ЗАСІДАННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ
Уряд розраховує на істотний економічний ефект від точкової концентрації бюджетних ресурсів
Проголошений минулого тижня курс концентрації державної підтримки для забезпечення економічного зростання шляхом запровадження нових підходів у сприянні провідним галузям реального сектору поступово набуває реальних контурів.
Серед перспективних напрацювань провідних наукових установ і Національного банку Прем’єр-міністр Микола Азаров виокремив пріоритетні напрямки, а саме: з одного боку — стимулювання розвитку внутрішнього ринку та зменшення залежності України від зовнішньої економічної кон’юнктури, а з іншого — посилення конкурентних переваг та підтримка вітчизняного експорту на зовнішніх ринках.
Окрім уже вказаних наукових інституцій, до роботи, на думку глави уряду, потрібно залучити представників бізнесу та банківської сфери, створивши потужну міжвідомчу робочу групу. А перед Міністерством економічного розвитку і торгівлі поставлено завдання узагальнити всі пропозиції, що надходитимуть від фахівців, і разом із Міністерством фінансів збалансувати їх за роками, напрямками та інструментами державної підтримки.
«На виході ми маємо отримати якісний системний документ, стратегічний перспективний план, підкріплений бюджетними, інвестиційними, кредитними ресурсами, а також іншими стимулюючими заходами, — окреслив напрямок роботи Микола Азаров. — Від фіскальних до інституційних. Він повинен бути розрахований на середньострокову перспективу із визначенням індикаторів на кожному з етапів».
Крюківські потяги здатні замінити імпортний рухомий склад. Фото з сайту kvsz.com
Влада визначає пріоритети
Безсумнівно, це завдання досить серйозне і амбітне. Проте вже за два тижні глава уряду вважає цілком вірогідним попередній розгляд підготовлених напрацювань.
Суть завдання зводиться до простої схеми: держава надає підтримку певній галузі, а та у свою чергу не затримується з реальною віддачею в економічних показниках. Таких секторів у нас достатньо, втім метою уряду є концентрована допомога найперспективнішим із них, а також конкретним проектам. «Фахівці пропонують визначити як пріоритетне виробництво продукції, експорт якої є стабільним і значним. А також виробництво, здатне добре забезпечувати імпортозаміщення», — визначився для себе глава уряду.
Скажімо, нині вітчизняне машинобудування забезпечує близько 12% реалізованої продукції переробної промисловості. Тут вам і перспективи для інвестицій, і розвитку наукоємного сегмента. Потенціал галузі випливає з трьох основних чинників: зовнішнього попиту, можливостей імпортозаміщення, внутрішнього споживання.
Наступним напрямком концентрації зусиль може стати вітчизняне виробництво медичної техніки. Тут потенціал вимірюється майже п’ятьма млрд грн. Поки що Прем’єру доводиться з жалем констатувати, що ці можливості не використовуються й на 10%.
А загальний ефект від розвитку лише транспортного машинобудування, за розрахунками науковців, уже за 2—3 роки може сягнути 3 — 6 млрд доларів на рік. Треба лише вміло розпорядитися тим, що маємо. «При цьому негативне сальдо у торгівлі можна буде щорічно скорочувати на два мільярди доларів за рахунок випереджаючого зростання експорту та імпортозаміщення», — переконаний Микола Азаров.
На громадському контролі
Ми часто забуваємо, що влада в нашій країні повинна бути підконтрольна громадянському суспільству, читай кожному виборцю, всім нам. Чи є так насправді, питання в більшості випадків риторичне. А даремно, бо часто саме від нашої участі тією чи іншою мірою залежить доля рішень органів влади.
Одним із прикладів такої взаємодії Микола Азаров вважає роботу Урядового контактного центру, де він побував напередодні засідання Кабміну. Завдання цієї структури полягає не лише в тому, аби приймати звернення від громадян і передавати їх до відповідних міністерств і відомства, а й у контролі оперативності та якості реагування на них.
Не менш важливим є й зворотний зв’язок громадянин — влада. Сигнали з регіонів, де місцеві чиновники подеколи правлять бал зовсім не так, як того вимагає уряд, по-своєму трактуються або й просто спотворюються пункти законодавчих актів, зазвичай не залишаються без відповіді. У житті це виливається у затримки з виплатою пенсій, зарплат, необ∂рунтованим підвищенням цін і тарифів, бюрократичну тяганину тощо.
Добре, що доля майже половини таких звернень має позитивний результат. «А треба ще більше, — наголосив Прем’єр-міністр. — Люди не повинні вистоювати в чергах під кабінетами й місяцями очікувати рішення своїх питань. Наше завдання — зробити будь-який орган влади максимально доступним для звернення кожного громадянина».
Останнім часом на шляху розширення взаємодії влади та громад зроблено чимало. Так, Україна приєдналася до глобальної ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд», ставши одним з її найактивніших учасників. Зараз працює Координаційна рада з питань реалізації цієї ініціативи, і днями буде представлено її перший звіт про підсумки роботи. Громадські організації нарешті позбулися правового анахронізму у вигляді територіального статусу. Та й процедура їх реєстрації стала відчутно простішою.
Одне слово, Микола Азаров виступає за створення нових та вдосконалення вже існуючих каналів взаємодії влади з громадськістю. «Час для зустрічей з громадськими активістами, представниками експертного середовища та ініціаторами суспільних проектів можна знайти завжди, — поділився власним досвідом глава уряду. — Часто доводиться відповідати на досить складні запитання. Але я знаю, що таке спілкування — одна з найважливіших речей для кожного представника влади. Без постійного діалогу між владою і суспільством, без постійного контакту з громадянами уявити нашу роботу вже неможливо».
ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯД
♦ Про зміну меж Національного природного парку «Голосіївський» (проект указу Президента);
♦ Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про утворення Комісії з продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків, у капіталізації яких взяла участь держава (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про затвердження Порядку державної реєстрації проектів наукових парків, реалізація яких потребує державної підтримки (постанова Кабінету Міністрів);
