Справа № 2607/7784/12
Категорія 19
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Трегубенко Л. О. ,
при секретарі -Лемішко А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 15980 грн., еквівалентній сумі 2000 дол. США,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка, ОСОБА_1, звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 15980 грн., за офіційним курсом НБУ еквівалентній сумі 2000 дол. США.
Зазначила, що 09.03.2011 р. передала відповідачці у якості завдаток у розмірі 2000 дол. США під придбання квартири АДРЕСА_1 за погодженою ціною в сумі 50000 дол. США.
Через два тижні після сплати грошових коштів і отримання розписки відповідачка повідомила, що відмовляється продавати квартиру, гроші поверне пізніше. Була з нею знайома раніше через спільне навчання у школі їхніх дітей, тому повірила і стала чекати.
Через деякий час стала телефонувати відповідачці, нагадувала про борг, у відповідь чула обіцянки, що поверне пізніше, пояснювала, що вклала кошти у ремонт тієї ж квартири, в решті решт відмовилася повертати взагалі.
У жовтні 2012 р. дізналася, що відповідачка продала квартиру іншим особам, її заводила у оману, зволікаючи з поверненням грошових коштів, не наполягає на подвійному завдатку, просить стягнути суму 2000 дол. США, за офіційним курсом НБУ еквівалентну сумі 15980 грн..
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених у заяві, просить задовольнити, пояснила, що з відповідачкою перебувала у добрих, довірливих стосунках, не хотіла навіть брати розписки, але вона наполягла, коли повідомила, що квартира не продається, з розумінням віднеслась, вірила її обіцянкам, що найближчим часом поверне борг, але потім заявила, що хворіє, перебуває на пенсії, грошей не має, тому борг не поверне.
Представник відповідачки на підставі довіреності, ОСОБА_3, проти позову заперечує, стверджує, що його довірителька грошові кошти у якості завдатку від позивачки не отримувала, ніяких розписок не писала. Квартиру, що належала сину відповідачки, він продав через агентство нерухомості за значну меншу ціну, ніж зазначає позивачка, що, на його думку, спростовує наявність між сторонами будь-яких правовідносин з приводу придбання позивачкою квартири за більшою ціною.
Після перерви відповідачка та її представник у судове засідання повторно не з»явилися, причини неявки не повідомили, не надали документів у підтвердження поважності причини неявки, тому суд вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.
Суд, заслухавши позивачку, її представника, ОСОБА_4, та представника відповідачки, ОСОБА_3, опитавши свідків, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. ст. 570, 571 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.
Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
Суд установив, що 09.03.2011 р. позивачка передала відповідачці у якості завдатку 2000 дол. США на придбання квартири АДРЕСА_1 за погодженою ціною в сумі 50000 дол. США, що підтверджується розпискою ( а. с. 3).
Як убачається з оригіналу розписки від 09.03.2011 р., наданої позивачкою, ОСОБА_2 отримала завдаток по квартирі в сумі 2000 дол. США, яку продають за 50000 дол. США ( а. с. 40).
Суд пояснює нечіткість цієї розписки, у якій не зазначено, від кого відповідачка отримала завдаток в сумі 2000 дол. США по квартирі тим, що позивачка тривалий час була з нею знайома, та спілкувалася, сприймала їхні взаємовідносини як доброзичливі та довірливі, вимог до змісту розписки не пред»являла, і приймає до уваги, оскільки достовірність цієї розписки підтверджується іншими доказами у справі.
Опитані свідки, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, пояснили, що навесні 2011 р. чоловік позивачки попередньо з ними домовлявся про ремонт сантехнічного обладнання в квартирі, яку їхня родина мала придбати, з метою визначення обсягу робіт відвідували цю квартиру, ключі брав замовник, але потім їм повідомили, що купівля квартири не відбулася.
Відповідачка через два тижні після отримання грошових коштів у сумі 2000 дол. США, повідомила, що квартиру не продає, але гроші не повернула, обіцяла повернути пізніше, пояснювала, що вклала у ремонт цієї квартири, позивачка з розумінням поставилася до прохань та обіцянок, чекала повернення грошових коштів у сумі, яку передала, не вимагає повернення завдатку в подвійному розмірі.
Як з»ясувалося, однокімнатна квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності сину відповідачки, ОСОБА_8, яку він продав 23.06.2011 р. через агентство нерухомості ( а. с. 21-24).
Відповідачка скориставшись довірою позивачки, її доброзичливим ставленням, надавала невірну інформацію з приводу належності квартири і намірів щодо неї, зволікала з повернення грошових коштів у сумі 2000 грн., що за офіційним курсом НБУ еквівалентно сумі 15980 грн., обіцяла повернути пізніше, але до теперішнього часу не повернула.
Відповідно до ст. 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов»язанням.
Заміна боргу позиковим зобов»язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики ( ст.1047 цього Кодексу).
Суд вважає, що між сторонами за їхньою згодою фактично відбулася новація боргу, тобто заміна позиковим зобов»язанням, а спірні правовідносини регулюються нормами ст. ст. 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України.
Відповідної правової кваліфікації спірним правовідносинам позивачка не надала, але їхній характер підтверджується обставинами справи, наведеними у позовній заяві, та її поясненнями у судовому засіданні.
Відповідно до положень ст. 1046, ч. 2 ст. 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти … , а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми… .
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі … ) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Суд не пов»язує повернення боргу відповідачкою за позиковим зобов»язанням тридцятиденним строком від дня пред'явлення вимоги, оскільки ці зобов»язання виникли внаслідок новації боргу по завдатку, який відповідно до закону в разі припинення зобов'язань підлягає безумовному поверненню.
Відповідно до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Суд не приймає до уваги твердження представника відповідачки, ОСОБА_3, у обґрунтування заперечень проти позову, що між сторонами будь-яких правовідносин з приводу придбання позивачкою квартири не існувало, його довірителька грошові кошти в якості завдатку не отримувала, ніяких розписок не писала, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, написання розписки саме відповідачкою, не спростовано, і переконливих мотивів того, за яких обставин оригінал цієї розписки з»явився у позивачки, не наведено.
Ті обставини, що квартира належала сину відповідачки, яку він продав через агентство нерухомості за меншу ціну, ніж стверджує позивачка, на думку суду, не спростовують первісно наявність між сторонами правовідносин з приводу завдатку під придбання цієї квартири, оскільки досить логічно, що батьки займалися її відчуженням, а мотиви продажу іншій особі, і за меншою ціною, які заслуговували б на увагу в межах конкретного спору, не наведені.
Ураховуючи, що обставини, пов»язані з конкретним спором, не були заявлені, і не перевірялися в межах кримінального провадження, суд виходить із положень ст. 509 ЦК України, відповідно до яких зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.
Зобов»'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов»язання має ґрунтуватися на засадах доброзичливості, розумності та справедливості.
У відповідності із ч.ч. 1, 2 п. 1 ст. 11 цього Кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини... .
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст. ст. 58-59 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки про стягнення боргу за договором позики у сумі 2000 дол. США, за офіційним курсом НБУ України еквівалентній сумі 2000 дол. США, доведені і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідачки на користь позивачки понесені нею і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 214 грн. 60 коп.
На підставі наведеного, ст. ст. 6, 11, 15, 16, 509, 526, 570, 571, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 58 - 60, 88, 208-210, 212-215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити, стягнути із ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) суму 2000 дол. США ( дві тисячі дол. США), за офіційним курсом НБУ еквівалентну сумі 15980 грн. ( п»ятнадцять тисяч дев»ятсот вісімдесят грн.).
Стягнути із ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору в сумі 214 грн. 60 коп..
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києві в установленому законом порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л. О. Трегубенко
