УХВАЛА
Іменем України
30 липня 2013 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
судді-доповідача - Кеміня М.П.,
суддів - Бисага Т.Ю. Фазикош Г.В.
при секретарі: Свіді Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
в с т а н о в и л а :
Представника позивача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 оскаржив в апеляційному порядку рішення Міжгірського районного суду від 18 квітня 2013 року яким у задоволенні його позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ставить питання про скасування оскаржуваного ним рішення із направленням справи на новий судовий розгляду до суду першої інстанції посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, стверджує що суд односторонньо взяв до уваги тільки пояснення та заперечення відповідача та жодним чином не оцінив покази та докази позивача, та невірно застосував норми матеріального права які регулюють спірні правовідносини, зокрема вимоги ст. 108 Земельного кодексу України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту рішення яке оскаржуються, доводів апеляційних скарг, меж їх оскарження, з'ясувавши фактичні обставини і перевірку їх доказами колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом першої інстанції на підставі поданих сторонами доказів, що містяться в матеріалах справи вірно встановлено, що позивач не має жодних правовстановлюючих документів щодо права власності або належного права користування земельною ділянкою яка нібито з вини відповідача під час опадів затоплюється.
Також судом встановлено, що як вбачається із пояснень третіх осіб листів відповідей з відділу Держземагенства у Міжгірському районі та Виноградівського міжрайонного управління водного господарства, що ніяких порушень земельного чи водного законодавства з боку відповідача ОСОБА_4 по відношенню до ОСОБА_2 або земель чи перерізу водоскидної канави не допущено.
За встановлених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивач не довів свого порушеного права яке може підлягати судовому захисту, в силу чого відмовив у позовних вимогах позивача як безпідставних.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційного скарги щодо невірного застосування судом норм матеріального права.
Поняття, зміст права власності на землю та підстави його набуття визначено в нормах ст.ст. 78, 81, 116 ЗК України.
За змістом ст. 116 ЗК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набували права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (ст. 126 ЗК України в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) та виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Оскільки, позивач в супереч вимогам ст. 11, 60 ЦПК України належними та допустимими доказами не довів своє право (власності або належного користування) земельної ділянкою в силу чого суд прийшов до правильного висновку, що ст. 152 ЗК України до даних правовідносин застосовуватись не може.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями , 307, 308, 314-315 ЦПК України колегія судді,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач
Судді
