Щодо справляння фіксованого сільськогосподарського податку та застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського господарства, Вищий адміністративний суд УкраїниВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

  1. 28.12.2012  № 2614/12/13-12
  2. Головам апеляційних адміністративних судів

    У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних із застосуванням норм Податкового кодексу України( 2755-17 ), які регулюють справляння фіксованого сільськогосподарського податку та застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського господарства, на підставі пункту 4 частини першої статті 32 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"( 2453-17 ) Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне повідомити таке.

    Главою 2 розділу XIV Податкового кодексу України( 2755-17 ) регулюються відносини зі справляння фіксованого сільськогосподарського податку.

    Відповідно до пункту 301.1 статті 301 цього Кодексу ( 2755-17 ) платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

    Згідно з підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України( 2755-17 ) сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу — це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

    Водночас об'єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком згідно з пунктом 302.1 статті 302 Податкового кодексу України( 2755-17 ) є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

    При вирішенні питання про те, чи впливає оформлення права користування земельними ділянками на розмір об'єкта оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком, а також на правомірність перебування сільськогосподарського товаровиробника в статусі платника цього податку, судам варто виходити з такого.

    Зі змісту наведених законодавчих норм випливає, що кваліфікаційною вимогою для особи, яка претендує на набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, є частка сільськогосподарського товаровиробництва, яка повинна перевищувати 75 відсотків загального обсягу доходу суб'єкта господарювання.

    Порядок набуття та підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку встановлено статтею 308 Податкового кодексу України. Зокрема, для набуття або підтвердження статусу платника цього податку особа має подати відомості (довідку) про земельні ділянки із зазначенням кожного документа, який встановлює право власності/користування кожною земельною ділянкою.

    Водночас законодавчо не встановлено вимоги про мінімальну кількість земельних ділянок, які належать на праві власності чи знаходяться в користуванні платника фіксованого сільськогосподарського податку.

    При цьому така особа повинна буде підтвердити дотримання критерію щодо мінімальної частки сільськогосподарського товаровиробництва.

    Наслідки недотримання особою вимог щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва встановлені статтею 308 Податкового кодексу України( 2755-17 ).

    Зокрема, підставою для скасування реєстрації платника фіксованого сільськогосподарського податку відповідно до пункту 308.6 статті 308 цього Кодексу( 2755-17 ) є або добровільне рішення такого платника, або рішення органу державної податкової служби, яке може бути постановлено в разі: 1) або ліквідації такого платника, у тому числі шляхом реорганізації, 2) або встановлення за результатами документальної перевірки порушення вимог статті 301 Податкового кодексу України.

    У свою чергу, вимоги статті 301 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) стосуються частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка повинна перевищувати 75 відсотків загального обсягу доходів сільськогосподарського товаровиробника.

    Для визначення зазначеної частки враховується дохід від операцій з сільськогосподарською продукцією.

    Відповідно до пункту 308.4 статті 308 Податкового кодексу України( 2755-17 ) дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТЗЕД( 2371а-14 ) 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, включає доходи, отримані від:

    - реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

    - реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

    - реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

    - реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

    З приписів пункту 308.4 статті 308 Податкового кодексу України( 2755-17 ) випливає, що сільськогосподарська продукція для цілей визначення частки сільськогосподарського товаровиробництва поділяється на чотири види: 1) продукція рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; 2) продукція рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; 3) продукція тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; 4) продукція, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

    При цьому віднесення сільськогосподарської продукції до кожного з наведених видів пов'язане як із властивостями цієї продукції (як-от продукція рослинництва чи тваринництва), так і з певними вимогами щодо способу створення такої продукції.

    Зокрема, продукція рослинництва може бути вироблена (вирощена) на сільськогосподарських угіддях. При цьому передбачається, що відповідні угіддя знаходяться у власності чи користуванні особи.

    Відповідно до викладеного, для цілей розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва враховуються доходи від реалізації продукції рослинництва, яка вироблена (вирощена) на угіддях, що належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування.

    При визначенні змісту поняття знаходження сільськогосподарських угідь на праві власності чи користування у платника фіксованого сільськогосподарського податку судам варто виходити з такого.

    Згідно з підпунктом 14.1.233 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України( 2755-17 ) сільськогосподарські угіддя — це рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.

    Відповідно, сільськогосподарські угіддя знаходяться на земельних ділянках сільськогосподарського призначення.

    Згідно з підпунктом 14.1.77 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України( 2755-17 ) землі сільськогосподарського призначення для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу — це землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції.

    За змістом наведених норм Податкового кодексу України( 2755-17 ), для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку землі, що використовуються сільськогосподарським товаровиробником для виробництва продукції рослинництва, повинні знаходитися у власності чи користуванні такого виробника.

    Водночас Податковий кодекс України( 2755-17 ) не деталізує вимог до правового титулу, відповідно до якого у особи виникає право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, а також до правовстановлюючих документів, якими підтверджуються відповідні права на земельні ділянки.

    Отже, за таких обставин будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, хоч би з яких підстав не виникало таке право, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку.

    Таким чином, як випливає зі змісту пункту 308.4 статті 308 Податкового кодексу України( 2755-17 ), для розрахунку доходів від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва як таких, що можуть враховуватися при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, можуть включатися доходи від продажу продукції рослинництва, вирощеної (виробленої) на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні особи на будь-яких умовах.

    Варто зауважити, що земельне законодавство України вимагає державної реєстрації документа, що встановлює право користування земельною ділянкою.

    Так, відповідно до частини другої статті 20 Закону України від 06.10.98 № 161-XIV( 161-14 ) "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

    Таким чином, для цілей регулювання земельних відносин виникнення права оренди земельної ділянки пов'язане із фактом державної реєстрації відповідного договору.

    Водночас податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

    Враховуючи пріоритетність застосування норм Податкового кодексу України( 2755-17 ) перед нормами інших галузей права у регулюванні податкових правовідносин, варто визнати, що недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації права оренди земельних ділянок не може бути перешкодою для кваліфікації сільськогосподарських угідь як таких, що знаходяться у користуванні товаровиробника для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку. Розглядувані угіддя будуть знаходитися у користуванні платника сільськогосподарського податку. При цьому варто враховувати, що виникнення орендних відносин відповідно до вимог земельного законодавства не є обов'язковою умовою для визнання сільськогосподарських угідь такими, що знаходяться в користуванні платника фіксованого сільськогосподарського податку. Зазначене пояснюється тим, що оренда є лише одним із видів права користування землею.

    У свою чергу, Податковий кодекс України( 2755-17 ) не зводить користування сільськогосподарськими угіддями лише до виникнення права оренди на відповідні земельні ділянки. Відповідно, зареєстрований належним чином договір оренди не може вважатися єдиним обов'язковим документом, що підтверджує правомірність перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку. Відтак, дефекти оформлення відповідного договору не можуть впливати на правильність врахування доходів від реалізації продукції рослинництва при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.

    За таких обставин продукція, вирощена на земельній ділянці, орендованій платником фіксованого сільськогосподарського податку в юридичної та/або фізичної особи, є сільськогосподарською продукцією в розумінні глави 2 розділу XIV Податкового кодексу України( 2755-17 ) незалежно від того, чи зареєстровані належним чином договори оренди такої ділянки.

    Відповідно, така продукція повинна враховуватися при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва у розмірі 75 відсотків, необхідної для набуття та підтвердження особою статусу платника сільськогосподарського товаровиробника. За таких обставин відсутні будь-які підстави для розмежування сільськогосподарської продукції на ту, що отримана на належно оформлених земельних ділянках, право оренди яких зареєстровано, та на ту, що вирощена на ділянках, оренда чи інше право користування якими оформлені з недоліками.

    Таким чином, перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку є правомірним, якщо при цьому дотримано критерій щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва, встановлений статтею 301 Податкового кодексу України( 2755-17 ). Цей критерій дотримується в тому разі, якщо продукція рослинництва вирощена на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні платника податку, незалежно від стану державної реєстрації договорів оренди відповідних ділянок.

    Аналогічні правила застосовуються при визначенні підстав для застосування особою спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

    Так, відповідно до пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України( 2755-17 ) сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

    Умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, встановлені пунктом 209.11 статті 209 Податкового кодексу України( 2755-17 ). Відповідно до вказаної норми, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

    Таким чином, визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.

    При цьому сільськогосподарськими відповідно до пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України( 2755-17 ) вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 — 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТЗЕД( 2371б-14 ), та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку — суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку — їх виробником.

    Відповідно, єдиними критеріями для віднесення товарів до сільськогосподарських для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість є належність цих товарів до певної товарної групи, а також створення цих товарів у процесі діяльності, визначеної пунктом 209.17 статті 209 Податкового кодексу України( 2755-17 ) (які також визначаються за відповідними групами класифікатора видів економічної діяльності).

    Якщо товари відповідають визначеним товарним групам та отримані в результаті здійснення діяльності, що відповідає визначеним видам, вони є сільськогосподарськими і повинні враховуватися при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. При цьому недотримання питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість. В інших випадках, зокрема, в разі недотримання вимог щодо оформлення земельних ділянок, які використовуються при виробництві сільськогосподарських товарів, відсутні підстави для застосування до особи загальних правил оподаткування податком на додану вартість.

    З урахуванням викладеного, у податкових органів відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до платників фіксованого сільськогосподарського податку та осіб, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останніми норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимог законодавства податкового. Отже, податковими органами не може бути прийнято рішення про скасування реєстрації платника фіксованого сільськогосподарського податку з тих підстав, що платником не дотримано вимог щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, які використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції рослинництва. Так само сільськогосподарська продукція рослинництва, вирощена платником фіксованого сільськогосподарського податку на будь-яких використовуваних ним земельних ділянках, у тому числі орендованих, незалежно від стану державної реєстрації відповідних орендних договорів, не може оподатковуватися за іншими правилами, ніж у режимі фіксованого сільськогосподарського податку.

    Аналогічним чином відсутні підстави для визначення особі податкових зобов'язань із податку на додану вартість за правилами загального режиму в разі, якщо такою особою дотримано питому вагу сільськогосподарських товарів у загальному обсязі реалізації.

    При цьому судам також варто враховувати те, що податкові органи наділені повноваженнями контролювати дотримання платниками податків норм податкового та окремих норм господарського законодавства у випадках, прямо передбачених законом. Функції контролю за дотриманням норм земельного законодавства до повноважень органів державної податкової служби не належить. Відповідно, порушення платниками норм іншого законодавства, дотримання якого не контролюється органами державної податкової служби, не можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої нормами Податкового кодексу України( 2755-17 ).

    Водночас об'єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком відповідно до пункту 302.1 статті 302 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) є площа сільськогосподарських угідь, надана платнику податку у власність чи користування, в тому числі на умовах оренди.

    Отже, об'єктом оподаткування є ті сільськогосподарські угіддя, що перебувають у власності або в користуванні платника податку на будь-яких умовах, включаючи, але не обмежуючись, орендою.

    При цьому зазначеною нормою не встановлено, що відповідні права на ділянки (зокрема, право користування) мають бути певним чином оформлені та зареєстровані.

    За таких обставин відсутність належного оформлення земельних ділянок, зокрема, відсутність державної реєстрації відповідних договорів оренди, не є підставою для звільнення платника фіксованого сільськогосподарського податку від нарахування податку з площі всіх ділянок, що перебувають у його користуванні.

    Таким чином, фіксований сільськогосподарський податок сплачується з усіх земель, що фактично використовуються платником цього податку для виробництва сільськогосподарської продукції.

    Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.

    Заступник Голови суду

    М. Цуркан

    Юридичний портал Справедливість

    Рейтинг: 4.7/5, основан на 25 голосах.
    Нравится

    Это будет Вам интересно

    що втратив чинність, наказу Міністерства внутрішніх справ України та Державного казначейства України від 26 квітня 2004 р. № 440/81, Міністерство внутрішніх справ України

    Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 жовтня 2012 р. за № 1698/22010 Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства внутрішніх справ України та Державного казначейства України від 26 квітня 2004 р. № 440/81

    Суд на Кипре приговорил ливанца к 4 годам лишения свободы за подготовку покушения на туристов

    Суд города Лимассол (Кипр) в четверг приговорил к четырем годам лишения свободы ливанца Хусама Талиба Якуба, который был признан виновным в заговоре с целью убийства туристов из Израиля, сообщает ...

    На Закарпатті до наведення ладу з паркуванням транспортних засобів долучилися громадяни

    Упродовж тижня у всіх районах Закарпатської області Державтоінспекцією проводиться робота по виявленню місць незаконного встановлення на проїзній частині та тротуарах запірних пристроїв, стовпчиків, ...

    На Житомирщині фатальне поєднання людського і технічного чинників обернулося бідою

    Пізно ввечері 12 січня у селищі Першотравенськ Баранівського району прогримів потужний вибух. Ним вибило стіну котельні у місцевому дитсадочку, а один із котлів вагою майже тонну зірвало з фундаменту ...

    Об адвокате
    Чувствуется неподдельная забота о ближних. Благодаря столь интересному интернет сайту я, наконец-то, надумался обзавестись выделенной линией.

    Этот сайт просто отпад. Thanky! Несомненно необходимый и в тоже время функциональный интернет портал.
    Рекомендовано Адвокатом
    Телефон семейных адвокатов
    Статьи о семейном праве
    Стягнення заборгованості через суд

    Стягнення заборгованості через суд Часто стягнення заборгованості з боржника буде можливим здійснити лише після того, як було розглянуто та задоволено судом ...

    Розірвання шлюбу із засудженим, або ув'язненим

    Розірвання шлюбу із засудженим, або ув'язненим Сьогодні можна ініціювати «розділ» шлюбу з ув'язненим в суді, РАЦСі, якщо не мається спільних дітей.

    Консультации Адвоката
    Новости Семейного права
    Утверждена программа празднования Нового года ...

    Утверждена программа празднования Нового года в Киеве Мэр Киева Виталий Кличко утвердил программу празднования Нового года в столице. Об этом говорится в сообщении пресс-служба Киевской городской государственной администрации.

    Очільники вищих органів судової влади звернулися ...

    Очільники вищих органів судової влади звернулися до  Президента України та Голови Верховної Ради України У зв’язку із підготовкою внесення змін до бюджетного законодавства, в яких передбачається зарахування коштів від надходження судового збору до загального фонду державного бюджету, чим повністю ...

    Обладателем Кубка «Фемиды» стала команда Оболонского ..

    Обладателем Кубка «Фемиды» стала команда Оболонского райсуда г.Киева 13 декабря с. г. в преддверии Дня работников суда на территории учебно-тренировочной базы ФК «Динамо» состоялись финальные матчи и торжественное закрытие V турнира по мини-футболу среди команд судебных учреждений за Кубок «Фемиды». Турнир проводится под патронатом Совета судей Украины и Государственной судебной администрации (ГСА) Украины.

    77622d60ce9d54ae9fda0d258266067b