Наші дороги — ями, нерви та водійські тривоги

    Наші дороги — ями, нерви та водійські тривоги

    Якість автошляхів завжди викликала нарікання, а цього року — особливо. Про це — у матеріалах наших власкорів з різних регіонів України

    Були європейські, а стали українські

    Василь ТУГЛУК, «Урядовий кур’єр»

    Нинішня зима проекзаменувала дорожні служби, оцінка за якість і дотримання технології — «незадовільно».

    Щоб дізнатися, в якому стані автошляхи, не обов’язково сідати за кермо і обирати далекий шлях. Варто лише вийти з подвір’я свого будинку і ступити на тротуар обіч дороги. Якщо на вулиці плюсова температура, слід остерігатися, щоб авто, яке проїжджає повз тебе через чергову вибоїну, не влаштувало холодного душу. А в мороз, коли слизька дорога, щоб його не занесло прямо на тебе. Ще більше про дороги можуть розповісти ті, хто у вихідні навідується до своїх рідних за межами Києва. Принаймні, ще місяць тому колега ділився враженнями від поїздки по автобану Київ—Одеса, який вважався первістком і провісником європейських доріг в Україні. Десь посередині між столицею і Білою Церквою він потрапив на «танкодром» і позбувся одразу двох шин, які наче ножем розрізало під час чергового приземлення у «викопаний» серед асфальту окоп.

    На жаль, такими самими враженнями можуть поділитися всі водії, незалежно від місця їхнього проживання. Приміром, на Закарпатті самі ж дорожники підрахували, що з трьох тисяч кілометрів автошляхів, якими вони опікуються, дорожнього полотна без ям — не більш ніж 200 кілометрів. Основна причина плачевного стану автошляхів, як зазначають у всіх без винятку регіонах України, — явна недостатність коштів на їх будівництво та ремонт. Але при цьому навіть ті, що виділені, не завжди використовують ефективно. Приміром, за офіційними даними, у повному обсязі субвенцію було використано лише у Дніпропетровській області. На рівні 92—98% — у Донецькій, Кіровоградській, Харківській, Миколаївській та Хмельницькій областях. Лише на 60—70% — в Одеській, Чернігівській, Закарпатській областях.

    Як зазначав два тижні тому Прем’єр-міністр, навіть мільярди гривень, вкладені одразу в дорожнє будівництво, не врятують українські автошляхи. Оскільки дорожні служби просто не мають стільки ресурсів і техніки, щоб відразу і скрізь узятися за ремонт асфальту. «Якщо ми сьогодні весь наш бюджет спрямуємо не на зарплату і пенсію, а тільки на дороги, то ми все одно не виправимо ситуацію», — зазначив Микола Азаров.

    Слід сказати, що зі 170 тисяч кілометрів українських доріг різного значення майже 9 тисяч кілометрів міжнародних автошляхів, понад 52 тисячі — загальнодержавного значення і лише 2731 кілометр першої категорії — європейського рівня. На жаль, нині про них говорити так можна лише умовно, якщо врахувати, у що перетворився вже згадуваний автобан на Одесу.

    Однак навіть при тому, що коштів на будівництво нових та ремонт діючих автошляхів обмаль, чимало з тих, хто причетний до цієї галузі, умудряються, як кажуть, гріти на цьому руки. Так, наприкінці минулого місяця Генеральний прокурор заявив, що завищення обсягів і вартості дорожніх робіт у 2012 році становило 177 мільйонів гривень. У свою чергу масштабні зловживання на підприємствах Укравтодору виявила Держфінінспекція. Як свідчать результати перевірок, проведених цією службою, сума збитків, завданих держбюджету установами та організаціями, що підпорядковані Державному агентству автомобільних доріг України, протягом 2010—2012 років сягнула за 225 мільйонів гривень. І це, врахуймо, лише ті, яких торкнулася перевірка, без урахування всяких приватних фірмочок, які присмокталися до бюджетних коштів. Тому з певністю можна твердити, що чимало ремонтів проводили лише на папері. Тож якість доріг потерпає не лише від недотримання технологій та через брак коштів, а й через їх розкрадання…

    Волинь. Гармати без снарядів не стріляють!

    Валерій МЕЛЬНИК, «Урядовий кур’єр» (фото автора)

    Усе пізнається в порівнянні. Це особливо швидко усвідомлюєш, коли в'їжджаєш в область по трасі Львів — Луцьк. Від сусідів, які тривалий час не можуть розв’язати свої дорожні проблеми у шляховому господарстві, торік авторові цих рядків навіть вдалося почути нестандартний комплімент: «В'їхали у Волинську область — і нарешті почалися дороги!..»

    Сучасна дорога — досить складна і дорога інженерна споруда, що не тільки забезпечує комфортність пересування, а й підвищену безпеку при цьому. Фото автора

    «Зустрічали як визволителів!..»

    Свій потенціал і вміння мобілізуватися та залучити інших до вирішення складних завдань Служба автомобільних доріг в області продемонструвала як під час реконструкції магістралі М-07 Київ — Ягодин — Варшава, так і у грудні минулого року. Тоді внаслідок сильного снігопаду і заметілі 734 населених пункти були відрізані від транспортного сполучення. Дорожники спільно із еменесівцями виявилися на висоті і протягом кількох днів розчистили дороги від заметів.

    — Правда, коли великий артилерійський гусеничний тягач таки пробив дорогу до останніх із заблокованих населених пунктів, то люди вийшли зустрічати нас мало не як визволителів під час Другої світової, — пожартував, згадуючи ті дні, начальник територіального управління МНС в області Володимир Грушовінчук.

    Тоді під час непересічного грудневого випробування волиняни спрацювали самостійно, без допомоги іззовні. На відміну від деяких інших областей, де через чотири десятки відрізаних від сполучення населених пунктів навіть ледве не оголосили надзвичайний стан.

    Але цієї весни до волинських шляховиків, судячи із усього, буде питань більше, ніж звичайно. Попри постійну увагу до ситуації на дорогах облдержадміністрації, очільник якої Борис Клімчук не пропускає жодної нагоди згадати про недоробки працівників автомагістралей. Бо якщо восени практично всі основні волинські дороги повсюдно радували своїм хорошим чи задовільним станом і майже відсутністю вибоїн, то тепер, під кінець зими, картина змінюється на очах. То тут то там верхній шар покриття доріг починає кришитися. Як наслідок, мало не за принципом геометричної прогресії зростає площа ямковості.

    На озброєнні в українських дорожників усе частіше працює потужна техніка західного виробництва, але переваги використання її можуть бути зведені нанівець недбалістю одного працівника. Фото автора

    Без фінансування якості не буває

    Звісно, вкрай несприятливою для дорожнього покриття була ця зима. — Та головна проблема в іншому. Через недостатнє фінансування збільшуються міжремонтні строки. На жаль, з цієї причини немає можливості своєчасно проводити поверхневі обробки покриття дороги. Це — просочування її рідким бітумом із наступним розсівом фракційного матеріалу та його ущільненням. Така обробка, як правило, продовжує термін експлуатації на кілька років. На жаль, майже не маємо фінансової можливості виконувати цей вид ремонтних робіт… — висловив свою точку зору на якість дорожнього покриття начальник Служби автомобільних доріг у Волинській області Анатолій Посполітак. — Вагому частку негативу вносить і рух шляхами області великотоннажного транспорту при температурі понад 28 градусів за Цельсієм. Наші ж дороги збудовані ще за Радянського Союзу. І були розраховані на автомобілі масою до десяти тонн. Нині ж популярні перевезення на сідельних тягачах, що можуть брати вантаж в двадцять і більше тонн. Проїхала по розігрітому літнім сонцем асфальту така вантажівка — і вже маємо на дорозі колійність. Ваговий комплекс, що міг би зменшити наші втрати від цього, є. Але волинські працівники Державтоінспекції бажанням системно з цього питання працювати, судячи із практики, не горять. А без них — руйнування доріг великовантажним транспортом нам не зупинити.

    — І все ж таки, на вашу думку, що гальмує приведення наших доріг до європейських стандартів? — запитую співрозмовника.

    — Посудіть самі: Республіка Польща вклала у свої дороги минулого року 7,8 мільярда євро. Це в стократ більше, ніж використали українські дорожники. У нас же, на жаль, дещо інші реалії. Ось і виходить: при оптимістичному варіанті цього року в області треба провести робіт на 4,5 мільярда гривень, просимо на 2013-й — 673 мільйони гривень. У середньому ж річне фінансування йде в розмірі… сотні мільйонів. Це — на 6200 кілометрів доріг, що перебувають під егідою служби. Ми можемо при цьому говорити про можливість забезпечити таку якість експлуатації і ремонту доріг, як у Польщі чи Білорусі? Питання риторичне!

    З досвідченим керівником, яким є Анатолій Посполітак, важко не погодитися. Але…

    У тому, що нині на дорогах області, а особливо Луцька, полізли «на-гора» вибоїни, є й чимало інших причин. Не можна скидати із шальок терезів, зокрема, і людський чинник — порушення технологічної дисципліни, розхлябаність працівників. Кваліфікаційний рівень їх, як і керівників найнижчої ланки, звісно, волів би бути кращим. Але натомість він поки що лише погіршується. Бо як при зарплаті 2500—4000 гривень втримаєш сумлінну і працьовиту людину, якщо ту ж зарплату, до речі, через особливості українського фінансування нині виплачують із запізненням?

    Отож і виходить, як у старому армійському анекдоті. Пригадуєте: «Гармати не стріляли з 18 причин. Найперше — не було снарядів!..»

    Має бути віра

    …Та попри це хочеться вірити, що рано чи пізно в українському дорожньому будівництві таки відбудеться корінний перелом. І ми таки дочекаємося часів, коли на наших автодорогах можна буде проїхатися з вітерцем. Як нині у братніх нам Білорусі чи Польщі.

    Не боячись, що десь трапиться вибоїна і «повилітають» колеса разом із амортизаторами…

    Черкащина. Зійшов сніг, а з ним і асфальт…

    Владислав КИРЕЙ, «Урядовий кур’єр»

    Дороги як в обласному центрі, так і на всій Черкащині, — одні з найгірших в Україні. Це якщо висловлюватися мовою звичайного користувача. Фахівці ж пояснюють: у цьому році спостерігаються значні руйнації асфальтобетонного покриття на ділянках доріг державного значення, в першу чергу на тих, де не додержують міжремонтних термінів, а рух транспортних засобів дуже інтенсивний. На окремих ділянках навантаження становить 12—15 тисяч автомобілів на добу. Серед таких, приміром, ділянки автодоріг Київ—Одеса, Стрий—Тернопіль—Кіровоград—Знам’янка, Київ—Знам’янка, Бориспіль—Дніпропетровськ—Запоріжжя, Золотоноша—Черкаси—Сміла—Умань. Загалом же, за даними служби автомобільних доріг у Черкаській області, ямковістю уражено 1044 кілометри шляхів загального користування. На дорогах державного значення налічується 93 957 квадратних метрів отих самих ям, від яких страждають люди і транспорт. Стан шляхів місцевого значення ще гірший.

    Як пояснив заступник начальника з експлуатації служби автомобільних доріг у Черкаській області Сергій Лещенко, така ситуація пов’язана перш за все зі значним недофінансуванням дорожнього господарства області, яке протягом останніх десятиліть не перевищує 10—20% від науково об∂рунтованої мінімальної потреби. На переважній частині доріг ремонти не виконувалися протягом п’яти і більше міжремонтних термінів. Утрачається несуча здатність автодоріг. Для ліквідації руйнацій, обсяги яких щорічно значно збільшуються, потрібно залучення значних матеріально-технічних та фінансових ресурсів.

    Зрозуміло, служба автомобільних доріг, як може, підтримує своє господарство й під час зими. Залежно від стану дорожнього покриття застосовується як холодний, так і гарячий асфальтобетон. На дорогах державного значення ліквідовано близько трьох тисяч квадратних метрів ям.

    Однак навіть ті кошти, які виділяються на облаштування шляхів, часто використовуються нераціонально, розкрадаються. Оперативники УДСБЕЗ УМВС у Черкаській області недавно викрили кримінальну діяльність службових осіб «Уманьавтодору», які впродовж 2011—2012 років прибрали до рук 34 мільйони гривень державних коштів. Як повідомив начальник УМВС України в Черкаській області Валерій Дерновий, у ході розслідування встановлено, що службові особи ПАТ «Уманьавтодор», виконуючи ремонтно-будівельні роботи автодоріг на території області, замість того, щоб витрачати державні гроші на якісний ремонт доріг, клали їх до своєї кишені. Посадовці завищували обсяг та вартість виконаних робіт шляхом оформлення псевдооперацій і в подальшому «конвертували» безготівкові кошти в готівку. До того ж низка підприємств користувалася послугами зловмисників. Серед них були й бюджетні установи, які безсовісно крали виділені державою для потреб суспільства гроші і «відмивали» їх у цьому кримінальному «конверті».

    За повідомленням прес-служби управління СБУ в Черкаській області, ведеться розслідування й за підозрою у привласненні 400 тисяч гривень державних коштів приватним підприємцем, який ремонтував дороги у населених пунктах Драбівського району та у Смілі.

    Як наголосив цими днями голова облдержадміністрації Сергій Тулуб, торік на ремонти доріг в області витрачено десятки мільйонів гривень державних коштів. Однак те, що бачимо, просто обурює: сніг зійшов, а з ним і асфальт. Одна з таких доріг прокладена півроку тому від Кам’янки до Знам’янки…

    Прикарпаття. Якість пропорційна фінансам

    Світлана ІСАЧЕНКО, «Урядовий кур’єр»

    Начальник Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області Сергій Сендерський, який пропрацював у дорожній галузі 30 років (з них 12 — на нинішній керівній посаді), готовий вислухати і прийняти будь-яку критику на свою адресу. Критикувати дорожників є за що, і вони про це знають краще за будь-кого. Стан доріг загалом погіршується, причому загрозливо стрімко. Але критика заради критики — як той сумнозвісний ямковий ремонт: галасу багато, користі — катма.

    — Планом фінансування дорожнього господарства області на цей рік передбачено на всі, наголошую, на всі види робіт 87 мільйонів гривень, — розповідає пан Сендерський. — Хто не знає порядку цифр у дорожній галузі, може подумати, точніше — так і думає, що ми тут оперуємо мільйонами, не знаючи, в який асфальт їх закатати. Насправді ж галузь ледь виживає, а з нею — і самі дороги. Обіцяних коштів (а це 9% нормативної потреби) ледь вистачить на їх утримання, на аварійний і ямковий ремонти. Про будівництво, капітальні видатки взагалі не йдеться. Для того, щоб утримувати дороги краю в належному стані, потрібно 1,3 мільярда гривень на рік.

    Їх є де освоювати. Жодна область не має стільки мостів (питома вага штучних споруд на дорогах Прикарпаття удвічі перевищує середній показник у країні). Чимало з них в аварійному стані, але роботи або не починали, або припинені через обмежене фінансування. Третина доріг загального користування пролягає в горах. Тож лише технічний нагляд за дорожньою мережею та відновлення полотна від розмивів, обвалів, зсувів, каменепадів і снігових лавин (а за всім цим — безпека руху) вимагає у 6 разів більше коштів від потреби у звичайних умовах експлуатації автотрас. Але у столиці не завжди враховують ці особливості Прикарпатського краю під час формування плану фінансування дорожніх робіт.

    — Ми пережили важку зиму, проте забезпечили безперервний проїзд транспорту, — веде далі Сергій Сендерський. — Нещодавно, нагадаю, область пережила один за одним два нечувано великих паводки. Дорожнє сполучення було швидко відновлено, причому спеціалісти облавтодору, нашого головного підрядника, працювали в борг, ми досі їм винні майже 44 мільйони гривень за виконані роботи. Людям, як бачите, можна сказати: почекайте, скоро розрахуємося! А дорогам цього не скажеш. Постійне накопичення недоремонтів спричинило, врешті, їх інтенсивне руйнування і різко погіршило транспортно-експлуатаційні показники. Нам боляче про це говорити. Боляче дивитися на зруйновані магістралі, які десятиріччями не бачили капітального ремонту і, судячи з усього, не скоро його побачать. Ми готові працювати, навіть з перспективою майбутнього розрахунку. У нас ще є хороші фахівці — робітники, інженери, хоча чисельність працівників в облавтодорі сьогодні становить півтори тисячі осіб проти 2,4 тисячі у 2009 році. Головне, щоб за критикою, яка останнім часом особливо гостро і не завжди справедливо звучить на нашу адресу, було розуміння специфіки і потреб дорожньої галузі.

    Житомирщина. Дешевий ремонт — задороге задоволення

    Віктор ШПАК, «Урядовий кур’єр»

    Приклад області наочно доводить, що, зважаючи на негативний вплив погодних умов, не лише вони винні в тому, що нинішнього року, за образним висловом, асфальт поплив разом зі снігом.

    — На технічній стан капітально відремонтованих до Євро-2012 ділянок автошляхів Київ—Чоп і Київ—Ковель, що проходять територією Житомирщини, нарікань на сьогодні немає, — розповів виконуючий обов’язки начальника служби автодоріг у Житомирській області Олег Новик. — Натомість на відрізку дороги Житомир—Бердичів, де останній капітальний ремонт проводився ще до… Олімпіади-80, рух транспорту ускладнений.

    Менш дипломатичні у висловлюваннях автомобілісти, яким доводиться долати фактично перетворений в імпровізовану смугу перешкод шлях між Житомиром і Бердичевом. Водії справедливо запитують, навіщо було «закатувати» у косметичний ремонт цього відрізка дороги Житомир—Могилів-Подільський мільйони гривень, якщо «основа» — земляне полотно — з плином часу на багатьох ділянках вже втратила свою несучу здатність.

    Насправді вирішення цієї дилеми не таке просте, як видається на перший погляд. Фахівці-дорожники погоджуються, що навіть якісно виконаний ямковий ремонт доріг, що давно вже потребують капітального оновлення, забезпечує нормальну експлуатацію автошляхів максимум на рік. Та, з іншого боку, якщо задля накопичення коштів на капітальний ремонт відмовитись від періодичного «закидання» ям асфальтом, то шкода буде ще більшою — від повної нездоланності шляхів для транспорту до руйнування не лише верхнього шару дорожнього полотна, а навіть його основи. Втім, приклад дороги Житомир—Бердичів, де щонайменше втричі перевищено нормативні терміни між капітальними ремонтами, наочно доводить, що видимість заощадження дедалі частіше виявляється надто дорогим задоволенням.

    Отож за все гострішої потреби в оновленні автошляхів та обмеженості фінансових можливостей держбюджету виходом, на переконання фахівців, має стати щорічний капітальний ремонт хоча б 10% автошляхів загального користування. Тим більше, що фактично йдеться про інвестування вітчизняної економіки. Так, для капітального ремонту 40 км вже згадуваної дороги між Житомиром і Бердичевом знадобиться, за попередніми підрахунками, близько 63 тис. тонн щебеню та 47 тис. тонн відсіву. Тому витрати на дороги — це водночас створення робочих місць та гарантування відповідних податкових відрахувань як безпосередньо у будівельно-дорожній, так і добувній, транспортній, машинобудівній галузях.

    До речі, на Житомирщині основу вантажоперевезень уже традиційно становлять великовагові щебінь, камінні блоки та деревина. Крім того, автошляхи прикордонної області — головні транспортні артерії для транзитних автоперевезень. Про дотримання при цьому номінально обов’язкових нормативів навантажень на дорожнє полотно доводиться лише здогадуватись, бо, за словами автодорожників, єдиний в області пересувний габаритно-ваговий комплекс (ПГВК)… вже рік не використовується. Мовляв, ніяк не вдається знайти спільну мову з працівниками ДАІ, лише яким делеговано право зупиняти вантажний автотранспорт для проведення вагового контролю. Втім, навіть за досягнення консенсусу між представниками двох державних служб користі від цього буде мало. За визнанням фахівців, для ефективного перекриття навіть однієї транспортної магістралі потрібно задіяти щонайменше 2—3 ПГВК, бо інакше пункт контролю вже після зупинки перших вантажівок порушники просто об’їжджатимуть мережею другорядних автошляхів.

    На відміну від 5—10 млн грн, в які обходиться капітальний ремонт лише одного кілометра дороги, «розбитої» перевантаженим автотранспортом, порядку 200 тис. грн на придбання хоча б ще одного ПГВК видається дріб’язком, витрати на який окупляться сторицею.

    На жаль, саме десятки подібних «дріб’язків» визначають як правильність експлуатації автошляхів, так і нашу з вами безпеку під час користування ними. Можна і потрібно говорити про недоліки чи навіть прямі зловживання у роботі підприємств, підпорядкованих службі автомобільних шляхів України загалом та області зокрема. Та коли на Житомирщині автодорожники по кілька місяців поспіль не отримують і крім того досить низьких зарплат, майже 75% наявної техніки відпрацювали нормативні терміни експлуатації, а 80% шин на дорожніх машинах зношені, то стає зрозумілим, чому навіть рутинне прибирання снігу перетворюється у подвиг.

    Чернігівщина. Шляхи не питають, чим їх рівняють

    Євдокія ТЮТЮННИК, «Урядовий кур’єр»

    Ремонт і реконструкція доріг — явище безкінечне. Тож і попит на будівельні матеріали завжди є. От тільки займатися обов’язковими тендерними процедурами клопітно. Тому в одному з державних підприємств автодорожньої галузі вирішили особливо не заморочуватися дотриманням усіх тонкощів і уклали з приватною фірмою липову угоду на постачання бітуму. Більше того: підроблений документ прикрасили підробленими ж підписами посадовців, котрі нібито засвідчили факт договору.

    За даними прес-служби Управління СБ України в Чернігівській області, «липа» діяла протягом двох років. Під час перевірки виявилося, що будівельного матеріалу таким чином було придбано на чималу суму — 13 мільйонів гривень бюджетних коштів. За цим фактом правоохоронці розпочали кримінальне провадження.

    Урядовий Кур'єр

    Рейтинг: 4.7/5, основан на 25 голосах.
    Нравится

    Это будет Вам интересно

    У нас верстка й жанри, у них складання і гатунки

    А в усьому іншому українські й польські студенти-журналісти однакові: такі самі допитливі, з гумором, на вістрі технічного прогресу і не визнають надуманих авторитетів. Стверджувати так маємо ...

    Про перерозподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій у 2012 році, Кабінет Міністрів України

    Про перерозподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій у 2012 році

    Про призначення О. Чухрая головою Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Президент України

    Розпорядження  Президента України Призначити ЧУХРАЯ Олексія Володимировича головою Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області. Президент України

    Гірка пігулка для «Таврії»

    Календар нинішньої першості склався для Карпат краще годі й уявити. Перше по-справжньому серйозне випробування чекало львівських футболістів лише наприкінці серпня: у матчі сьомого туру вони ...

    Об адвокате
    Влюбилась в Ваш сайт!!! Какие же Вы молодцы!!! Искренне хочу пожелать Вам творческих успехов!

    С огромной благодарностью отзываемся о всех, кто принимал участие в создании сайта. Этот сайт - на данный момент - уникальный в своем роде. Хорошо, что есть такие полезные порталы. Портал многофункционален в пользовании. На нем здорово проводить свободное время - просто, удобно,быстро.
    Рекомендовано Адвокатом
    Телефон семейных адвокатов
    Статьи о семейном праве
    Стягнення заборгованості через суд

    Стягнення заборгованості через суд Часто стягнення заборгованості з боржника буде можливим здійснити лише після того, як було розглянуто та задоволено судом ...

    Розірвання шлюбу із засудженим, або ув'язненим

    Розірвання шлюбу із засудженим, або ув'язненим Сьогодні можна ініціювати «розділ» шлюбу з ув'язненим в суді, РАЦСі, якщо не мається спільних дітей.

    Консультации Адвоката
    Новости Семейного права
    Утверждена программа празднования Нового года ...

    Утверждена программа празднования Нового года в Киеве Мэр Киева Виталий Кличко утвердил программу празднования Нового года в столице. Об этом говорится в сообщении пресс-служба Киевской городской государственной администрации.

    Очільники вищих органів судової влади звернулися ...

    Очільники вищих органів судової влади звернулися до  Президента України та Голови Верховної Ради України У зв’язку із підготовкою внесення змін до бюджетного законодавства, в яких передбачається зарахування коштів від надходження судового збору до загального фонду державного бюджету, чим повністю ...

    Обладателем Кубка «Фемиды» стала команда Оболонского ..

    Обладателем Кубка «Фемиды» стала команда Оболонского райсуда г.Киева 13 декабря с. г. в преддверии Дня работников суда на территории учебно-тренировочной базы ФК «Динамо» состоялись финальные матчи и торжественное закрытие V турнира по мини-футболу среди команд судебных учреждений за Кубок «Фемиды». Турнир проводится под патронатом Совета судей Украины и Государственной судебной администрации (ГСА) Украины.

    77622d60ce9d54ae9fda0d258266067b