Справа № 378/1072/13-ц Головуючий у І інстанції Галич Ю.М.Провадження № 22-ц/780/634/14 Доповідач у 2 інстанції ТаргонійКатегорія 47 11.02.2014
УХВАЛА
Іменем України
05 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Таргоній Д.О.,
суддів: Приходька К.П., Голуб С.А.,
за участю секретаря: Микитенко Д.А.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 18 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу державної виконавчої служби Ставищенського районного управління юстиції Київської області про визначення розміру заборгованості за аліментами та часткове звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи учасників судового процесу, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА :
У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що у відповідності до виконавчого листа Ставищенського районного суду Київської області від 21 листопада 2005 року визначено розмір аліментів, які підлягають до стягнення з нього на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 18 жовтня 2005 року.
У вересні 2013 року він ознайомився з виконавчим провадженням по вказаному виконавчому листу і дізнався про те, що станом на 01.10.2013 року за ним рахується заборгованість по аліментах в розмірі 11 314,05 грн.
Позивач вважає, що відділом державної виконавчої служби застосовано неправильний спосіб обчислення заборгованості по аліментах, а також, не враховано тієї обставини, що з 01.11.2009р. по 01.02.2012 року він здійснював оплату аліментів самостійно через поштове відділення.
Вважає, що відповідно до його розрахунків, розмір заборгованості станом на 01 жовтня 2013 року становить 3 478,08 грн.
У зв'язку із зазначеним, просив суд визначити заборгованість по аліментам, яка утворилась за період з 30.10.2009 року по 01.10.2013 року в розмірі 3 478,08 грн.; а також звільнити його від сплати заборгованості в розмірі 11 314,05 грн.
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 18 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що у відповідності до виконавчого листа Ставищенського районного суду Київської області від 21 листопада 2005 року визначено розмір аліментів, які підлягають до стягнення з нього на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 18 жовтня 2005 року. (а.с. 4).
Відповідно до копії постанови начальника Першого Київського районного відділу державної виконавчої служби Одеського МУЮ, від 21 червня 2013 року, визначено розмір заборгованості по аліментах, які підлягають до стягнення з ОСОБА_1 по дублікату виконавчого листа від 17.01.2011 року в сумі 11 438 грн. 40 коп. (а.с. 5, 6).
Дана постанова набрала законної сили, оскаржена не була.
Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 травня 2012 року ВДВС Ставищенського РУЮ Київської області відкрито виконавче провадження по стягненню з позивача на користь відповідача аліментів (а.с. 17).
Відповідно до копії довідки - розрахунку від 4 жовтня 2013 року станом на 1 жовтня 2013 року заборгованість у позивача по аліментах становить 11314,05 грн. (а.с. 18).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 не погоджується з розміром заборгованості по аліментах, визначених згідно постанови ВДВС Одеського міського управління юстиції від 21 червня 2013 року, і тому, скориставшись правом, передбаченим ч. 4 ст. 195 СК України, звернувся до суду для вирішення спору щодо розміру такої заборгованості.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця при визначенні розміру заборгованості ОСОБА_1 по аліментам відповідають вимогам чинного законодавства, виконавча служба діяла в межах своїх повноважень.
Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, враховуючи наступне.
Порядок стягнення аліментів визначається ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема ч. 3 цієї статті передбачено, що розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом.
Так, відповідно до ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи із фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не проводилося їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але не працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
По справі встановлено, що виконавчий лист, виданий Ставищенським районним судом Київської області 22 листопада 2005 року по справі № 2-395/2005 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, перебував на виконанні в бухгалтерії ВАТ «Свемон-Південь» з 29.03.2006 року за місцем роботи боржника ОСОБА_1
При цьому, аліменти утримувались бухгалтерією підприємства в розмірі, визначеному за рішенням суду, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до довідки ВАТ «Свемон-Південь» з січня 2009 року по листопад 2009 року з боржника утримано на користь стягувача 1780 грн. 45 коп, але стягувачу не перераховано. З січня 2009 року аліменти з боржника утримувались, але стягувачу не перераховувались у зв'язку з великою заборгованістю ВАТ «Свемон-Південь» по заробітній платі.
Відповідно до наказу № 118 від 06 серпня 2009 року ВАТ «Свемон-Південь» ОСОБА_1 з 10 серпня 2009 року знаходився у відпустці без збереження заробітної плати.
Згідно розрахунку заборгованості від 30.10.2009 року заборгованість ОСОБА_1 по аліментах склала 556,08 грн.
З таким розміром заборгованості по вказаний період позивач згоден, оспорює лише розмір заборгованості за період з 01 листопада 2009 року по 01 березня 2009 року.
Перевіряючи нарахування заборгованості за спірний період, колегією суддів встановлено наступне.
В розпорядженні ВДВС Одеського міського управління юстиції була відсутня інформація щодо звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи, оскількі такі дані ні з ВАТ «Свемон-Південь», ні від самого ОСОБА_1 до виконавчої служби не надходили.
У зв'язку з цим, 16.03.2012 року державним виконавцем був складений розрахунок заборгованості у відповідності до виконавчого листа про стягнення аліментів в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу щомісячно, але не менше 30% прожиктвого мінімуму для дитини відповідного віку та винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий лист направлено на виконання до ВДВС Ставищенського РУЮ у Київській області.
Оскільки при складанні розрахунку заборгованості від 16.03.2012 року головним державним виконавцем Телещак Н.М. було допущено ряд арифметичних помилок, постановою начальника Першого Київського відділу ДВС Одеського МУЮ від 21.06.2013 року помилки виправлено та визначено розмір заборгованості в сумі 11 438,40 грн.
Доводи апелянта щодо застосування неправильного способу обчислення заборгованості по аліментах колегією суддів не приймаються, оскільки ОСОБА_1 відділ виконавчої служби про зміну місця роботи не повідомляв, підтверджуючих документів про добровільну часткову сплату аліментів не надавав. Тому вірними є висновки суду першої інстанції про відповідність дій державного виконавця при нарахуванні заборгованості вимогах чинного законодавства, зокрема ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, вимоги позивача ОСОБА_1 про звільнення його від сплати заборгованості на підставі ст. 197 СК України є необгрунтованими, оскільки ним не надано суду належних та допустимих доказів щодо існування істотних обставин, які можуть бути підставою для застосування положень зазначеної норми сімейного законодавства.
Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і об'єктивно з'ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.
Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 18 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: Таргоній Д.О.
Голуб С.А.
Приходько К.П.
