Справа № 219/2991/2014-к 1-кп/219/302/2014
В И РО К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2014 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого cудді Воробйової І.В
при секретарі Бібік Н.М.
за участю прокурора Мочевинського С.І.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Артемівська Донецької області, українця, учня ОШ №18 м. Артемівська, раніше судимого: 28 квітня 2014 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі з випробувальним строком на 1 рік, мешкає в АДРЕСА_1 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
22 квітня 2014 року приблизно о 18 годині обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись поблизу крамниці «Гудвін», яка розташована в будинку №19 по вул. Чайковського в м. Артемівську Донецької області, переслідуючи корисні наміри, направлені на відкрите заволодіння чужим майном, підійшов до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які сиділи на лавочці біля магазину, діючи умисно, повторно, відкрито для потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, схопив належну ОСОБА_4 жіночу сумку, яка знаходилась на лавочці поряд з потерпілою вартістю 360 грн. в якій знаходились гроші в сумі 100 грн., а також належну ОСОБА_5 барсетку вартістю 405грн., в якій знаходились гроші в розмірі 350грн. та мобільний телефон «FLY IQ445» вартістю 760 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 1515грн. та потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 460грн., після чого з місця скоєння злочину зник.
Цивільні позови потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по справі не заявлено.
Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю і пояснив, що дійсно 22 квітня 2014 року приблизно о 18 годині він знаходився біля магазину «Гудвин», що розташований в м.Артемівську по вул. Чайковського. На лавочці біля магазину сиділи чоловік та жінка, які розмовляли між собою. Біля них на лавочці знаходились жіноча сумочка та чоловіча барсетка. Він вирішив заволодіти сумкою та барсеткою. З цією метою він підійшов поближче до чоловіка та жінки, потім схопив сумку та барсетку і одразу ж побіг з місця злочину. Чоловік побіг за ним, кричав йому, але йому вдалося втекти від нього. Він забіг до під'їзду одного з будинків, оглянув вміст сумки та барсетки. В сумці були гроші у сумі 100 грн., в барсетці був мобільний телефон та гроші в сумі 350 грн. Коли він вийшов з під'їзду, то побачив працівників міліції. Він подумав, що працівники міліції шукають його, тому викинув сумку та барсетку разом з грошима та телефоном і побіг додому. У скоєному щиро розкаюється.
При встановлених обставинах суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, скоєне повторно.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого, те, що ОСОБА_2 є неповнолітнім, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, скоїв тяжкий умисний злочин, в скоєнні якого щиро розкаюється, а також враховує думку потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які просили суд суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти волі. Враховуючи всі вказані обставини і дані про особу в сукупності, суд вважає, що виправлення та перевиховання неповнолітнього ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства і йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним та достатнім для його виправлення, співрозмірним скоєному та попередить скоєння ним нових правопорушень. При визначенні покарання ОСОБА_2 суд вважає за необхідне застосувати до нього вимоги ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, визначеного вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28.04.2014 року за ст. 185 ч.1 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі більш суворим, визначеним по даному вироку.
Речові докази: барсетку та мобільний телефон «FLY IQ445», які було передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5, повернути ОСОБА_5; сумку, яку було передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4, повернути ОСОБА_4
Керуючись ст. ст. 84, 100, 342-374 КПК України суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та покарати його за вказаним законом до 4 років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України остаточно визначити покарання ОСОБА_2 шляхом поглинення менш суворого покарання, визначеного вироком Артемівського міськрайонного суду від 28.04.2014 року більш суворим по даному вироку у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст.104 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на два роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 під час іспитового строку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в закону силу залишити особисте зобов'язання.
Речові докази: барсетку та мобільний телефон «FLY IQ445» - повернути потерпілому ОСОБА_5; сумку - повернути потерпілій ОСОБА_4
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 діб з дня його проголошення.
Головуючий суддя І. В.Воробйова
