КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/14071/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Українець В.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
УХВАЛА
Іменем України
19 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 31 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просив:
- визнати дії відповідача щодо невиплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року ((далі по тексту - Закон №796-ХІІ) в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат неправомірними;
- зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації нарахувати у повному обсязі невиплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 рік відповідно до Закону №796-ХІІ в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат;
- стягнути з управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації 5990 грн. невиплаченої щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону №796-ХІІ в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2013 рік.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 31 липня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 183-2 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 12.10.1993 року (а.с.3).
З довідки управління праці та соціального захисту населення Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації від 13.01.2014 року (а.с. 4) вбачається, що ОСОБА_2 у 2013 році призначена допомога на оздоровлення в розмірі 100 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вважаючи дії відповідача щодо призначення одноразової щорічного грошової допомоги за 2013 рік у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин щодо виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення у 2013 році не підлягають застосуванню положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі № 796-ХІІ.
Статтею 48 вказаного Закону передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Зазначені норми Закону не визнані неконституційними.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» установлено учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, розмір щорічної допомоги на оздоровлення - 100 грн.
Закон України «Про державний бюджет України на 2013 рік», прийнятий пізніше ніж Закон №796-XII, неконституційними не визнавався, положення постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є чинними.
З огляду на викладене, колегія суддів, приходить до висновку щодо правомірності нарахування позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги позивача висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.
Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 183-2, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 31 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.
