Справа № 2-а-7461/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.09.2012
м. Євпаторія
Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді АБЗАТОВОЇ Г.Г.
розглянувши у скороченому провадженні в м. Євпаторії адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Євпаторії про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу «Дітям війни»,
ВСТАНОВИВ:
16 вересня 2011 року до Євпаторійського міського суду АР Крим звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Євпаторії про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу «Дітям війни».
Свої вимоги мотивує тим, що маючи статус «дитини війни»відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вона має право на підвищення пенсії на 30 відсотків від прожиткового мінімуму. Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»дію статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»було припинено. Але Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № «Про соціальний захист дітей війни»6-рп2007, п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнано неконституційним. Тому просить визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у м. Євпаторія та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну соціальну допомогу з 20.03.2011 р. по 30.09.2011р. Просить розглянути справу у її відсутності.
Відповідно до ухвали від 19.09.2011 року по справі відкрите провадження згідно з вимогами ст. 183-2 КАС України та вирішено розглядати справу в порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть.
На адресу суду 26.09.2011 року від представника відповідача Управління пенсійного фонду України в м. Євпаторії надійшло заперечення, відповідно до якого позов вони не визнають, вказавши, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. З 19.06.2011 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»№ 3491 від 14.06.2011. Згідно із п. 7 вищезазначеного закону Перехідні положення Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік доповнено пунктом 4 та встановлено , що у 2011 році норми ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»застосовується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи із наявності фінансової можливості бюджету Пенсійного фонду на 2011 рік. Постановою КМУ від 06.07.2011 № 745 встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 грн. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Дослідивши надані докази, оцінив їх у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус «дитини війни». У в'язку з чим , позивач має право на пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», від 18.11.2004 року № 2195-1У, а саме право на отримання державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 вказаного Закону.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
З набранням чинності 01 січня 2006 року Закону № 2195 дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була призупинена на 2006 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а після внесення до останнього змін - було передбачено поетапне запровадження такого підвищення.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в новій редакції.
Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004р.
У 2010 та 2011 рока дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.
З матеріалів справи та письмових заперечень відповідача вбачається, що управління будь-яких дій, пов'язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2010 та 2011 роках не здійснював, а також не проводив виплату. За таких обставин суд вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
За положеннями чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09липня 2003 року №1058-ІV, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач виплачував щомісячно позивачеві, як дитині війни, підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону №2195-IV, який має вищу юридичну силу.
Доводи відповідача, викладені у запереченнях проти позову, не можуть бути прийняті до уваги та слугувати підставою для відмови в задоволенні у повному обсязі вимог позивача, оскільки особливий статус «дітей війни»та обумовлені цим Законом державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.3 Закону №2195-IV).
Обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" покладено на органи пенсійного фонду за місцем проживання позивача. Проте, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Згідно п.1, п. 2 ч. 1 ст. 162 КАС України , у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Таким чином суд вважає, що порушення права позивача на отримання допомоги до пенсії у розмірі, передбаченому законом, може бути поновлено шляхом визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія та зобов'язання відповідача виконати певні дії, а саме провести нарахування та відповідні виплати.
Спірне підвищення до пенсії, є «щомісячною»соціальною виплатою, право на яку у позивача триває з першого до останнього дня календарного місяця, у зв'язку з чим період має бути зазначений за цілий календарний місяць.
Разом з тим, Законом України Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від14 червня 2011 року № 3491-VI були внесені зміни, які набрали чинності з 19 червня 2011 року.
Оскільки 19 червня 2011 року набрав чинності Закон України від 14 червня 2011 року № 3491 «Про внесення змін до Закону України»Про Державний бюджет України на 2011 рік», п. 7 якого Перехідні положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено п. 4 і встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи із наявності фінансової можливості бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за період з березня 2011 року по 18 червня 2011 року.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки з липня 2011 року встановлено інший порядок виплати соціальної допомоги «Дітям війни», котрий урегульовано Постановою Кабінету Міністрів України № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно.
На підставі ст. ст. 1, 3, 43, 48, 17,53, 55, ч. 1 ст. 85, п. 19 ч.1 ст. 92, 64 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 94, 183 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Євпаторії про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу «Дітям війни»за період з березня 2011 року по 18 червня 2011 року - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м. Євпаторії щодо невиплати в повному обсязі щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_1 за період з березня 2011 року по 18 червня 2011 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Євпаторія Автономної Республіці Крим здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, встановленої ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з розрахунку встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування " та провести відповідні виплати за період з березня 2011 року по 18 червня 2011 року, за виключенням виплаченого підвищення за вказаний період.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова, прийнята у скороченому проваджені, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Євпаторійський міський суд АР Крим.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ Г.Г. АБЗАТОВА
