, в якому просив здійснити перерахунок пенсій як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону про статус дітей війни. Однак, УПФ у Фастівському районі Київської області листом від 11.04.2011 року №3131/Т-6 відмовив ОСОБА_4 у здійсненні перерахунку з тих підстав, що нарахування пенсії проводиться у встановленому постановою КМ України від 22.05.2008 року №530 розмірі. Вважаючи дії Відповідача протиправними, Позивач звернуся до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року Відповідач повинен нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року -695,00 грн., з 01.04.2010 року -706,00 грн., з 01.07.2010 року -709,00 грн., з 01.10.2010 року -723,00 грн., з 01.12.2010 року -734,00 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України»Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону.
У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, стаття 6 Закону залишається чинною в редакції, що діяла до моменту внесення до неї змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а тому УПФ України у Фастівському районі Київської області, відмовляючи Позивачу у проведенні перерахунку доплати до пенсії як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону про статус дітей війни, діяло протиправно.
Згідно з приписами ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що із вказаним позовом ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції 14.06.2011 року та просила суд провести перерахунок та виплату доплати до пенсії як дитині війни за період з 14.12.2010 року, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у вказаній частині.
При цьому судом апеляційної інстанції враховується, що 23 липня 2011 року набрала чинності прийнята на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»постанова Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745, якою встановлено фіксовані розміри щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», а тому, починаючи з 23 липня 2011 року підстав для перерахунку Позивачу пенсії немає.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, проте ухвалив рішення без додержання норм матеріального та процесуального права.
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для зміни судового рішення суду першої інстанції є вирішення не всіх позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів приходить вважає за необхідне апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду - змінити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 160, 167, 183-2, 195, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області -залишити без задоволення.
Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області про перерахунок пенсії, передбаченої ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також здійснення перерахунку та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни -змінити.
Доповнити резолютивну частину абзацом п'ятим наступного змісту: «Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_4 державної соціальної допомоги як дитині війни та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 14 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року.».
В решті постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області про перерахунок пенсії, передбаченої ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також здійснення перерахунку та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч. 10 ст. 183-2 КАС України.
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
