Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7596/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Кравцової Н.В.,
при секретарі судового засідання: Бойко В.В.,
за участю сторін:
представника позивача: Мурашової С.С.,
відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Лисичанського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 817,44 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
28 вересня 2012 року Лисичанський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 817,44 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_2 23.03.2011 на підставі поданої ним заяви зареєстрований у Лисичанському міському центрі зайнятості як особа, що шукає роботу.
30.03.2011 на підставі заяви ОСОБА_2 останньому надано статус безробітного та розпочата виплата допомоги по безробіттю. 27.12.2011 виплата допомоги по безробіттю припинена у зв'язку з поданням заяви ОСОБА_2 про відмову від послуг Центру зайнятості. 27.12.2011 ОСОБА_2, знятий з обліку.
Позивачем виявлено факт надання звітності від ППО ЗАО «Лисичанський склозавод «Пролетарій» до ДПА по безробітній особі.
Згідно відповіді ППО ЗАО «Лисичанський склозавод «Пролетарій» відповідач працював вихователем у дитячому оздоровчому таборі «Восход» з 17.06.2011 по 23.08.2011.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не повідомив про факт працевлаштування, Лисичанським МЦЗ 25.05.2012 прийнято рішення про повернення відповідачем незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 2317,44 грн. 28.05.2012 відповідачу направлено лист про добровільне повернення коштів. 05.06.2012 ОСОБА_2 подано до Центру зайнятості заяву про розстрочку боргу на 3 місяці до 05.09.2012.
05.07.2012 ОСОБА_2 сплачено заборгованість у розмірі 1500,00 грн. На теперішній час залишок несплаченого боргу складає 817,44 грн.
На підставі ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" вказана сума боргу у розмірі 817,44 грн. підлягає стягненню з відповідача. В добровільному порядку кошти не повернуті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку як безробітний в Лисичанському міському центрі зайнятості з 30.03.2011 по 27.12.2011 та отримав допомогу по безробіттю за період з 17.06.2011 по 23.08.2011 в сумі 2317,44 грн. відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Зайнятість населення».
Підпунктом "б" пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-ХІІ встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" районний центр зайнятості, як робочий орган виконавчої дирекції Фонду контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Судом встановлено, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ППО ЗАО «Лисичанський склозавод «Пролетарій» у період з 17.06.2011 по 23.08.2011 та отримав заробітну плату за надані послуги у розмірі 6129,11 грн., що підтверджується листом ППО ЗАО «Лисичанський склозавод «Пролетарій» №43 від 18.05.2012, актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №363 від 23 травня 2012 року (арк. справи 13, 16).
З виписок із розпоряджень ППО ЗАО «Лисичанський склозавод «Пролетарій» вбачається, що ОСОБА_2 на час оздоровчого сезону літа 2011 року працював на посаді вихователя у період з 17.06.2011 по 23.08.2011 (арк. справи 14, 15).
Таким чином, громадянин ОСОБА_2 у період перебування на обліку в Центрі зайнятості відносився до категорії зайнятого населення та при заповненні заяви про надання статусу безробітного про це не повідомив спеціаліста служби зайнятості, що спричинило незаконне надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю.
Згідно ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Згідно довідки Лисичанського МЦЗ сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період 17 червня 2011 року по 23 серпня 2012 року складає 2317,44 грн. (арк. справи 23).
25.05.2012 Лисичанським МЦЗ винесено наказ про повернення котів ОСОБА_2 №97 (арк. справи 17).
Листом №8/08-1324 від 28.05.2012 ОСОБА_2 запропоновано повернути незаконно отримані кошти у розмірі 2317,44 грн. (арк. справи 19).
05.06.2012 позивач звернувся до Лисичанського МЦЗ із заявою, в якій просив надати розстрочку з виплати коштів у розмірі 2317,44 грн. на період з 05.06.2012 по 05.09.2012 (арк. справи 21), що свідчить про визнання відповідачем встановленого позивачем факту про незаконне отримання матеріального забезпечення після надання статусу безробітного.
Квитанцією від 07.07.2012 підтверджується, що відповідачем сплачено суму боргу у розмірі 1500,00 грн. (арк. справи 22).
Таким чином, залишок незаконно отриманої допомоги по безробіттю, що підлягає стягненню з відповідача, складає 817,44 грн. (2317,44 грн. - 1500,00 грн. = 817,44 грн.).
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Лисичанського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 817,44 грн. підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Лисичанського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 817,44 грн. задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ід.н.НОМЕР_1) на користь Лисичанського міського центру зайнятості отриману допомогу по безробіттю у розмірі 817,44 грн. (вісімсот сімнадцять гривень 44 копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
СуддяН.В. Кравцова
