Черга безробітних. Черга тих, хто прагне мати змогу купити собі хліб і повернути гідність людини, потрібної своїй державі.
Ця черга зростає 16-й місяць поспіль. Кількість безробітних у Франції перевищила три мільойни. Востаннє таке траплялося 1999-го року.
Друга економіка Євросоюзу перетнула сумну межу і опинилась за відсоток до середнього й рекордного показника безробіття в єврозоні — 11,3%.
Ринок праці у Франції реве і стогне. Економісти з песимізмом дивляться в майбутнє.
Матью План, економіст, співробітник Французької економічної обсерваторії:
«На жаль, невідомо, яким буде пік безробіття, принаймні з соціальної точки зору. Треба чекати на погіршення ситуації. Якщо подивитись на цифри, то бачимо, що особливо зростає показник тривалого безробіття. Тобто констатуємо таку тенденцію: все більше тих, хто втрачає роботу, тривалий час не може працевлаштуватись. Безробіття старішає, просувається у бік злиднів й нестабільності».
Злидні й нестабільність. Для громадян країни загального добробуту, як Франція себе завжди презентувала, ці слова наводять страх і паніку.
Внаслідок промислової стагнації, браку конкурентоспрможності Франція з 2008 року втратила 280 тисяч робочих місць.
Великі підприємства чи не щодня звітують про фінансові проблеми і, як наслідок, скорочення працівників і закриття заводів.
Air France, Peugeot Citroën… Скільки їх було і скільки ще буде тих, охоплених безнадією і навіть соромом, людей?
Президент Франції Франсуа Олланд визнав ситуацію на ринку праці критичною і пообіцяв її змінити до кінця наступного року.
Та чи вдасться йому це зробити? Чи вдасться повернути Франції колишню конкурентоспроможність?
За словами економістів, аби безробіття почало зменшуватись, необхідно, щоб показник економічного зростання у Франції був не меншим за півтора відсотка. Прем‘єр-міністр Франції Жан-Марк Еро вже повідомив, що наступного року країні не вдасться досягти 1,2% зростання, як передбачалося раніше.
Ринок праці поки з сумом дивиться в майбутнє і готується до зростання черги безробітних.
