Справа № 2-567/11
РІШЕННЯ
іменем України
"20" жовтня 2012 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Пороховий Г. І.
за участю секретаря Квашук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Липовець цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулись до Липовецького районного суду Вінницької області з позовом до Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок по спадщині за заповітом. Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, який на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження яким заповів житловий будинок з усіма господарськими будівлями який розташований за адресою АДРЕСА_1, в рівних долях ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина. Позивачі прийняли її шляхом подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, однак отримали відмову, оскільки ними не було пред'явлено документу який би посвідчував право власності покійного на вищевказаний житловий будинок.
В судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явились, однак надали суду заяви, в яких позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять суд позов задовольнити, а розгляд справи проводити у їх відсутності.
Представник відповідача - Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області в судове засідання також не з'явились, проте надали суду заяву, в якій не заперечують проти задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, просять суд розгляд справи проводити без присутності представника сільської ради.
Враховуючи те, що сторони скористались своїм правом врегульованим ч.2 ст.158 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи у їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши та дослідивши усі зібрані по справі докази та давши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.І ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частина 3 статті 10 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Шендерівка Липовецького району Вінницької
області помер ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про смерть серія 1-АМ №НОМЕР_1 (а.с.), який, як слідує із свідоцтв про народження позивачів являвся їхнім батьком (а.с.8-9). Як вбачається із заповіту вчиненого 12 квітня 2001 року та посвідченого секретарем виконкому Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області (а.с.12), ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження, яким заповів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, житловий будинок що розташований по АДРЕСА_1. Як слідує із матеріалів спадкової справи №475/2010 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 скористалась своїм правом на відмову від прийняття спадщини (а.с.29). Позивачі являються спадкоємцями першої черги за законом на майно померлого, інших спадкоємців немає. Однак оформити спадщину на житловий будинок через нотаріальну контору вони не мають можливості, так як відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, що посвідчують право власності спадкодавця на зазначене майно, а тому постановою державного нотаріуса Липовецької державної нотаріальної контори їм було відмовлено у видачі на їх ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок.
Правовідносини, що є предметом спору регулюються Главою 29 „Захист права власності Цивільного кодексу України та Книгою Шостою „Спадкове право" Цивільного кодексу України 2004 року, оскільки спадщина відкрилась після 1 січня 2004 року.
Відповідно до ст. ст. 1217-1219 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та припинились внаслідок його смерті, крім прав та обов'язків, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
Зі змісту ст.ст.1223, 1233 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; заповіт є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
В силу ст.1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Згідно положень ст.1274 ЦК України, спадкоємець має право відмовитись від прийняття спадщини на обов'язкову частку на користь іншого спадкоємця за заповітом.
Позивачі спадщину відповідно ст. ст. 1268-1270 ЦК України прийняли, подавши заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Як вбачається із матеріалів справи дружина померлого, яка мала право на обов'язкову частку у спадщині від своєї частки відмовилась на користь позивачів, а отже позивачі є єдиними спадкоємцями на майно померлого ОСОБА_3. Вищезгаданий заповіт спадкодавцем не було змінено та не було скасовано, що стверджується записом вчиненим секретарем селищної ради.
Факт належності житлового будинку в АДРЕСА_1, померлому ОСОБА_3 стверджується: довідкою виданою виконавчим комітетом Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області від 01 лютого 2011 року за №97 (а.с.7), де зазначено, що, житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3; довідкою виданою виконавчим комітетом Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області від 21 січня 2011 року за №2-17/201 (а.с.41), в якій вказано, що ОСОБА_3 проживала в АДРЕСА_1; технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_1 виготовленим Комунальним підприємством „Вінницьке обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації" 09 грудня 2010 року (а.с. 14-18).
За таких обставин, із здобутих судом доказів вбачається, що ОСОБА_3 при житті володів, користувалась та розпоряджалась згаданим житловим будинком, що розташований в АДРЕСА_1, а отже він перебував у його приватній власності, яка припинилась внаслідок його смерті, у відповідності до положень ст..346 ЦК України, де зазначено, що однією із підстав припинення права власності є смерть власника, окрім цього, згідно ч.4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припинилась у момент її смерті.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його
права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Зі змісту ст.60 ЦПК України, слідує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.
За таких обставин, суд вважає, що позивачами доведено обставини викладені ними у позовній заяві, а отже вони як спадкоємці за заповітом мають право на майно померлого ОСОБА_3, інших спадкоємців, які б претендували на дане спадкове майно у спадщині згідно матеріалів Спадкової справи №475/2010 не має, через відсутність правовстановлюючих документів позивачі позбавлені можливості прийняти спадщину в установленому законом порядку, а також іншого порядку визнати за ними право власності на належний їм житловий будинок чинним законодавством не передбачено, суд дійшов висновку, що за позивачами слід визнати право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1.
Крім того, відповідач позов визнав, не заперечує проти його задоволення
Згідно ст. 174 ч. 4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності на те законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, приймаючи до уваги, що відповідно до вимог діючого законодавства позивачі мають право на спадкування за заповітом на майно, яке належало спадкодавцю, в установленому законом порядку спадщину прийняли, іншого порядку визнати за ними право власності на житловий будинок чинним законодавством не передбачено, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.
На підставі ст.ст. 25, 346, 1217, 1218- 1223, 1233,1234,1235,1241, 1268-1270, 1299 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, ч.2 158, ч.4 174,208-209, 212-215 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок по спадщині за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 житлового будинку з усіма господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок А; веранда - а загальною площею 52. квлі. та житловою площею 17.5 кв.м., сарай - Б; сарай В;погріб - п/в, який належав ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Шендерівка, Липовецького району Вінницької області.
Визвати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 житлового будинку з усіма господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1, а саме: житловий будинокА; веранда - а загальною площею 52. кв.м. та житловою площею 17.5 кв.м., сарай - Б; сарай В;погріб п/в, який належав ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Шендерівка, Липовецького району Вінницької області. Рішення є підставою для реєстрації права власності на зазначене. суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня копії цього рішення.
Суддя: Г. І. Пороховий
