АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/9038/13 Справа № 2/412/12542/11 Головуючий у 1 й інстанції - Черновськой Г.В. Доповідач - Прозорова М.Л. Категорія 55
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді: Прозорової М.Л.,
суддів: Пономарь З.М., Ремеза В.А.,
при секретарі: Литвиненко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в який просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2012 року,а позовну заяву залишити без розгляду (а.с.84-89).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2012 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про зобов'язання вчинити певні дії.
Суд зобов'язав ПАТ КБ "ПриватБанк" зробити перерахунок за кредитним договором від 06 квітня 2006 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк".
У задоволенні решти позову суд - відмовив (а.с.70-71).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2012 року роз'яснено,що номер кредитного договору, який було укладено між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 06.04.2006 року, за яким зобов'язано ПАТ КБ "ПриватБанк" зробити перерахунок - є № DNHDGК 01430303; перерахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором необхідно провести відповідно до умов договорів, укладених між сторонами, з урахуванням процентної ставки, пені та інших платежів, передбачених умовами вказаного кредитного договору (а.с.80-81).
Як на підстави апеляційної скарги, ОСОБА_2 посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи (а.с.84-89).
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.04.2006 року, з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, між Логуновим Д.М., який діяв на підставі довіреності в інтересах ЗАТ "СК "Інгосстрах" та позивачем, був укладений договір страхування майна та договір особистого страхування.
Видача грошових коштів за кредитним договором у сумі 22 000 дол. США була здійснена кредитором у день підписання кредитного договору шляхом видачі готівки через касу.
За користування кредитом була встановлена процентна ставка у розмірі 1% щомісяця від суми залишку кредиту та фінансового інструменту у розмірі 0,21% від суми виданого кредиту.
Починаючи з моменту підписання кредитне договору, ОСОБА_2 виконував всі договірні зобов'язання.
На погашення кредитних договірних зобов'язань 05.02.2008 року ОСОБА_2 сплатив через касу банку 1 500 доларів США, що було еквівалентом 7 575 гри., на кредитний рахунок - НОМЕР_1 для зараховування коштів, спрямованих на погашення заборгованості.
Отримавши в серпні 2009 року виписку із банку на цей рахунок, ОСОБА_2 стало відомо, що на рахунок було зараховано всього 295,28 доларів США, що було еквівалентом 1491.16 грн.
В серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся із письмовою заявою до відповідача з проханням зарахувати спірну суму на його рахунок по погашенню кредитних зобов'язань, але банк не виконав вимогу позивача, зв'язку з чим останній звернувся з позовом до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, в якому просив суд зобов'язати відповідача виконати договірні обов'язки та зарахувати на його рахунок 6083,84 грн.
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2010 року позовні вимоги позивача були задоволенні.
Суд зобов'язав ПАТ КБ "ПриватБанк" виконати договірні зобов'язання за кредитним договором № DNHD007503GК від 06.04.2006 року, зарахувавши на рахунок ОСОБА_2 суму 6083,84 грн., що еквівалентно 1204,72 доларів США відповідно до квитанцій № 6040616612 від 05.02.2008 року (а.с.15).
Задовольняючи частково позовні вимоги та покладаючи обов'язок на ПАТ КБ "ПриватБанк" зробити перерахунок за кредитним договором від 06.04. 2006 року, відповідно до умов договорів, укладених між сторонами, з урахуванням процентної ставки, пені та інших платежів, передбачених умовами вказаного кредитного договору укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк", суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ПАТ КБ "ПриватБанк" не зробив перерахунок заборгованості та продовжує стягувати з позивача нараховані штрафні санкції.
Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що ПАТ КБ "ПриватБанк" не виконав заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2010 року і не зарахував на його рахунок 6083,84 грн., що еквівалентно 1204,72 доларів США, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2010 року знаходиться на стадії виконання.
Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що державний виконавець не вживала заходів для повного виконання рішення суду від 28.10.2010 року не можуть бути прийняти до уваги, оскільки ОСОБА_2 не позбавлений права на оскарження неправомірних дій державного виконавця.
Твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2012 року передчасне, оскільки не виконане заочне рішення від 28.10.2010 року - безпідставні.
Інші доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції в оскарженій частині.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду в оскарженої частині відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді:
