АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/606/14 Справа № 185/8682/13 Головуючий у 1 й інстанції - Болдирєва О.М. Доповідач - Варенко О.П. Категорія 46
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Варенко О.П.,
суддів - Григоренка Е.І., Лаченкової О.В.,
при секретарі - Кондратенко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Богуславської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, про визначення місця проживання дитини,
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що 17 квітня 2010 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою. Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Починаючи з червня 2012 року подружні відносини між ним та ОСОБА_3 припинені. Відповідачка переїхала до іншого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2. Дитина залишилася проживати з ним у будинку його батьків за адресою: АДРЕСА_3. В зазначеному будинку мається три кімнати, дитина має окрему кімнату, на подвір'ї збудований дитячий майданчик. Він за місцем проживання характеризується позитивно, має задовільний стан здоров'я, постійну роботу. Його батьки мають два автомобілі, ведуть підсобне господарство, мають земельну ділянку, батько отримує пенсію і продовжує працювати, мати не працює і має багато вільного часу для догляду за дитиною, тобто його батьки допомагають йому у вихованні дитини. Відповідачка майже не цікавиться дитиною, не займається її вихованням, офіційно ніде не працює, не має свого власного житла, а те, яке остання винаймає, не пристосоване для проживання дитини. Крім того, відповідачка веде аморальний спосіб життя, який може зашкодити нормальному розвитку дитини. На підставі викладеного, просить встановити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за його місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3.
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування зустрічного позову посилалася на те, що подружні стосунки з ОСОБА_2 припинилися у липні 2012 року, рішенням суду від 27.08.2013 року їх шлюб було припинено. До 26 липня 2013 року вона разом з дитиною мешкала за адресою: АДРЕСА_2, у квартирі, яка належить матері ОСОБА_2 26 липня 2013 року ОСОБА_2 забрав дитину на прогулянку і не повернув її додому, без її згоди відвіз дитину до своїх батьків у с.Богуслав, і з того часу дитина проживає за вказаною адресою. ОСОБА_2 не дає жодної можливості спілкуватися з дитиною і не повертає її, незважаючи на неодноразові прохання. За місцем її теперішнього проживання за адресою: АДРЕСА_1 створені належні умови для проживання дитини. Дитині виповнилося лише три роки, а батько постійно перешкоджає їй спілкуватися з дитиною, займатися її вихованням, доглядати за нею.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Богуславської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, про визначення місця проживання дитини.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовити.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Судом встановлено, що 17 квітня 2010 року сторони зареєстрували шлюб (а.с. 4).
Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4 (а.с.50).
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2013 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.51).
Малолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з батьком ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується актами соціального інспектування від 01.08.2013 року та обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_2 від 05.08.2013 року (а.с.5,6).
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_3, та акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1, для малолітньої дитини ОСОБА_4 створені належні умови для проживання, як за місцем проживання батька так і матері (а.с.6,60).
Органом опіки та піклування Богуславської сільської ради Павлоградського району не виключається можливість проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 як з батьком, так і з матір'ю, про що надані відповідні висновки №529 від 30.08.2013 року та №645/2-12 від 09.10.2013 року (а.с.14,61).
Дитина проживає з батьком та практично ізольована від спілкування з матір'ю. ОСОБА_2 в добровільному порядку не надає можливість бачитись дитині з ОСОБА_3, про що також свідчать письмові звернення останньої до голови Богусловської сільської ради, органу опіки та піклування Богусловської сільської ради з проханням визначити спосіб її участі у вихованні дитини (а.с.54,55).
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін, свідків та дав їм належну правову оцінку, керуючись ст. 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, ст.161 Сімейного кодексу України, обґрунтовано відмовив позивачу ОСОБА_2 у задоволенні його позовних вимог.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для розлучення малолітньої дитини ОСОБА_4 з матір'ю немає підстав та тих виняткових обставин, що передбачені ч.2 ст. 161 Сімейного кодексу України.
Доводи позивача в апеляційній скарзі щодо невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, відсутності аналізу наданих ним доказів та пояснень свідків, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.
Посилання позивача ОСОБА_2 на неподання відповідачем висновку опікунської ради при Павлоградському міськвиконкомі, довідки про її доходи, відсутність характеристики відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ці обставини досліджувалися судом першої інстанції, так у листі служби у справах дітей Павлоградської міської ради від 10.09.2013 № 637 зазначено, що ОСОБА_3 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має добре матеріальне становище, та роз'яснено, що відповідно до ст.72 Порядку діяльності органів опіки та піклування діяльності, пов'язаної з захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866, висновок про визначення місця проживання малолітніх дітей надається органом опіки та піклування за місцем проживання дитини (а.с.58).
Згідно висновку органу опіки і піклування Богуславської сільської ради Павлоградського району про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2013 року, орган опіки і піклування не виключає можливості щодо проживання малолітньої дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.61).
Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2013 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий
Судді
