КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-43044/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Верещак А.М.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 вересня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок доплат до пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2011 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі, встановленому ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач статус потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, що постійно проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, є непрацюючим пенсіонером та відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4-ї категорії в розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком та на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач здійснював позивачу зазначені вище соціальні виплати відповідно до постанов Кабміну України у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що дії відповідача по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії в розмірі меншому ніж встановлено Законом є протиправними, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.
Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Однак, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 ч. 1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог зазначеного Закону 06 липня 2011 року Кабміном України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені, зокрема, ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 від 06 липня 2011 року.
Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід змінити, з огляду на те, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позову, проте не вирішив всіх позовних вимог, не прийнявши ніякого рішення в частині вимог позивача поза межами строку його звернення до суду.
Згідно положень ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги за період з 14 вересня 2010 року по 21 вересня 2010 року включно слід залишити без розгляду.
Згідно з ст. ст. 198, 201 КАС України, суд апеляційної інстанції змінює постанову суду першої інстанції, якщо суд не вирішив всіх вимог або питань.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1832, 197, 198, 201, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2011 року змінити, доповнивши резолютивну частину постанови абзацом наступного змісту:
«Вимоги адміністративного позову ОСОБА_2 за період з 14 вересня 2010 року по 21 вересня 2010 року включно залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2011 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч.5 ст. 254 КАС України) та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.О. Беспалов
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Беспалов О.О.
